Шкіл не будуватимуть, доріг не ремонтуватимуть: що означає зупинка капітальних видатків держбюджету

Уряд зупинив усі капітальні видатки з державного бюджету. Що це означає, хто від цього постраждає і чому взагалі так сталося?

Про це в етері Громадського радіо говорили з економісткою Центру економічної стратегії Оксаною Мироненко.

Вона пояснила: капітальні видатки спрямовані на придбання певних активів, на розвиток, на будівництво.

«Якщо ми говоримо про якісь фізичні речі, які бачимо щодня, то це може бути будівництво школи, або ремонт лікарні, або будівництво нових доріг або ремонт старих. Тобто це все, що пов’язане з покращенням або набуттям нових предметів, нового капіталу», — сказала економістка.

За її словами, зупинка капітальних видатків означає гірші умови функціонування державних послуг.

«Будуть гірші дороги, через те, що їх не ремонтуватимуть, будуть гірші умови в школах, адже ці видатки, зокрема, спрямовувались і на них. Це може призвести, наприклад, до зростання кількості дітей, які навчатимуться онлайн. Також не буде фінансуватися програма забезпечення стійкості міст перед зимою, мета якої — не допустити такої ситуації, яка була минулої зими», — каже Оксана Мироненко.

Крім того, за її словами, працівники компаній, які залежать від державного бюджету, не отримуватимуть заробітну плату. Одна з таких компаній — «Автострада» — 17 вересня вже повідомила, що зупинила всі роботи. А інших замовників, каже Оксана Мироненко, вона не має.

Вона додала: капітальні видатки зупинили, бо вони є менш пріоритетними за оборону, безпеку й соціальний захист.

Наразі складно говорити про те, коли ці видатки будуть відновлені, адже повномасштабна війна триває, а подальша підтримка України міжнародними партнерами залишається невизначеною. Уряд і Верховна Рада мають робити своє «домашнє завдання» — виконувати зобов’язання перед міжнародними партнерами, необхідні для отримання грошей від партнерів вчасно і в повному обсязі, наголосила економістка.

Чому уряд зупинив капітальні видатки

Оксана Мироненко пояснює: ці видатки були закладені в держбюджет на 2026 рік. Щоб їх покрити, Україна планувала залучити гроші міжнародних партнерів. Але для цього Україна мала виконати певні зобов’язання. А оскільки ці зобов’язання Україна виконує або не вчасно, або не в повному обсязі, то виникає криза з нестачею коштів.

«Маємо дуже велику надію на те, що Верховна Рада голосуватиме за всі необхідні закони,  а уряд виконуватиме свої зобов’язання, щоб отримати ці гроші й потроху виходити з цієї кризи», — каже економістка.

Вона констатувала: в теперішніх умовах держава не має можливостей для виходу з кризи. Адже Україні навіть бракує власних грошей на оборонні потреби. Саме тому Україна так покладається на фінансування від партнерів. Оксана Мироненко каже: у разі його нестачі або невчасного надходження проблеми лише зростатимуть, бо держава фізично не зможе здійснювати й інші видатки.

«У крайньому разі, і про це вже говорив міністр фінансів Сергій Марченко, що ми можемо навіть прийти до емісії гривні. А це потягне за собою дуже негативний вплив на економіку загалом. Це дуже негативний сценарій, до якого, сподіваюся, ми не прийдемо», — наголосила вона.

Економістка також додала, що ситуація зміниться, якщо гроші від партнерів надійдуть найближчим часом.