Спрощення будівництва може пришвидшити зведення захисних споруд, але є ризик корупції, — експерт

Урядова постанова, яка передбачає спрощення процедур будівництва окремих об’єктів, може допомогти швидше зводити необхідні захисні споруди в умовах війни. Водночас послаблення вимог до проєктування, будівництва, контролю та введення об’єктів в експлуатацію створює ризики, зокрема потенційних корупційних зловживань.

Про це в етері Громадського радіо розповів Андрій Корецький, доцент кафедри мостів, тунелів та гідротехнічних споруд Національного транспортного університету.

За словами Андрія Корецького, постанова спочатку не привернула значної уваги медіа. Водночас документ викликає запитання щодо його практичного застосування, адже передбачає спрощення процедур у сфері будівництва.

«Постанова вийшла відносно непоміченою, її не так широко обговорювали. Саме тому я, наприклад, побачив першу згадку про неї в медіа буквально день або два тому. І дійсно, вона викликає, з одного боку, запитання. А з іншого — певний позитивний відгук у контексті ситуації, яку ми маємо з необхідністю будівництва певних захисних споруд. Ось ця робота на випередження. Очевидно, що ця постанова отримала додатковий імпульс після того, як об’єкти критичної транспортної інфраструктури зазнали ударів ворога. Зокрема, це київські мости й мости в Запоріжжі. Загалом ворог, не прикриваючись нічим, показує, що готовий продовжувати свої дії та намагається зламати все, до чого може дотягнутися», — розповів Андрій Корецький.

Він звернув увагу й на те, що частина документа має гриф «Для службового користування» (ДСК). З одного боку, обмеження доступу до певної інформації може бути виправданим із міркувань безпеки, щоб не розкривати ворогу технічні деталі. З іншого — це порушує питання прозорості та можливостей громадського контролю.

«Якщо говорити про постанову, то найбільш цікавим для мене, наприклад, з інженерної точки зору є саме той документ, який позначений як ДСК, тобто «Для службового користування». По-перше, це гарний знак, що не вся інформація стає доступною, зокрема й для ворога, який може використовувати її для своєї аналітики. Але тут завжди є певні шальки терезів між прозорістю та відповідальністю або безвідповідальністю, між громадським чи публічним контролем і можливими корупційними схемами», — пояснив експерт.

Корецький зазначив, що українська будівельна галузь має значну кількість регуляторних вимог.

«Я можу сказати, що в нас ця галузь досить зарегульована. Ми маємо багато постанов, законів, норм, стандартів, методик, настанов тощо, які регулюють різні сфери будівництва. І якщо подивитися на це загалом, то постанова намагається згладити ці кути. Щоб дати можливість певним конкретним об’єктам капітального будівництва бути реалізованими за спрощеною схемою. Наразі, в умовах воєнного стану, це розумний крок. Але завжди постає питання, чи не стане він підґрунтям для потенційних корупційних схем або безвідповідальних дій», — зазначив Андрій Корецький.

За його словами, оцінити наслідки запровадження нового порядку повною мірою можна буде після детального ознайомлення з усіма процедурами його реалізації.

«Я мушу сказати, що, не знаючи тексту порядку реалізації, який є частиною цієї постанови. Можу оцінити її як крок, що здатен прискорити будівництво необхідних Україні споруд. З іншого боку, ми розуміємо, що це буде певним випробуванням для України. Наскільки можливі потенційні корупційні схеми будуть залучені або задіяні під час реалізації цієї постанови. Тобто загалом вектор нормальний. Визначення переліку об’єктів, які реалізовуватимуть за такою схемою, має бути дуже обмеженим, тому що значно послаблюються вимоги до самого процесу проєктування, будівництва, контролю та введення в експлуатацію», — наголосив експерт.

Андрій Корецький пояснив, що будівництво транспортної інфраструктури передбачає участь кількох сторін. Зазвичай замовником великих об’єктів є держава або уповноважена нею структура. Саме замовник визначає потребу в будівництві та формує завдання для проєктувальників.

Далі до роботи долучаються проєктувальники, які розробляють документацію, і підрядники, що безпосередньо виконують будівельні роботи. Окрему роль відіграють технічний та авторський нагляд, які мають стежити за дотриманням проєктних рішень і вимог під час реалізації проєкту.

Він наголосив, що відповідальність у будівництві розподілена між усіма учасниками процесу.

«Якщо говорити про відповідальність за об’єкт будівництва, то в певні моменти часу кожен відповідає за свою ділянку роботи. Замовник відповідає за те, де має бути об’єкт і що саме потрібно побудувати. Проєктувальник — за те, яке технічне рішення буде застосоване. Це надзвичайно важливий етап. Підрядник відповідає за те, щоб реалізувати проєкт вчасно та в межах кошторису. Відповідно, авторський і технічний нагляд мають контролювати, чи виконує підрядник роботи згідно з відповідними інструкціями та проєктною документацією», — зазначив фахівець.

На думку Корецького, спрощення окремих процедур не обов’язково означає відмову від контролю якості. Для перевірки будівельних робіт можна використовувати лабораторні дослідження та польові експрес-тести.

«Такі методи не замінюють лабораторного визначення міцності чи морозостійкості певних елементів. Але дають змогу швидко отримати результати, на які надалі можна спиратися. Отже, якщо говорити про відповідальність і контроль будівельних робіт, то, мені здається, це можливо реалізувати й за спрощеною схемою. Але, як завжди, диявол криється в деталях. Якби була можливість ознайомитися з порядком реалізації, можливо, усе було б прозоріше й зрозуміліше», — підсумував Андрій Корецький.