У школах можуть збільшити кількість онлайн-днів через нову тактику РФ, — народна депутатка

У школах України 1 вересня можуть проводити традиційні урочисті лінійки. Однак остаточний формат визначатимуть адміністрації закладів з огляду на безпекову ситуацію та можливості укриттів.

Про це в етері Громадського радіо розповіла народна депутатка, секретарка Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки й інновацій Наталія Піпа.

За її словами, вже п’ятий рік поспіль рішення щодо формату початку навчального року фактично залишають на розсуд шкіл. Оскільки ситуація в різних регіонах України суттєво відрізняється.

«Через те, що ситуація в різних школах і в різних регіонах різна. Кожен виходить з тих можливостей, що має. Хтось каже, що лінійка — вже застаріла форма, хтось каже, що давайте залишаємо. Однозначно, що держава рекомендувала провести перші уроки на тему «Мова гідності», і я вважаю, що це справді має сенс. Але лінійку, хто все ж таки вважає це доцільним, може провести, але з урахуванням безпеки», — сказала Піпа.

Вона пояснила, що одним із можливих варіантів є проведення лінійки лише для першокласників та одинадцятикласників. Це дозволить зменшити кількість людей, які одночасно перебуватимуть на заході, і відповідно врахувати місткість укриття.

«Якщо укриття є близько і воно вміщає всю школу, то можна провести лінійку. Але на лінійку зазвичай приходить більше людей. Для лінійки найважливіше — перший клас і одинадцятий клас. Цей формат теж можливо, що, наприклад, лінійку мають перший клас і одинадцятий. Решта вже починають навчання з уроку «Мова гідності». Є, відповідно, таким чином і буде організовано, що школа собі може організувати той формат, який потрібен. Але найважливіше, щоб донесли, що все-таки ми починаємо навчання навіть у таких умовах, продовжуємо вчитися і готуватися до перемоги разом з нашими дітьми», — зазначила депутатка.

За її словами, навіть якщо укриття розташоване поруч зі школою, важливо враховувати кількість людей, які можуть прийти на урочистості разом із дітьми.

«Якщо є близько укриття, яке вмістить усіх, то буде лінійка. І тому, кажу, що зазвичай вибирають, що буде, наприклад, не всі класи, а перший і одинадцятий. Тому що, наприклад, там прийдуть батьки, можливо, до когось бабусі й дідусі. Відповідно, формат має вмістити всіх в укриття», — пояснила Піпа.

Наталія Піпа також наголосила, що шкільних укриттів в Україні наразі недостатньо. Особливо складною ситуація є у великих густонаселених містах, зокрема Києві та Харкові.

Водночас, за її словами, проблема полягає не лише в кількості укриттів, а й у можливості облаштувати їх у конкретних школах.

«Якщо дивитися правді у вічі, то ні, укриттів недостатньо. Інколи, насправді, і школа може знаходитися в такому місці, що їй немає де збудувати додаткове укриття. Це теж є правда», — сказала депутатка.

Вона додала, що школи суттєво відрізняються за своїм розташуванням та типом будівель, тому забезпечити однакові умови для всіх закладів неможливо.

«Тому, насправді, дуже по-різному, бо є школи в нових приміщеннях, старих приміщеннях і так далі. Тому, відповідно, укриттів усіх нема, якщо дивитися правді у вічі. І ми також розуміємо зараз, що укриття і бомбосховища — це теж різні речі, враховуючи реальну ситуацію, яку росіяни використовують: і балістику, і дрони. І це різного рівня небезпека», — зазначила Піпа.

Депутатка також сказала, що наразі складно прогнозувати, яким саме буде очне навчання в окремих містах, оскільки російські війська змінили тактику атак.

За її словами, якщо раніше значна частина повітряних тривог припадала на нічний час. То нині тривоги можуть лунати кілька разів на день, що безпосередньо впливає на організацію освітнього процесу.

«Якщо раніше повітряними тривогами ми вже знали, як діяти, вони відбувалися часто вночі. І очне навчання могло відбуватися, то зараз ми бачимо, що росіяни взяли іншу тактику. Ми маємо зараз тривоги по декілька разів на день, і як взагалі в цьому процесі вчитися і працювати, відповіді ми ще не маємо, бо ці атаки тривають буквально кілька днів. І зараз ми всі з вами виробляємо нові протоколи, як, виходячи з тих бомбосховищ і укриттів, працювати і жити. Тому, насправді, якоїсь відповіді, яка б відповідала дійсності, сьогодні, на даний момент, немає», — додала Піпа.

Водночас вона не виключила збільшення кількості онлайн-днів, якщо безпекова ситуація не дозволятиме регулярно проводити заняття очно.

«Бачите, тут дуже складне питання, бо онлайн-навчання призводить до того, що відсутні знання, бо, в принципі, в онлайні діти різне роблять. Є, які фотографії свої ставлять, навіть коли просять камери включити, або картинки. Тобто дуже багато різних моментів. Тому, насправді, з питань навчання це поганий варіант. Так само з питань соціалізації. Але, враховуючи, як останні дні жив Київ, то не виключено, що це можливо. Бо перше — ми мусимо зберегти кожну дитину, людину максимально в безпеці, у фізичній безпеці. Тому не виключено, що це можливо. Можливо, буде певне поєднання у форматі, можливо, більше доведеться робити онлайн-днів. Тому зараз, враховуючи, що це свіжі варіанти, вже є, але затверджених протоколів дії нема, тому що ми ще не бачимо до кінця, як будуть діяти росіяни. Але обговорення цього, як реагувати, якщо це буде відбуватися, в останні дні є. І тому не виключаю, що це теж можливий варіант», — пояснила Піпа.

