Київське метро під час блекаутів: які ризики виникають через пошкодження енергетичної інфраструктури

На тлі російських атак на енергетичну інфраструктуру та ризиків перебоїв із електропостачанням пропагандисти поширюють прогнози про масштабну гуманітарну кризу в Україні взимку.

Зокрема, дослідження Громадського радіо встановило, що 7–8 жовтня 2026 року в Telegram і YouTube публікували категоричні твердження про можливі відключення електроенергії. А також опалення та води тривалістю 16–18 годин на добу. Про ймовірну відсутність комунальних послуг у цілих районах і регіонах протягом тижнів.

Водночас відповідальність за потенційну кризу автори цих повідомлень перекладали з Росії, яка завдає ударів по українській інфраструктурі. На українську владу та президента Володимира Зеленського. За даними моніторингу, щонайменше 12 таких публікацій на шести ресурсах зібрали понад 776,9 тисячі переглядів станом на 16:00 8 жовтня.

Київський метрополітен залежить від стабільного електропостачання, а пошкодження критичних підстанцій можуть поставити під загрозу роботу не лише поїздів, а й систем життєзабезпечення станцій. Насамперед необхідно подбати про резервне живлення освітлення та вентиляції, адже метро виконує також функцію укриття.

Про це в етері Громадського радіо розповів Дмитро Беспалов, експерт із транспортного планування, викладач кафедри міського будівництва Київського національного університету будівництва та архітектури.

За словами експерта, метрополітен критично залежить від надійного електропостачання. Хоча система має резервні канали живлення, пошкодження ключових елементів енергетичної інфраструктури можуть вплинути на їхню роботу. Окремий ризик становить зупинка систем, які забезпечують безпечне перебування людей на станціях.

«Метрополітен — це вид транспорту, який дуже сильно залежить від стабільного й надійного електропостачання. Ми звикли, що метро має задубльовані резервні канали електроживлення. Зокрема, воно продовжує працювати навіть тоді, коли пів міста або й усе місто відключають від електрики за графіками. Адже метрополітен належить до критично важливої інфраструктури. Але навіть за наявності резервних каналів є певні проблеми. Якщо в місті виникають перебої з електропостачанням через пошкодження критичних підстанцій. Можуть постраждати всі канали живлення метрополітену, зокрема й резервні. На жаль, існує ризик зупинки метро як виду транспорту», — пояснив Дмитро Беспалов.

Експерт наголошує, що в разі масштабних перебоїв з електроенергією важливо забезпечити роботу систем життєзабезпечення станцій. Метро — це не лише транспортна система, а й місце, де люди можуть перебувати під час повітряних тривог та обстрілів.

«Найстрашніше й найнебезпечніше в цій ситуації — зупинка систем життєзабезпечення станцій метрополітену. Це не тільки транспорт, а й укриття. Станції потрібно освітлювати, вентилювати, забезпечувати можливість переміщення людей ескалаторами. Якщо на все це немає живлення, ситуація справді стає небезпечною. Водночас системи життєзабезпечення станцій уже можна живити від резервних генераторів. Але, судячи з того, що ми бачимо, у Києва з цим є проблеми. Подібна ситуація виникає і з насосами, які забезпечують водопостачання», — зазначив Беспалов.

Водночас, за його словами, повністю забезпечити рух поїздів за допомогою звичайних генераторів практично неможливо. Для цього потрібні значні енергетичні потужності.

«Не варто розглядати автономні системи живлення, які могли б забезпечувати рух поїздів метрополітену. Ми говоримо про дуже серйозні навантаження. Якщо використовувати викопне паливо — дизель, бензин чи газ, — потрібного обсягу енергії таким способом не забезпечити. Фактично нам потрібні мініелектростанції, когенераційні установки чи щось подібне. Тому, перш за все, потрібно подбати про те, щоб навіть у разі зникнення електроенергії на тягових підстанціях і зупинки повноцінного руху поїздів не припиняли працювати освітлення та вентиляція станцій. Це критично важливо. Я не знаю, чи є генератори для ключових станцій, але про це необхідно подбати», — наголосив експерт.

