Турелі зі штучним інтелектом у Києві: аналітик пояснив, як вони працюватимуть

У Києві для протидії російським ударним дронам почали використовувати турелі, оснащені системами машинного зору та штучним інтелектом. Вони мають допомагати швидше виявляти, розпізнавати та супроводжувати повітряні цілі. Також скорочувати час між виявленням дрона та відкриттям вогню.

Про це в етері Громадського радіо розповів Назарій Барчук, аналітик Українського центру безпеки та співпраці.

За його словами, йдеться про кулеметні системи, встановлені на спеціальних турелях. Вони обладнані машинним зором, який за допомогою алгоритмів штучного інтелекту допомагає розпізнавати та супроводжувати ціль.

«Якщо простою мовою, то це такі кулемети. Конкретно ті, про які йде мова і які встановлені в Києві. Мають машинний зір та залучають використання штучного інтелекту для розпізнавання і наведення на власну ціль. У нашому випадку це може бути ударний дрон або реактивний дрон, який наразі Росія активно запускає по українських містах. Тож фактично це модернізована версія мобільної вогневої групи, яка матиме штатне розташування та працюватиме по російських цілях», — пояснив Назарій Барчук.

Водночас штучний інтелект не має повністю замінити оператора. За словами аналітика, його основне завдання — допомогти людині швидше навести зброю на ціль і відкрити вогонь.

«Варто зауважити, що ця система не має повністю виключити людський фактор. Вона покликана допомогти людині саме у швидкості наведення та початку залпового вогню по цілі. Використання штучного інтелекту тут є критичним, оскільки реактивні «шахеди», як їх називають, а насправді «Гербери» четвертої та п’ятої серій, рухаються зі швидкістю понад 300, а подекуди й понад 400 кілометрів на годину. Людині фізично важко, фактично неможливо з достатньою ефективністю реагувати на такі ударні дрони. Тож штучний інтелект покликаний пришвидшити цю реакцію та тим самим збільшити відсоток успішного ураження таких дронів», — зазначив Барчук.

На тлі використання нових засобів протиповітряної оборони мешканцям міст не варто перебувати біля вікон або на відкритій місцевості під час повітряної тривоги.

За словами Барчука, небезпека може бути пов’язана не лише з уламками російського дрона. А й з елементами засобів його ураження, які також можуть падати на землю.

«Це загальноприйняте правило: біля вікон, а також на відкритій місцевості не варто перебувати під час повітряних тривог. Це може бути небезпечно для людини як з точки зору отримання травм вторинними уламками після збиття, так і через засоби протидії. Які також можуть падати з неба разом із російською ціллю. Тож не варто перебувати біля вікон або на відкритій місцевості. Краще йти до укриття або перебувати у безпечних місцях заради власної безпеки», — наголосив аналітик.

Барчук зазначає, що автоматизація роботи систем озброєння, зокрема наведення та залпу, не є новою практикою. Подібні технології використовують і партнери України.

«Автоматизація систем, зокрема залпу вогню, є досить поширеною практикою. У наших союзників у США є досить відома система C-UAS, яка так само використовує машинний зір для наведення на ціль та пришвидшує час прийняття рішень і реагування», — розповів Барчук.

За його словами, досвід використання подібних технологій не дає підстав говорити про те, що такі системи становлять окрему загрозу для цивільних. Через нібито неконтрольовану роботу штучного інтелекту.

«З досвіду використання подібних систем нашими партнерами, а також із досвіду використання штучного інтелекту в засобах Сил оборони України. Зокрема в ударних безпілотниках та інших засобах, не було подібних випадків, коли зброя атакувала випадково людину або цивільний об’єкт. Тож не варто піддаватися подібним спекуляціям щодо такої загрози, оскільки вони не є правдивими», — сказав аналітик.

На думку Барчука, поява таких систем є реакцією на зміну тактики Росії. Протягом останніх місяців російські війська почали активніше застосовувати швидкісні реактивні безпілотники для ударів по українських містах.

«Це рішення є достатньо швидким. Власне, його можна називати відповіддю на зміну стратегії та тактики нашого ворога щодо атак на цивільні об’єкти та міста. Однак не варто казати, що це рішення є невиваженим чи сирим. Сили оборони впродовж останніх двох місяців, коли ворог активно почав застосовувати реактивні дрони для здійснення своїх ударів, шукали засоби, які дійсно будуть ефективними», — пояснив Барчук.

За його словами, паралельно Україна використовує різні способи протидії таким цілям — від переносних зенітних ракетних комплексів до дронів-перехоплювачів.

«Такими засобами стали як ПЗРК, до прикладу «Стінгер», так і дрони-перехоплювачі, які здатні перехоплювати ударні безпілотники противника. Їхня успішність наразі становить близько 30%, якщо мова йде про БАРС, про що говорив президент Володимир Зеленський. Також інші рішення, які включають часткову перебудову протиповітряної оборони, є відповіддю на стратегію ворога», — зазначив аналітик.

Він вважає, що впровадження турелей є логічним кроком у розвитку системи захисту українських міст.

«Тож впровадження в протиповітряну оборону цих турелей є логічним кроком. Їхня ефективність, яку ми зможемо побачити з часом, думаю, буде досить високою», — сказав Барчук.

Водночас, за оцінкою аналітика, 12 одиниць такого озброєння не зможуть повністю забезпечити потреби столиці. Він очікує, що систему можуть масштабувати.