Окремо депутатка розповіла про зміни у шкільному харчуванні. За її словами, нинішня державна програма передбачає харчування для всіх учнів, однак наразі фінансування закладене лише на три місяці.

Піпа висловила застереження щодо ефективності такої моделі та наголосила на проблемах із фінансуванням, персоналом, обладнанням і місткістю шкільних їдалень.

«Фактично, з того, що сьогодні є, це є харчування. Але харчування мало би бути для всіх класів і, відповідно, воно мало би бути зараз реалізованим. До цього є багато зауважень до цільності взагалі. Я від початку виступала, що нам треба залишити харчування, може, для всіх класів дітей з малозабезпечених сімей, дітей-героїв, з багатодітних і так далі. Тобто ті, насправді, пільгові категорії, які використовували це харчування в молодших класах», — розповіла вона.

За її словами, на сьогодні програма передбачає харчування для всіх, але на сьогодні це лише на три місяці.

«Відповідно, це ініціатива пані Олени Зеленської, але, чесно кажучи, я вважаю її недоцільною. Перше, підлітки, які є перебірливими до харчування і дуже багато продуктів, можуть просто опинитися в органічних відходах. Друге, коли дані є на сто дітей, а школа на тисячу дітей, то як нагодувати всіх дітей, не вистачає перерв. Я вже не говорю про персонал, устаткування і так далі», — зазначила Піпа.

Вона додала, що програму наразі переглядають, зокрема через можливі перебої з електро- та теплопостачанням.

«Тому, якщо підсумувати по факту, харчуватися буде більша кількість дітей. Зараз також оглядають варіанти, бо там є задум гарячої їжі, що, в принципі, є кориснішою. А це можливо, що будуть відключення світла і тепла, щоб можна було забезпечити той самий перекус. Тому зараз іде перегляд цієї програми. Я буду виносити це також на Комітет освіти за перший місяць, аналізувати ефективність цієї програми», — сказала вона.

Станом на кінець серпня, за словами депутатки, громади подали заявки приблизно на половину коштів, передбачених у державному бюджеті на цю програму.

«Станом на кінець серпня з 14,4 мільярда гривень, які були передбачені в бюджеті на цю програму, було подано заявок громадами на 7,8 мільярда. Тобто, як ми розуміємо, це приблизно половина. Так, ці гроші можна використовувати не тільки безпосередньо на харчування, але й на оновлення харчоблоків. Але їх не можна, наприклад, використовувати на зарплати кухарів. І тому для кожної громади це питання, як, в принципі, це реалізувати», — пояснила Піпа.

Через можливі перебої з електропостачанням та інші безпекові ризики школи можуть отримати додаткову гнучкість у плануванні навчального року. Серед варіантів — заняття по суботах або продовження навчання у червні.

«Якщо не буде встигатися за програмою вчитися, наприклад, по суботах, або мати продовження навчання в червні, бо закон дозволяє вчитись до 1 липня. Відповідно, така є практика навіть у школах Європейського Союзу сьогодні, у школах, в яких немає війни. Є навчання і до 1 липня, є навчання до 1 серпня».

Вона наголосила, що остаточні рішення залежатимуть від ситуації протягом навчального року.

«Ми не звикли, у нас зазвичай програми закінчувалися в травні, але виходячи з ситуації, яка буде, і які будуть відключення, можливо розглядати такі варіанти. Загалом чогось дуже нового на цей рік, якихось супернововведень немає. Ми вважаємо це недоцільним, нам зараз важливо зберегти ту рамку і систему освіти, яка є, і продовжити».

Піпа також розповіла про підготовку до реформи старшої школи. Повноцінний перехід до профільного навчання має розпочатися з 1 вересня 2027 року. Вже цього навчального року в кожній області планують тестувати відповідні програми у кількох школах.

«Якщо наступного року починається профільна школа, це тоді, коли замість 17 предметів у старшій школі буде 11: 5 за профілем, 5 обов’язкових, зокрема те, що на ЗНО, і один на вибір. Відповідно, ця школа повноцінно стартує наступного року, 1 вересня 2027 року», — пояснила депутатка.

За її словами, пілотування необхідне для того, щоб перед масштабуванням реформи на всю країну перевірити її на практиці.

«Це стосується малої частки людей, але просто, щоб було зрозуміло, що минулого року теж був проєкт для ще меншої кількості шкіл, тому що те, як ми будемо вводити на всю державу, — спершу треба подивитися на певних школах в областях, як воно буде діяти».

Підсумовуючи, депутатка наголосила, що формат навчання упродовж року значною мірою залежатиме від безпекової ситуації, температури та можливих відключень.

«Будемо виходити з ситуації, яка буде відбуватися, і вона також дуже залежить від температурного режиму. Гнучкість можливостей для цього є, і будемо виходити, щоб максимально було схоже до способу навчання, яким вчилися раніше, але можливо, що будуть додаткові або суботи, або продовжене навчання у червні. Зимою можуть бути продовжені, тому що, насправді, краще все-таки бути у трохи більшому теплому безпечному середовищі вдома, ніж у холоді в школі. Тому ситуацію загалом будемо дивитися, як вийти із ситуації, яку нам створюють вороги-росіяни».