Дмитро Беспалов зазначає, що багато залежить від характеру російських атак, масштабів пошкоджень енергетичної інфраструктури та ефективності української протиповітряної оборони й радіоелектронної боротьби. Тому визначити наперед, чи зупиниться метро, неможливо.

«Це залежить не від нас, а від нашого ворога — від того, що саме він пошкоджує, у яких масштабах і як діє. Видно, що до таких ситуацій ми не дуже добре готувалися. За опосередкованими ознаками можна припустити, що ніхто не розраховував, що системи енергопостачання можна буде відключити настільки швидко. Тому все залежить від інтенсивності обстрілів, їхньої ефективності. Також від роботи нашої ППО та РЕБ. Це залежить від наших військових і, на жаль, від дій противника», — сказав він.

Експерт також звернув увагу на небезпеку зупинки поїздів на відкритих ділянках або в тунелях через раптове зникнення електроенергії. У таких випадках пасажирам може знадобитися евакуація.

«Уявімо, що немає повітряної тривоги, поїзд метро рухається червоною гілкою, виїжджає на міст і зупиняється через зникнення електропостачання. Як людям евакуюватися? У метрополітену є процедури та протоколи безпеки на такі випадки, але навіщо наражати людей на додаткову небезпеку? Звісно, евакуація можлива, але сама ситуація створює ризики для пасажирів. Метрополітен — важливий транспорт, а також прихисток для багатьох людей. Тому необхідно зробити все можливе, щоб системи, які забезпечують безпеку людей на станціях, продовжували працювати навіть під час масштабних перебоїв з електроенергією», — пояснив Беспалов.

Дмитро Беспалов розповів, що під час спілкування з іноземними колегами минулої зими неодноразово чув визначення «конфлікт» щодо подій в Україні. На його думку, таке формулювання не відображає характеру атак на системи, від яких залежить повсякденне життя людей.

«Я згадую минулу зиму та розмови з нашими іноземними колегами. Дуже часто від них можна було почути слово «конфлікт». Це відбувалося, зокрема, через кілька днів після того, як по наших теплоелектроцентралях прилетіли балістичні ракети. Дуже хотілося б, щоб увесь світ розумів, що відбувається в Україні та наскільки це неправильно. Неправильно, коли я, спеціаліст із транспортного планування, змушений розповідати, як захищати міст. Неправильно замість того, щоб планувати будівництво мостів і думати, як вони допоможуть розвантажити місто, обговорювати сценарії їхнього руйнування. Хотілося б, щоб те, що відбувається з нами, нарешті припинилося», — наголосив експерт.

За словами Беспалова, транспортне планування має передбачати різні кризові сценарії. Зокрема вихід із ладу метрополітену, пошкодження мостів і необхідність організовувати альтернативні маршрути. Водночас частина інформації про такі плани може мати обмежений доступ.

«Частина інформації про те, що відбувається, має гриф «для службового користування». Я не знаю, чи були перераховані всі критичні сценарії. Але сподіваюся, що транспортне планування передбачає сценарне планування. Наприклад, що робити в разі виходу з ладу метрополітену та хто має діяти, щоб запускалися відповідні процеси. Проте є й інша проблема. Наш ворог застосовує тактику тисячі порізів, завдаючи ударів із різних напрямків. Якщо кілька надзвичайних ситуацій виникають одночасно, це перетворюється на ідеальний шторм. Ліквідувати наслідки стає складніше, а кількість потенційних жертв може зростати», — зазначив експерт.

Він наголосив, що в разі зупинки метро наземний громадський транспорт не зможе повністю компенсувати його пропускну спроможність.

«Ми можемо як завгодно розподіляти ресурси й думати, як замість метрополітену запускати автобуси. Але це неможливо зробити повноцінно, адже автобуси не замінюють метро. Тому критично важливо захистити нашу інфраструктуру від російських ударів. Якщо говорити про мости чи метрополітен, немає альтернативи протиповітряній обороні та радіоелектронній боротьбі. Саме ППО і РЕБ можуть допомогти захистити інфраструктуру взимку та забезпечити стабільну роботу систем життєзабезпечення», — підсумував Дмитро Беспалов.