Український «Гоґвортс»: 6 фактів про палац у Чернівцях, які приховувала совєтська влада

Резиденція митрополитів Буковини та Далмації — одна з найграндіозніших пам’яток України ХІХ століття, яка сьогодні відома широкому загалу як головний корпус Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Яку вражаючу історію ховають у собі стіни цього чернівецького палацу, розповідає журналіст Акім Галімов у проєкті «Українські палаци. Королівський сезон» на YouTube-каналі «Реальна історія».

Резиденція була побудована за ініціативи буковинского єпископа Євгена Гакмана — вихідця з бідної селянської родини, який здобув освіту у Відні та згодом очолив православну церкву краю.

Під час будівничих робіт кошторис зріс утричі, а фінансування здійснював православний релігійний фонд Буковини, що був заснований ще австрійськими монархами. Головний архітектор проєкту Йозеф Главка, отримував гонорар у розмірі 3% від щорічних витрат на будівництво. Чим довше тривали роботи, тим більш міг заробити архітектор, однак, ми точно не можемо вважати, що він спеціально затримував будівництво.

Ця будівля точно має ще чимало секретів. Розповідаємо найцікавіші з них.

Три циферблати на одному годиннику

На даху гостьового корпусу резиденції розташована годинникова вежа з трьома циферблатами. Колись вони показували одразу три різні часи: місцевий, лондонський і віденський. У другій половині XIX століття світ лише починав переходити до єдиної системи відліку часу, а Лондон відігравав важливу роль у міжнародному житті. Віденський же час нагадував про те, що Буковина тоді входила до складу імперії Габсбургів.

Під куполом годинникової вежі — зображення зірок Давида

Під самим куполом годинникової вежі можна побачити зірки Давида — символ єврейського народу. Їхня присутність на резиденції православного митрополита має пояснення: у Чернівцях XIX століття мешкала велика єврейська громада. Її представники долучилися до фінансування будівництва палацу. Ця деталь нагадує про багатокультурне середовище Чернівців, у якому співіснували різні релігійні громади.

Загадкове зникнення останків митрополита Євгенія Гакмана

Митрополита Євгенія Гакмана, ініціатора будівництва резиденції, поховали з великими почестями біля Свято-Духівської церкви в Чернівцях. Однак, після приходу совєцької влади його труну знайшли під час робіт під землею — і опісля рештки безслідно зникли. На сьогоднішній день на місці поховання залишилась лиш пам’ятна табличка.

Стеля Червоної зали створена за мотивами української писанки

Червона зала резиденції вражає не лише своїми кольорами, а й незвичайним оздобленням стелі. Можна припустити, що її орнамент стилізований під традиційний малюнок української писанки. Інтер’єр зали зберіг кольорову гаму первісного задуму, однак матеріали оздоблення стін дещо змінилися. Колись їх прикрашав навіть китайський шовк, а сама зала слугувала місцем зустрічі з церковними діячами.

Таємна каплиця на даху палацу

Висока вежа на даху палацу — не просто архітектурна деталь. Всередині митрополит облаштував приватну каплицю, де міг усамітнитися під час молитов, споглядаючи на неймовірну панораму Чернівців.

Визнання ЮНЕСКО: резиденція світового значення

У 2011 році комплекс резиденції внесли до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, поставивши його в один ряд з королівськими палацами Австрії, Іспанії та Швеції. Це стало міжнародним визнанням історичної та архітектурної цінності палацу. Резиденція вирізняється не лише розкішними інтер’єрами, а й тим, що значною мірою зберегла свій первісний вигляд.

Історія резиденції — це про амбіції та здатність говорити про себе. Українці Буковини демонстрували суспільну і політичну силу — факт який розширює уявлення про формування української державності.

Дивіться епізод про резиденцію митрополитів у Чернівцях на каналі «Реальна історія».