Проблема європейського аграрного сектора не Україна, а відсутність реформ, — Марчук

У Європі знову говорять про проблеми для їхнього аграрного сектора, які виникнуть після вступу України до ЄС. Зокрема, лідерка французької ультраправої партії Національне об’єднання Марін Ле Пен заявила, що вступ України до Європейського Союзу зашкодить насамперед Франції. Тим часом антиукраїнські ресурси у соціальних мережах поширюють наративи, в яких сільськогосподарські обмеження ЄС щодо України подаються як доказ навмисного виключення, «членства другого сорту» та експлуатації з боку Заходу. Такі наративи підсилюються кризою, пов’язаною з блокадою Росією українських чорноморських портів, та відмовою держав-членів ЄС розширити транзит зерна.

Чому в ЄС знову посилюється антиукраїнська істерія та чи справді Україна є проблемою для європейських аграріїв?

Про це в етері Громадського радіо говорили з заступником голови Всеукраїнської аграрної ради Денисом Марчуком.

Насамперед він нагадав: українське питання активізовується на тлі виборів. Так було перед виборами в Польщі, Угорщині, Румунії. У Франції президентські вибори пройдуть у 2027 році, тому там теж політики почали використовувати відповідну риторику.

«Вони кажуть: «а для чого нам Україна? Дивіться, що відбувається: через українську продукцію на наших ринках знижуються ціни. Якщо не буде української продукції, ми будемо жити дорого й багато», — каже Денис Марчук.

Проте насправді проблеми в європейському аграрному секторі виникають не через Україну, а через відсутність реформ. І акції протесту, які виникають у ЄС, багато в чому спрямовані на скорочення «зеленої політики» та стосуються систем підтримки, дотацій та зобов’язань, які фермери мають нести перед ЄС.

«Все це не налагоджено. І в будь-якій критиці завжди виникає Україна, ніби всі проблеми пов’язані з нею», — каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

За його словами, в рамках останніх перемовин у ЄС заявили, що передбачають можливість приєднання України до єдиної аграрної політики Євросоюзу, але на певних умовах. Вони передбачають скорочення фінансової підтримки та заборону доступу на європейські ринки чутливо важливих продуктів.

«І виникає питання: а яка це тоді євроінтеграція, якщо ми стаємо членами Європейського Союзу і для нас обмежені ринки збуту? Водночас для України запроваджується велика кількість зобов’язань, пов’язаних зі змінами у веденні сільського господарства», — каже Денис Марчук.

Які вимоги ЄС до українського аграрного сектора

Насамперед ЄС вимагає від України реформи використання засобів захисту рослин, а саме — скоротити значну кількість речовин, які для цього можна використовувати. Якщо ми впровадимо ці зміни, то втрати українських аграріїв становитимуть від 2,5 до 4 млрд євро.

Також ЄС має вимоги щодо добробуту тварин. Вони охоплюють широкий спектр правил — від умов проживання і до зберігання гною.

Нарешті, каже Денис Марчук, у ЄС є території, так звані смарагдові поля, на яких не можна займатися сільським господарством, бо це рекреаційні зони. У ЄС вважають, що в Україні також є багато таких територій. Але залишаються відкритими питання: що робити з цими землями й хто компенсуватиме втрати, які виникнуть через відмову від їх використання.

«І це все ми маємо виконувати. Водночас нам кажуть — «вибачте, але наші ринки будуть закриті», — каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

Він наголошує: Україна могла б бути партнером Євросоюзу в аграрній галузі. Зокрема, як приклад він навів той факт, що Європа імпортує дорогий тростинний цукор з Бразилії, хоча Україна може запропонувати дешевший — з цукрового буряка. Так само Україна могла б використовувати переробні потужності, які добре розвинені в ЄС, щоб надалі ця продукція могла постачатись, зокрема, в Африку.