Стрілянина між ГУР та СБУ: які наративи розганяє пропаганда і як не піддатися інформаційним вкидам

У четвер, 3 вересня, ГУР заявило про розгортання цілеспрямованої кампанії дезінформації з метою дискредитації воєнної розвідки та бойових підрозділів ГУР. Зазначається, що для реалізації кампанії її організатори планують залучати медіа, блогерів та телеграм-канали з сумнівною репутацією. Зокрема й за фінансову винагороду.

Заява ГУР зʼявилася після нещодавнього інциденту із застосуванням зброї між представниками Головного управління розвідки МО та Служби безпеки України в Києві. Раніше президент Зеленський заявив, що за цими подіями мають бути відповідальність і кадрові рішення керівників спецслужб.

Детальніше про це в етері Громадського радіо говорили із директоркою ГО «Детектор медіа» Галиною Петренко.

«Ми наразі не бачимо в інформаційному просторі очевидного нагнітання чи спланованої інформаційної атаки. Однак через вчорашню стрілянину в одному з районів Києва та непояснену історію довкола неї ГУР та СБУ самі опинилися під ударом можливих інформаційних провокацій. Якщо в ГУР самі говорять про ризики, то вони відчувають: щось відбувається як навколо обох структур, так і між ними.

Ситуація до кінця не роз’яснена. Журналістам зараз складно працювати. Силові служби традиційно закриті. Якщо вони не пояснять, що насправді сталося — хто кого викрадав, на кого здійснював замах і чому їхні співробітники фігурують в інших гучних кейсах, — вони легко стануть мішенню, і Росія цим скористається», — зазначила Галина Петренко.

Тобто, наголосила вона, відсутність чіткої комунікації створює простір для маніпуляцій: «З одного боку, в умовах війни громадяни мають високу довіру та надію на Сили безпеки й оборони. Наші військові та спецслужби ефективно виконують свої завдання та протистоять ворогу. З іншого боку, подібні незрозумілі інциденти породжують чутки…».

Додамо, що пропагандистські ресурси активно розганяють наративи довкола стрілянини між представниками ГУР та СБУ в Києві. Редакція Громадського радіо провела моніторинг сумнівних проросійських Telegram-каналів, які працюють на українську аудиторію, і виявила таке.

Найбільший за обсягом пропагандистський наратив стверджує, що пояснення СБУ щодо перестрілки «було вигадане вже після події», щоб мінімізувати репутаційні наслідки збройного зіткнення між українськими спецслужбами. Другий пов’язує конфлікт із «боротьбою за вплив» між Олександром Покладом та Кирилом Будановим.

Також поширюється твердження, що причиною конфлікту була боротьба за «контроль над нелегальними схемами отримання доходів і колцентрами».

Водночас в умовах поширення таких наративів важливо зберігати критичне мислення. Галина Петренко пояснила, як розпізнавати інформаційні вкиди та не піддаватися маніпуляціям:

«Найкраще — обрати кілька джерел, яким можна довіряти. Я б не покладалася на блогерів, як би не здавалося, що вони діляться «інсайдами». Ми робили дослідження про те, як українці бачать різницю між медіа та блогерами. Люди кажуть, що медіа точніші, а у блогерів є інсайди. Проте в блогерів часто немає жодних інсайдів — особливо якщо йдеться про складні теми щодо Сил безпеки та оборони. Вони просто дозволяють собі маніпулювати й поширювати неперевірену інформацію.

…Списки якісних джерел уже складені. Існує «Білий список» та «Мапа рекомендованих медіа». Це видання, які вже перевірили експерти».