Ілюстративне фото/Українські військові
Російські військові використовують підземний газопровід для прихованого проникнення на Куп’янському напрямку. Зокрема для переправлення через річку Оскіл і просування малими групами до посадок та населених пунктів навколо міста. Там вони намагаються накопичити сили для подальших атак.
Про це в етері Громадського радіо розповів Володимир Дегтярьов, пресофіцер 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія».
За його словами, на північ від Куп’янська, у зоні відповідальності корпусу, тривають бої. Українські підрозділи, зокрема штурмовий полк «Рух», мають певні просування, про які періодично повідомляють. Водночас російські війська використовують ситуацію навколо міста для інформаційних операцій.
«На Куп’янському напрямку, зокрема на північ від Куп’янська, у зоні відповідальності корпусу «Хартія», ведуться бої. Уважні слухачі могли чути протягом останніх кількох тижнів і гарні новини з нашого боку. Зокрема від нашого штурмового полку «Рух», у складі якого воюють, зокрема, наші побратими й посестри з-за кордону. У них є певні просування, про які вони періодично повідомляють. Можна зазначити, що Куп’янськ, зокрема його північна частина, став таким плацдармом для російських ІПСО. Ймовірно, ви бачили декілька історій, пов’язаних із викраденням цивільних і атаками на них», — розповів Володимир Дегтярьов.
За словами пресофіцера, однією з особливостей бойових дій на цьому напрямку стало використання росіянами підземного газопроводу, яким раніше транспортували газ. Через нього окупанти можуть непомітно пересуватися під землею. Оминаючи зони спостереження українських безпілотників і скорочуючи шлях під ударами артилерії та FPV-дронів.
Дегтярьов пояснив, що росіяни використовують газогін для подолання річки Оскіл і проникнення невеликими групами в посадки навколо Куп’янська. А також прилеглих населених пунктів. Там вони поступово накопичуються, розраховуючи зібрати достатньо сил для подальшого ривка.
«Ця інфільтрація — робота піхоти. З технікою в них набагато складніше, тому що техніку в трубу метр на метр не засунеш. Відповідно, техніку нам вдається виявляти набагато раніше, а також раніше її палити й підривати. Що стосується роботи дронів, то тут активно працюють різні підрозділи противника, зокрема й «Рубікон»», — сказав Дегтярьов.
За словами пресофіцера «Хартії», у Куп’янську досі можуть перебувати кілька десятків цивільних. Вони намагаються вижити в місті, куди долітають як українські, так і російські безпілотники. Це створює постійну загрозу.
Водночас у зруйнованому місті, пояснює Дегтярьов, іноді простіше знайти прихисток і запаси їжі, ніж у відкритій місцевості. Квартири, підвали та покинуті магазини дають можливість сховатися, тому окремим російським військовим також легше виживати в міській забудові, ніж у лісосмугах.
«У місті, в принципі, набагато легше, ніж у полі, знайти і прихисток, і якісь запаси, тому що тебе оточують квартири, льохи, якісь розграбовані магазини. Тому окремим групам росіян дійсно набагато легше сховатися й вижити в місті, навіть розбомбленому, ніж у лісі чи посадці», — розповів він.
Сили оборони України неодноразово намагалися евакуювати цивільних із Куп’янська. Такі спроби, зокрема, здійснювали військові 127-ї бригади. Проте кожна операція є надзвичайно складною через постійну загрозу ударів і активність безпілотників.
Дегтярьов також припускає, що люди, які залишаються в місті, можуть не мати доступу до інтернету, соціальних мереж чи радіо. А отже, не завжди можуть отримувати інформацію про небезпеку та можливості виїзду.
«Сили оборони України давно намагаються вивозити цивільних, і такі спроби були, зокрема, у наших побратимів із 127-ї бригади. Проте кожна з таких операцій — це дуже складний процес, тому що, як я вже сказав, це фактично кілзона. Я не думаю, що люди, які перебувають у Куп’янську, взагалі мають доступ до інформації, соціальних мереж чи радіо. Тих, хто перебуває в прифронтових регіонах, ми, як і цивільно-військова адміністрація, дуже заохочуємо виїжджати», — зазначив пресофіцер.
Він наголосив, що російські військові становлять небезпеку для цивільних, зокрема під час евакуаційних спроб. За словами Дегтярьова, окупанти викрадають людей, зокрема дітей і літніх осіб. А потім використовують такі ситуації для інформаційних маніпуляцій, намагаючись звинуватити українську сторону в нападах на цивільних.
«Ворог, на відміну від нас, не буде дивитися, чи цивільні виїжджають. Ми бачимо, що росіяни вивозять і викрадають людей, зокрема дітей та літніх людей. При цьому паралельно, як під час останнього викрадення, по них відпрацював ворожий міномет. Щоб росіяни могли намалювати картинку про українців, які нібито полюють на цивільних», — сказав Дегтярьов.
Ще однією проблемою на Куп’янському напрямку є застосування російською армією керованих авіаційних бомб. За словами пресофіцера, після того, як бомба вже перебуває в польоті, можливості протидії їй обмежені. Зокрема, придушення GPS-сигналу може вплинути на точність наведення, але не усуває загрози повністю. Навіть якщо бомба відхилиться від початкової цілі, вона все одно може завдати значних руйнувань і травмувати людей вибуховою хвилею.
«Навіть якщо вона не влучить у ділянку десять на десять метрів, а впаде в межах трьохсот на триста метрів, це все одно велика ударна сила. Це все одно наслідки контузії для всіх, хто перебуває поруч. Тому це дійсно велика проблема», — пояснив Дегтярьов.
Попри складну ситуацію, українські підрозділи продовжують забезпечувати логістику та переміщення особового складу. За словами пресофіцера, для цього необхідні ретельне планування та прикриття з повітря.
Важливу роль відіграють підрозділи безпілотних систем, які виявляють і атакують місця запуску російських дронів. Це допомагає зменшити загрозу для українських військових, які переміщуються на позиції або забезпечують їх постачання.
Крім того, частину логістичних завдань виконують наземні роботизовані комплекси та важкі безпілотники. Це дає змогу зменшити кількість людей, які змушені пересуватися небезпечною територією.
«Тому логістика з нашого боку, на щастя, налагоджена непогано, на відміну від російської. Для них голодувати на позиціях — нормально», — розповів пресофіцер.
За словами Дегтярьова, стримування російського просування залежить від здатності українських підрозділів виконувати завдання на своїх ділянках фронту. Зачищати території перед собою та порушувати логістику противника в глибині.
Важливу роль відіграє і підтримка українців — як через долучення до бойових підрозділів, так і через роботу в тилу та підрозділах забезпечення. Як приклад він навів рекрутингову кампанію штурмового полку «Рух», який шукає фахівців для небойових посад.
«Стримувати просування можуть Сили оборони завдяки можливості різних підрозділів тактичного рівня — батальйонів і бригад. Виконувати свої завдання та зачищати зону перед собою. А підрозділи оперативного рівня можуть завдавати ударів у глибину, руйнувати логістику та командні пункти противника. Що нам може в цьому допомогти? Безумовно, підтримка українців — як з погляду рекрутингу й долучення до підрозділів, які виконують бойові завдання. Так і до підрозділів забезпечення. Наприклад, той самий штурмовий полк «Рух» зараз проводить велику кампанію рекрутингу на небойові, тилові фахи. А також спеціальності забезпечення. Кампанія називається «Бойові Аміго». Там шукають діловодів, водіїв, слюсарів — кого завгодно. Принцип роботи цього полку такий: штурмують іноземці, а прикривають їх українці», — підсумував Володимир Дегтярьов.