Ватикан може взяти на себе посередницьку роль у переговорах з Росією,— аналітик

Ватикан може активніше долучитися до вирішення гуманітарних питань у відносинах між Україною та Росією. Зокрема до питань обміну військовополоненими та цивільними.

Про це в етері Громадського радіо розповів Павло Радь, аналітик програми Російських та білоруських студій Ради зовнішньої політики «Українська призма».

За його словами, гуманітарний напрям є одним із небагатьох, де Росія демонструє готовність до певної конструктивної взаємодії.

«Я думаю, що це, мабуть, найпростіше, що може робити Москва. Як мінімум, якщо подивитися на роботу на гуманітарному треку, ми бачимо постійні позитивні сигнали. Відбуваються постійні обміни військовополоненими, відбуваються обміни цивільними громадянами, які перебувають на території Росії чи України. Бачимо, що робота цим напрямком ведеться, і Ватикан може так само спробувати більш активно включитися в цей процес і зайняти свою нішу там», — розповів Радь.

Аналітик зазначив, що гуманітарні домовленості не потребують від Росії таких значних політичних поступок, як переговори щодо завершення війни.

«Тим паче, що це та сфера, яка не потребує від росіян якихось особливих поступок. І, як ми бачимо, росіяни значно більше готові конструктивно розмовляти в контексті гуманітарних питань, ніж в контексті питань політичних», — сказав він.

За словами Радя, саме тому гуманітарний напрям може дати найбільш помітний практичний результат.

«Тому, я думаю, що в даному випадку є шанс на те, аби цей прогрес продовжувався, і він був видимим. Зокрема, і для українських громадян, і для їхніх сімей, і для родичів тих, хто перебуває на території Російської Федерації, чи в полоні, чи незаконно утримуються», — зазначив аналітик.

На його думку, активізація дипломатичних контактів Ватикану з Росією може бути частиною ширших міжнародних спроб знайти формат припинення або часткового перемир’я у війні.

Він зазначив, що після тривалої перерви знову відбуваються контакти представників Святого престолу з російськими посадовцями.

«Я думаю, що ми можемо розглядати його, як такий повноцінний візит, повноцінно дипломатичну місію. Стосовно того, чому Ватикан активізувався, ну, знову ж таки, Ватикан досить регулярно займається такими речами. Те, що візит відбувається практично з п’ятирічною перервою, я думаю, це також доволі символічно, як і у випадку візиту глави ЦРУ. Попередні спроби донести якісь певні меседжі були у 21-му році, ще до початку російського повномасштабного вторгнення. Зараз вже, коли ситуація за п’ять років кардинально змінилася. Знову ж таки бачимо певні спроби активізації. Певні спроби знову ж таки порозмовляти з російськими чиновниками, спробувати донести якісь певні ідеї, спробувати почути їхню позицію у відповідь», — пояснив аналітик.

Радь пов’язує це також із питаннями продовольчої безпеки. Оскільки удари по портовій інфраструктурі та блокування експорту української агропродукції мають наслідки далеко за межами України та Росії.

«І з огляду на те, що ми бачимо певну активізацію Сполучених Штатів, я думаю, що активізація і Ватикана в цьому контексті також доволі логічна. Вона вписується в загальну рамку того, що різні сторони будуть намагатися шукати варіанти припинення російсько-української війни. Або заключення якогось певного часткового перемир’я. Тому що удари по портовій інфраструктурі, блокування експорту зерна, іншої сільськогосподарської продукції, це ж питання не лише економіки Росії та України. Це питання продовольчої безпеки всього світу, а передусім тих регіонів, які традиційно вразливі», — наголосив Радь.

За його словами, міжнародна спільнота може побоюватися зростання цін на продовольство та нових криз у вразливих регіонах.

«Тому з огляду на те, що всі усвідомлені, що можуть бути ризики, з огляду на те, що всі усвідомлені, що може зрости ціна на сільськогосподарську продукцію. Може бути певний дефіцит в теорії в деяких регіонах, що це може мати зокрема і негативні політичні наслідки і наслідки дестабілізації. До прикладу, як це було на Близькому Сході більше 15 років тому. Думаю, що Ватикан так само, з огляду на такі певні гуманітарні міркування, вирішив задати Росії такі питання, які традиційно турбують Святий престол», — зазначив він.

Окрім того аналітик зазначає, що представники Ватикану могли зустрічатися із помічником президента Росії Юрієм Ушаковим для того, щоб краще зрозуміти позиції різних груп російської влади щодо війни та можливих переговорів.

За його словами, Ушаков є одним із російських посадовців, які були залучені до переговорів із американською стороною.

«Я думаю, що це пов’язано з тим, що питанням переговорів з безпосередньо американською стороною протягом усіх попередніх циклів, протягом усіх попередніх спроб посадити Україну і Росію за стіл переговорів займався частково Ушаков. Також ще був залучений Дмитрієв.

Лавров в ці процеси був залучений значно менше. І взагалі були ознаки того, що між Лавровим і, наприклад, тим же Дмитрієвим була певна напруга. Були певні конфлікти, тому що, по суті, очільника МЗС РФ витісняли з тої сфери, яка традиційно була його, скажімо так, вотчиною», — пояснив Радь.

На його думку, Ватикан міг намагатися отримати максимально широку картину щодо позицій російських чиновників.

«Тому розмова з Ушаковим була пов’язана, зокрема, з тим, що ця людина є однією з тих осіб, які досить активно маневрували за американців протягом усіх попередніх разів. І, відповідно, Ватикан хотів оцінити певні наративи. Певні думки російських чиновників різного спектру, зокрема і міністрів закордонних справ. Зокрема і тих, хто саме займався роботою на американському треку протягом усіх попередніх разів», — сказав аналітик.

За його словами, це могло бути необхідно для оцінки готовності різних представників російської влади до можливого діалогу.

«Для того, аби отримати максимально обширну картину,  максимально обширну інформацію і краще розуміти позицію російської сторони.  І краще розуміти, яка з груп дотримується яких позицій стосовно тих питань, які цікавили представників Святого престолу», — зазначив Радь.

Він додав, що загальна позиція Святого престолу щодо необхідності припинення війни відповідає українському прагненню до миру.

«Я думаю, що ця позиція, скажімо так, фізично точно відповідає позиції України. Принаймні, на те, що ми бачимо заяви українських високопосадовців, те, що Україна хоче припинення цієї війни, хоче досягнення миру», — сказав Радь.

Водночас, за його словами, сама згода з необхідністю припинити війну не вирішує ключових питань.

«Тут же питання в тому, які умови цього миру, які механізми забезпечення цього миру. Які механізми покарання, справедливості, відшкодування. Тобто все це ті деталі, які, звичайно, важливі, які нам потрібно обговорювати», — зазначив аналітик.

Він вважає, що заява представників Святого престолу була достатньо загальною. Радше підтверджувала загальне прагнення різних міжнародних гравців до припинення війни.

«Я думаю, що заява представників Святого престолу була такою більш загальною. Я думаю, що вона була таким логічним підтвердженням того, що і Святий престол, і, наприклад, саме Сполучені Штати  прагнуть того, аби ця війна все ж таки була звершена і була припинена.

Відповідно, це так само позиція, з якою погоджується і українська сторона. Як я вже казав, відповідно, я поки не бачу таких особливих проблем. Потрібно далі працювати над тим, аби напрацьовувати певні механізми і пропрацьовувати усі деталі», — підсумував Радь.