Дефіцит пального в Росії показує проблеми її економіки, — економіст

Економічні проблеми Росії стають дедалі помітнішими, зокрема через дефіцит пального навіть у багатих нафтою регіонах. Водночас напередодні вересневих виборів російська влада намагається створити картину стабільності та «красивого життя».

Про це в етері Громадського радіо розповів головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук Іван Ус.

За його словами, нині в Росії відбувається перерозподіл пального на користь Москви, через що його нестача відчувається навіть у нафтовидобувних регіонах.

«Є такий жарт, риторичне питання, чи є життя за МКАДом, тобто Московської кільцевої дороги. Тому що, дійсно, все більше складається уявлення, що Петербург також підтримується, тому що це рідне місце їх президента. А так, в принципі, дійсно, оці реалії, вони все більше очевидні, особливо зараз, коли є брак пального в країні-бензоколонці», — зазначив Ус.

Він наголосив, що Росія не здатна повністю забезпечити власні потреби у пальному.

«За наявними статистичними даними, Росія сама себе може забезпечити на 70% пальним. Тобто не можуть вони покрити всі свої потреби. І тут, дійсно, зрозуміло, що відбувається перерозподіл на користь Москви. Отже, навіть, здавалось би, в багатих нафтою регіонах, таких як Тюмень. Там є брак, власне, пального, тому що все, що там було, принаймні більшу частку, відправляють якраз на столицю», — пояснив економіст.

Іван Ус зазначив, що найближчі три дні голосування в Росії, які мають відбутися 18–20 вересня. Супроводжуватимуться спробами створити ілюзію нормального життя та політичної конкуренції.

За його словами, показовим прикладом стали передвиборчі дебати 1 вересня. Під час яких представник КПРС, регіональний депутат Бондаренко, почав говорити про проблеми російської економіки.

«Зараз щодо економіки Росії зрозуміло, що оці три дні голосування, від 18 по 20 вересня, там будуть створюватись такі ілюзії красивого життя. І, знаєте, я думаю, що певною ілюстрацією того, що там будуть найближчі періоди, були, скажімо так, дебати, які мали місце 1 вересня в Росії», — розповів Ус.

Він звернув увагу на виступ молодого регіонального депутата від КПРС Бондаренка, який під час ефіру назвав низку соціально-економічних проблем.

«Адже все ж таки формально треба робити перед виборами дебати працівників партії. І там був несподіваний крок від КПРС, які прислали на ці дебати від себе доволі молодого регіонального депутата Бондаренка. Який, скажімо так, дуже любить критикувати владу і дуже любить задавати гострі питання і казати різкі речі.

І, власне, під час його виступу, там же вони ж не можуть без провокативних питань, тому його запитали, чий Крим. А він, через те, що це Росія, сказав, що російський, але одразу додав: «Але Росія не належить російському народу». І далі почав казати факти про те, що закрилося стільки-то лікарень, стільки-то людей отримують зарплату нижче прожиткового мінімуму. Тобто він почав казати цифри», — зазначив експерт.

За словами Уса, ведучий дебатів Володимир Соловйов фактично почав захищати економічну ситуацію в Росії та позицію партії влади «Єдина Росія».

«І як багато оглядачів звернули увагу, що, оскільки економіка — це ж слабка ланка російського життя, то ведучий цих дебатів. А це Володимир Соловйов, головний пропагандист Росії, він почав замість депутатів, представників партії влади «Єдина Росія», захищати економічний стан Росії, захищати партію влади. Тобто, виходячи з концепції дебатів, ведучий — це модератор. Це не людина, яка повинна займати чиюсь позицію. Безумовно. Слід додавати “квазі”. Квазі дебати, квазі вибори. Тобто зрозуміло, що це все робиться суто заради такої красивої картинки, тому що не відповідають, м’яко кажучи, всі ці моменти розумінню того, якими повинні бути вибори і дебати», — наголосив він.

Водночас, за його словами, виступ Бондаренка показав проблеми, про які російська влада воліє не говорити.

«Але, тим не менше, якраз на них щодо економічного стану оцей Бондаренко, він якраз і підсвітив, як кажуть, ці проблеми, про які влада взагалі не хоче говорити. І там, взагалі, оці дебати, вони орієнтувалися довкола питань щодо сімейної цінності. Тобто абсолютно відсторонено від питань ведення повномасштабної війни. Але також і, скажімо так, ситуації з пальним, наприклад, забезпеченості пальним. А тут же є проблеми», — зазначив Ус.

