Мокрик про інтерв’ю ймовірного Буркіна: «Це сировина, яку потрібно вздовж і впоперек перевіряти»
Данило Мокрик у студії Громадського радіоДослідження Громадського радіо виявило, що інтерв’ю людини, яка представилася Єгором Буркіним, та публікації з його заявами за 13–15 листопада 2026 року набрали понад 3,58 млн переглядів.
Із них 1,6 млн припало на оригінальну розмову, ще понад 1,98 млн — на матеріали, які поширювали твердження співрозмовника без критичного осмислення. Понад 930 тисяч переглядів зібрали пропагандистські ресурси.
Журналіст Данило Мокрик вважає, що таке інтерв’ю не можна сприймати як достовірне джерело інформації без ретельної перевірки. Він також звертає увагу на можливі мотиви появи Буркіна в публічному просторі та на меседжі, які той просував під час розмови.
Про це Мокрик розповів в етері Громадського радіо.
За словами журналіста, 9 листопада він отримав електронного листа з адреси ProtonMail із пропозицією надати ексклюзивний контент від імені Єгора Буркіна. Однак із повідомлення було незрозуміло, чи йдеться про повноцінне інтерв’ю, чи про розгорнутий коментар, який можна було б опублікувати.
Мокрик відповів на лист і запитав, чи погодився б Буркін на відкрите інтерв’ю в прямому етері. Після цього відповіді не надійшло.
«Для мене в першу чергу було незрозуміло, яка мотивація саме в Єгора Буркіна може бути для такого інтерв’ю. Навряд чи це щось репутаційне, адже навряд чи можна говорити про те, що в нього є якась публічна репутація, яку варто було б захищати, відбілювати чи за яку варто було б боротися», — розповів Данило Мокрик.
Журналіст також звернув увагу на пояснення співрозмовника щодо небажання виходити на відеозв’язок і показувати обличчя. Аргумент про можливість ідентифікувати місце перебування через відео не виглядає переконливим.
«Людина, яку нам представляють як Єгора Буркіна, пояснює, що відеозв’язок може дати можливість ідентифікувати його місце перебування. Але якщо сісти навпроти якоїсь нейтральної стіни й не захоплювати в кадр будь-що інше, то ніякої ідентифікації в такий спосіб не відбудеться. І саме це виляння з приводу того, чому без відео, уже саме по собі зароджує сумнів», — зазначив Мокрик.
На думку Мокрика, ключове запитання для аналізу інтерв’ю — навіщо людині, яка називає себе Буркіним, знадобилося виходити на публічний зв’язок саме в такому форматі.
Журналіст припускає, що співрозмовник міг використати розмову для просування власних повідомлень, завдання репутаційної шкоди окремим людям або посилення свого впливу. При цьому він наголошує, що така версія є припущенням, а не встановленим фактом.
«Очевидно, йдеться про якусь його гру, в якій йому програвати нічого. Він нічим не ризикує — ні репутаційно, з огляду на те, що репутації, як я вже казав, не має, ні в будь-який інший спосіб. Тобто він вільний говорити абсолютно все, що йому спаде на думку, що він вважає за потрібне, і не матиме чого програвати», — сказав журналіст.
Одним із найбільш помітних меседжів інтерв’ю Мокрик назвав твердження про нібито наскрізну корумпованість України. Де «купується абсолютно все, продається абсолютно все, абсолютно будь-що можна купити за гроші».
За словами журналіста, цей мотив повторювався протягом розмови. Він звернув увагу, що подібні твердження можуть бути вигідними Росії.
«У мене немає знаку рівності, у мене є припущення. На жаль, інтерв’ю в тому вигляді, в якому воно відбулося, залишає дуже багато простору саме для припущень. Зрештою, ми вимушені припускати, чи був це Буркін насправді, чи ні. По суті, це гра у «вірю — не вірю». А в інформаційному просторі нам бажано було б спиратися на факти й докази, а не переводити все в площину віри», — наголосив Мокрик.
Він вважає, що оприлюднені заяви потрібно перевіряти, перш ніж використовувати їх як фактичну інформацію.
«По-хорошому, це інтерв’ю — максимум сировина, яку потрібно вздовж і впоперек перевіряти. Після ретельної перевірки, можливо, щось підтвердиться, щось вдасться фактологічно встановити, і тоді з нього буде якась користь. Наразі це просто заяви злочинця», — сказав журналіст.
