Після відновлення світла не поспішайте вмикати техніку, — енергоаудитор

Після відновлення електропостачання в мережі можуть виникати перепади напруги, які здатні пошкодити побутову техніку. Щоб зменшити ризики, потрвібно встановити реле напруги, а після повернення світла не вмикати всі потужні електроприлади одночасно.

Про це в етері Громадського радіо розповів голова Асоціації енергоаудиторів України Вадим Литвин.

За словами експерта, номінальна напруга в побутовій електромережі становить 230 вольт. Допустиме відхилення — близько 10%, тобто орієнтовно від 207 до 253 вольт. Якщо напруга виходить за ці межі, зростає ризик пошкодження електроприладів.

Однією з причин небезпечних стрибків напруги можуть бути аварійні ситуації в електромережі — зокрема, пошкодження проводів або контактів. У таких випадках замість звичних 230 вольт у мережі можуть виникнути значно вищі показники.

«Коли подається напруга, може виникнути аварійна ситуація: починає підгорати якийсь провід або контакт. Однією з реакцій мережі на це може бути те, що замість належних 230 вольт у вас з’являється 300 і більше вольт. Відповідно, це стає причиною виходу обладнання з ладу. Ризик також залежить від стану внутрішньої електромережі та того, чи правильно підібрані автоматичні вимикачі. Відповідно до навантаження, яке можуть витримати кабелі», — зазначив енергоаудитор.

За словами Литвина, від перепадів напруги потенційно може постраждати будь-який електроприлад. Навіть якщо пристрій має блок живлення із захистом від коливань, це не гарантує його повної безпеки.

«У принципі, вся техніка може бути вразливою. На деяких приладах зазначений розширений діапазон напруги, у них може бути захищеніший блок живлення. Але сказати, що якась техніка зовсім не залежить від перепадів напруги, не можна. Можливо, електричний бойлер або нагрівач менш чутливі до таких коливань. Однак і в них через високу напругу можуть вийти з ладу окремі елементи, наприклад системи керування», — розповів експерт.

Він радить не покладатися лише на те, що прилади нібито здатні витримати коливання в мережі, а подбати про додатковий захист.

Одним із найпростіших рішень експерт азиває встановлення реле напруги в квартирі або будинку. Такий пристрій автоматично відключає електроживлення, якщо напруга стає надто низькою або перевищує встановлені межі.

«Фізично людям буде важко щоразу вручну відключати всі електроприлади, особливо з огляду на їхню кількість у сучасному помешканні. Тому я радив би встановити в квартирі чи будинку так зване реле напруги, яке робитиме це автоматично. Якщо напруга знижується нижче встановленого рівня, реле вимикає живлення. Якщо напруга підвищується вище нормативної, воно також відключає електроприлади, захищаючи їх від пошкодження», — пояснив Литвин.

За його словами, деякі реле напруги дають змогу налаштувати затримку повторного ввімкнення. Це особливо важливо після відновлення електропостачання, коли мережа ще може бути нестабільною.

«Перевага таких пристроїв у тому, що можна налаштувати момент повторного ввімкнення після подачі напруги. Наприклад, коли електроенергія повертається, прилади не вмикатимуться відразу, а зачекають п’ять-десять хвилин — доки завершаться перехідні процеси й коливання в мережі. Тобто світло у вас з’явиться, а телевізор увімкнеться на кілька хвилин пізніше. Але завдяки цьому буде значно більше шансів, що він залишиться справним і не потребуватиме ремонту. До того ж реле напруги коштує відносно недорого», — зазначив енергоаудитор.

Навіть якщо в помешканні немає реле напруги, експерт радить не поспішати вмикати потужну техніку відразу після повернення світла. Пауза допомагає не лише захистити окремі прилади, а й зменшити навантаження на внутрішньобудинкову електромережу.

«По-перше, після відновлення електропостачання варто зачекати. Я б сказав, що п’ять хвилин — це мінімальна пауза. Саме в цей момент у тих, хто не встановив автоматичного захисту, можуть одночасно ввімкнутися потужні електроприлади. І це найбільш небезпечний момент. Напруга може пройти перехідні процеси, підвищитися понад нормативний рівень або, навпаки, просісти. Низька напруга теж небезпечна для певних приладів. Наприклад, холодильник із компресором може спробувати запуститися, але не впоратися через недостатню напругу. Для нього це також небажано», — пояснив Вадим Литвин.

Є й інша причина не поспішати — одночасне ввімкнення багатьох приладів створює додаткове навантаження на електромережу будинку.