Окремо економіст прокоментував ініціативу американського сенатора Ліндсі Грема щодо підвищення мит на продукцію держав, які купують значні обсяги російських товарів.

«Чому побоюються цієї ініціативи покійного Ліндсі Грема? Тому що він дійсно казав: давайте підвищувати мита на продукцію тих держав, які купують у Росії багато продукції. Але ж про кого насамперед вони думають? Про Китай», — пояснив він.

Ус нагадав, що залежність американського споживчого ринку від китайських товарів сформувалася давно і за останні два десятиліття лише посилилася.

«Ще років 20 тому, десь 2006 рік був на дворі, вийшла книжка в США під назвою «Year Without Made in China», тобто рік без чогось, що зроблено в Китаї. І власне в цій книжці автор сказав, що в США 20 років тому не було жодної родини, яка прожила б рік, не купивши щось, що було зроблено в Китаї. Тобто дуже велика залежність. І вона була вже 20 років тому», — розповів економіст.

За його словами, за цей час Китай суттєво посилив свої позиції у світовій торгівлі.

«За ці 20 років Китай ще більш зміцнив свою позицію. Знаєте, як людина, яка захистила свого часу кандидатську дисертацію по Світовій організації торгівлі. То я можу сказати, що у 2001 році частка Китаю у світовій торгівлі товарами була 6%. Зараз вони на першому місці з великим відривом від тих, хто йдуть за ним. Тобто Китай дуже сильно зміцнив свою позицію і, використовуючи глобалізацію для себе, Китай став таким супермонстром», — зазначив Ус.

На його думку, потенційне запровадження високих мит може призвести до подорожчання товарів для американських споживачів.

«І тому запровадження оцих мит за законом, ну давайте називати його імені Ліндсі Грема, так його, здається, змінили, — це насамперед здорожчання вартості продукції для США. Тому що коли ми говоримо, що ось там товари в США чи в західних країнах, це не завжди товари, які виробляються саме там», — пояснив експерт.

Він навів приклад із виробництвом одягу.

«Рік тому, коли Дональд Трамп почав підвищувати мита, він отримав лист від виробників американського одягу, який йому написали. Ти там збираєшся проти В’єтнаму підвищувати мита, проти інших країн Східної Азії, а ти не в курсі, що 90% американського одягу фізично виробляється в Азії. Тобто дуже шалена залежність, і тут у чергову цю проблему, вона уповільнює прийняття цього закону», — сказав Ус.

Водночас, за словами Уса, якщо США все ж запровадять підвищені мита для основних покупців російської продукції. То це може створити додатковий економічний тиск на Росію.

«Хоча зрозуміло, що якби він був прийнятий, якби дійсно США пішли на цей крок, що ми запроваджуємо підвищення мита до основних покупців товарів у Росії. То тут була б не дуже приємна для Росії насамперед ситуація. Тому що і Китай, і Індія, і інші будуть задумуватись», — наголосив він.

Водночас економіст зауважив, що серед покупців російської продукції варто враховувати також Європейський Союз.

«Єдине, що тут же, коли ми говоримо про покупців російських товарів, давайте не забувати ще одного суб’єкта, а саме Європейський Союз. Європейський Союз також купує у Росії багато продукції, тому за всі понад 4,5 роки повномасштабної війни ідея повного торговельного ембарго на стосунки ЄС та Росії не була прийнята», — зазначив Ус.

На його думку, збереження економічних зв’язків із Росією залишається одним із чинників, які ускладнюють посилення санкційного тиску.

«ЄС не готовий відмовлятися від російських ресурсів і від того, щоб вийти повністю з російського ринку. І навіть зараз, ось дивіться, конфлікт Німеччина — Росія. Німеччина закриває «Русский дом» у Берліні. Що говорить Росія? А ми закриємо Інститут Гете в Росії. У мене перше питання: а що Інститут Гете робить в Росії на п’ятому році повномасштабної війни Росії проти України?» — сказав економіст.

За словами Уса, водночас США прагнуть зменшити залежність власної економіки від інших держав, тому питання мит залишається актуальним.

«І оці всі моменти — це те, що не дозволяє зробити цей крок. Але з іншої сторони, все ж таки США хочуть досягти цих цілей, про які говорить Трамп. Щоб вони були менш залежні від інших країн. І тому для того, щоб декларативно продемонструвати готовність це робити, цей закон треба приймати», — зазначив він.

Економіст додав, що після завершення парламентських канікул у США Палата представників повернулася до роботи. Тому рішення щодо законопроєкту, на його думку, бажано ухвалити до виборів у Палату представників 2 листопада.