«Логічно припустити, що 12 одиниць турелей буде недостатньо. Власне, про це нам говорить і заява президента про збільшення їхньої кількості, фактично одразу після новини про впровадження такого озброєння для захисту українського неба. Тож у подальшому ми можемо очікувати розширення та масштабування цієї технології як у Києві, так і в області. А також, ймовірно, в інших містах України, де це буде необхідно з огляду на досяжність російських засобів ураження», — зазначив Барчук.

Барчук також наголосив, що штучний інтелект у таких системах не варто сприймати як автономного суб’єкта, який самостійно ухвалює рішення щодо застосування зброї.

«Штучний інтелект як інструмент, який використовують Сили оборони, не може фактично ухвалювати самостійне рішення, оскільки це прерогатива командування на місці. У будь-якому випадку передбачається людський фактор. Рішення приймає людина. Тому говорити про те, що штучний інтелект самостійно визначатиме, коли і по кому застосовувати зброю, некоректно», — пояснив аналітик.

Він також зауважив, що Україна паралельно працює дипломатичними каналами для завершення війни, однак у сфері безпеки має виходити з актуальних загроз.

«Україна активно працює, зокрема в дипломатичному просторі, щодо узгодження умов та продовження мирних перемовин. Однак нам не варто сподіватися на швидке завершення війни. Варто активно реагувати на ті виклики, які є зараз на місцях. Це передбачає як реагування на зміни та впровадження нового озброєння з боку нашого ворога, так і розвиток власного військово-промислового комплексу», — сказав Барчук.

Наразі, за словами аналітика, говорити про суттєві недоліки нової системи зарано, оскільки її лише починають масштабно застосовувати. Водночас сам факт розгортання таких турелей у столиці, на його думку, свідчить про достатній рівень готовності технології.

«Станом на зараз якогось конкретного недоліку назвати, мабуть, не можна, оскільки це технологія, яка покликана виключно полегшити роботу наших Сил оборони та збільшити їхню ефективність. Про недоліки, думаю, можна буде говорити згодом, уже в контексті їхнього виправлення, якщо буде така потреба. Однак впровадження цієї технології у використання може говорити про те, що вона є достатньо напрацьованою, не сирою і достатньо безпечною та ефективною для того, щоб використовувати її в такому масштабі у столиці в контексті реальної боротьби з російськими цілями», — розповів Барчук.

Окремою перевагою він називає вартість застосування. За його словами, турелі можуть допомогти зменшити витрати на ураження російських дронів, оскільки використовують звичайні боєприпаси.

«Не думаю, що ціна є недоліком, оскільки таке рішення, радше, покликане здешевити протиповітряну оборону. Я раніше згадував про ПЗРК «Стінгер», які використовуються так само для протидії реактивним дронам противника. У цьому випадку можна говорити про 120–150 тисяч доларів США за використання однієї одиниці такого озброєння. Тож використання турелей, які використовують звичайні набої та не потребують дороговартісного обслуговування чи дороговартісних боєприпасів, радше є дешевим виходом із цієї ситуації. Власне, як і дрони-перехоплювачі, які наразі активно розробляються та модернізуються. У подальшому ми можемо бачити дешевші версії дронів, які зараз напрацьовуються. Це також стане одним із викликів у контексті російсько-української війни — масових повітряних атак ворога», — додав Барчук.

Аналітик також пояснив, що використання дешевших засобів для боротьби з дронами дозволяє зберігати складніші системи ППО та боєприпаси до них для боротьби з ракетами.

«Якщо говорити про комплекси С-300 та інші комплекси ППО, то варто згадувати, що вони також можуть використовуватися для протидії крилатим ракетам, які ворог так само застосовує для атак на українські міста. Тож, враховуючи дефіцит цих засобів та боєприпасів до них, тут мова може йти також про західні аналоги. Такі як системи Patriot, які теоретично можуть використовуватися для протидії меншим цілям. Однак ми всі розуміємо, що їхньою основною метою на озброєнні Сил оборони є протидія саме балістиці та балістичній загрозі з боку Росії», — пояснив Барчук.

За його словами, саме тому Україна шукає дешевші альтернативи для знищення масових атакувальних дронів.

«Враховуючи дефіцит боєприпасів до всіх систем протиповітряної оборони, які можуть включати протидію російським ракетам, логічно, що Україна робить ставку саме на інші засоби, замінюючи ними ці комплекси. Це одночасно економить дефіцитні боєприпаси, здешевлює вартість збиття дрона, а також стає можливістю для розбудови нової гілки в нашій протиповітряній обороні», — сказав аналітик.

Водночас точну ефективність нових турелей поки визначити неможливо, оскільки технологія лише починає впроваджуватися.

«Наразі точного відсоткового співвідношення назвати не можу, оскільки ці технології тільки впроваджуються і ми ще не бачимо їхньої реальної ефективності. Однак якщо припустити, що ця технологія буде достатньо ефективною та буде впроваджена у широкому масштабі в Україні. Наприклад для розбудови оборони українських міст, то тут може йтися про десятки, якщо не сотні тисяч доларів економії за рахунок збиття кількох цілей», — підсумував Барчук.

Нагадаємо, що Повітряні сили Збройних сил України заявили про перше успішне застосування роботизованих турелей для збиття російських реактивних дронів, зокрема «Герань-5».