«Другий момент полягає в тому, що пауза дає змогу розподілити навантаження на мережу будинку в часі. Якщо всі мешканці одночасно ввімкнуть чайники, мікрохвильовки чи електроплити, це створить значне навантаження. Якщо ж вмикати прилади поступово, зменшиться ймовірність того, що загальнобудинкові вимикачі або запобіжники знову перегорять. Навіть якщо електроенергія фізично надходитиме до будинку, він може залишитися без світла через спрацювання захисту або пошкодження проводки. Тому цю паузу витримати дуже бажано», — наголосив експерт.

Вибір пристрою залежить від того, як саме змінюється напруга в конкретному помешканні. Якщо проблема виникає переважно в перші хвилини після відновлення електропостачання, може бути достатньо реле напруги. Якщо ж напруга постійно завищена або занижена, варто розглянути стабілізатор.

«Перш за все потрібно дивитися на потужність приладів, які ви хочете підключити, і на діапазон напруги, у якому вони працюють. Щодо стабілізатора, рішення треба ухвалювати з огляду на те, наскільки постійно у вас відбуваються зміни напруги. Якщо це тимчасове явище, яке триває п’ять-десять хвилин після подачі електроенергії, то, можливо, стабілізатор узагалі не потрібен — достатньо значно дешевшого реле напруги», — пояснив Литвин.

Якщо ж проблема має постійний характер, стабілізатор може бути доцільним.

«Якщо у вас постійно занижена або завищена напруга. Наприклад, улітку вона не досягає 200 вольт, що часто трапляється, особливо в сільській місцевості. Або постійно перевищує 250 вольт, — тоді справді може знадобитися стабілізатор. У такому разі потрібно звертати увагу на його потужність і діапазон вхідної напруги. Якщо на вході, наприклад, 250 чи 260 вольт, а потрібно отримати 220, треба перевірити, чи здатен конкретний пристрій стабілізувати таку напругу і яку потужність він може видати за цих умов», — зазначив експерт.

Він додав, що за низької вхідної напруги доступна потужність стабілізатора також може зменшуватися.

«Наприклад, якщо за напруги 200 вольт стабілізатор здатен видати три кіловати, то за напруги 180 вольт його вихідна потужність може бути меншою. Найголовніше — розуміти, яку потужність ви хочете отримати від пристрою і в якому діапазоні напруг він здатен працювати», — пояснив Вадим Литвин.

Окремо експерт звернув увагу на зарядні станції та інші акумуляторні пристрої. За його словами, частина потужних станцій використовує літій-залізо-фосфатні акумулятори. Вони вважають безпечнішими з погляду пожежного ризику порівняно з деякими іншими літієвими елементами. Однак це не означає, що такі пристрої повністю захищені від займання.

«Акумуляторні пристрої в нас переважно працюють на літієвій хімії. Потужніші зарядні станції здебільшого використовують літій-залізо-фосфатні елементи. Вони безпечніші з погляду пожежонебезпеки, ніж звичайні літієві елементи, які дешевші, але можуть мати вищий ризик займання. Однак це не виключає аварійних ситуацій. У недорогих джерелах безперебійного живлення захист від стрибків напруги може бути недостатнім. Також може вийти з ладу плата заряджання, яка керує роботою акумулятора. У результаті пристрій може перегрітися, перевантажитися або загорітися», — пояснив Литвин.

На його думку, одним зі способів знизити ризик є встановлення реле напруги на вводі електроживлення в будинок або квартиру. Воно не дозволить подавати на пристрій небезпечно високу напругу.

Литвин також радить стежити за станом зарядних пристроїв, перевіряти підключення кабелів і не користуватися обладнанням, яке перегрівається.

«Слідкуйте за тим, щоб усі дроти були правильно підключені. Якщо ви бачите, що пристрій починає перегріватися або навіть нагрівається в режимі звичайної роботи, краще його вимкнути, замінити або віддати в ремонт. І знову ж таки, потрібно подбати про те, щоб на вході до цього чи будь-якого іншого приладу не з’являлася напруга, вища за допустимий діапазон. Тобто понад приблизно 250 вольт», — зазначив експерт.

Якщо акумуляторний пристрій загорівся, насамперед потрібно від’єднати його від електромережі, якщо це можна зробити безпечно. Вадим Литвин також радить мати вдома вогнегасник, оскільки під час відключень електроенергії та перепадів напруги ризики аварійних ситуацій зростають.

«Від мережі пристрій потрібно насамперед від’єднати. І з огляду на те, в яких умовах ми зараз живемо, з перепадами напруги та відключеннями електроенергії, вогнегасник, напевно, має бути однією з перших речей, які варто придбати.

Якщо ви вимкнули пристрій, але горіння продовжується, потрібно мати засіб, яким можна загасити пожежу. Для цього варто заздалегідь подбати про відповідний вогнегасник», — сказав експерт.

Він застеріг від спроб гасити електричні пристрої водою, оскільки це може створити додаткову небезпеку ураження струмом і погіршити ситуацію.