Попри сумніви щодо достовірності розмови, Мокрик не погоджується з тим, що таке інтерв’ю взагалі не варто було брати. На його думку, воно могло мати сенс за умови правильно визначених правил і формату розмови.
Журналіст нагадав, що інтерв’ю набрало понад півтора мільйона переглядів, а отже, стало помітним інформаційним явищем, яке медіа не можуть просто ігнорувати.
«Воно перетворилося на трибуну для того ж таки Буркіна, де він може просто говорити які завгодно заяви. У цьому інтерв’ю не йдеться про його відповідальність за «Хімпром», за наркотики, за кол-центри. Він просто все це описує в тому режимі, в якому хоче. Але якоїсь конфронтації тут немає», — зазначив Мокрик.
Журналіст також поставив під сумнів інформаційну цінність оцінок суспільно-політичної ситуації в Україні, які озвучує людина, представлена як керівник наркокартелю.
«Я не зовсім можу зрозуміти, чим є цінними думки керівника наркокартелю та його оцінки суспільно-політичної ситуації в Україні. Якби я був головним редактором якогось видання, то точно не робив би цитат Буркіна з таких матеріалів. Сам факт того, що ймовірний Буркін вийшов на зв’язок, — це новина. А все інше, що він сказав, саме по собі ще не є фактом», — пояснив журналіст.
Мокрик звернув увагу, що під час розмови людина, яка назвалася Буркіним, неодноразово критикувала СБУ, Національну поліцію, Офіс генерального прокурора та керівництво цих органів. Водночас, за його спостереженням, помітну увагу співрозмовник приділяв і Офісу президента, зокрема заступнику керівника ОП Олегу Татарову.
«Буркін багато разів повертався до персони Олега Татарова. Але якщо щодо Сергія Дуки він конкретно міг говорити, що зустрічався з ним, що в них були певні взаємини, контакти й спільні справи. То щодо Татарова це, по суті, його висновки — що на вершині цього корумпованого процесу стоїть Татаров. Він повертається до нього знову і знову, і це дуже помітно. Виникає запитання: чому ти взявся атакувати саме цю людину, хоча, наскільки я розумію, ні напряму, ні дотично з нею не перетинався?» — сказав журналіст.
Він наголосив, що такі запитання варто ставити незалежно від ставлення до Офісу президента чи його посадовців. Водночас Мокрик не став озвучувати власні припущення щодо можливих мотивів. Оскільки не має змоги перевірити інформацію, на якій вони ґрунтуються.
Окремо журналіст прокоментував розвиток справи «Карфаген». Він згадав заяви Сергія Дуки, який у п’ятницю вийшов із СІЗО.
«Він, зокрема, сказав, що була вказівка від найвищого політичного керівництва припинити кримінальне переслідування НАБУ і САП. Це неможливо розцінювати інакше, ніж як фактичну заяву Сергія Дуки про зловживання впливом з боку найвищого політичного керівництва. Або президента Володимира Зеленського, про незаконне втручання в перебіг кримінальних проваджень і роботу органів правопорядку, а фактично — про виконання незаконних вказівок. Не хотілося б, щоб це було втрачено», — наголосив журналіст.
Водночас він закликав не робити остаточних висновків, поки історія продовжує розвиватися. Мокрик також звернув увагу на те, що після заяв Дуки колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко опублікував у Facebook нові матеріали.
«Ми можемо цю ситуацію розбирати, аналізувати, припускати різні можливі пояснення, але ми живемо не в рілзах, де за 60 секунд треба показати все й зробити всі висновки. Тому давайте дозволимо собі поспостерігати, що в цій історії відбуватиметься далі. Я бачу певний зв’язок між тим, що заявив Сергій Дука після виходу із СІЗО в п’ятницю ввечері. І тим, що колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко сьогодні зранку опублікував нову порцію своїх матеріалів», — сказав Мокрик.
За його словами, справа «Карфаген» може мати значно ширші наслідки для держави, ніж окреме кримінальне провадження.
««Карфаген» — це цілком імовірно екзистенційна історія для цієї держави зараз. Тому що тут починається якась битва всіх проти всіх навколо цього. Можливо, в якомусь сенсі вона є більш ключовою, ніж справа «Мідас»», — підсумував журналіст.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту



