Андрій Куликов

«Громадянська позиція журналіста полягає у дотриманні професійних журналістських стандартів. Тільки так ми зробимо найбільшу послугу суспільству» За освітою спеціаліст з міжнародних відносин/референт-перекладач англійської мови. Після закінчення 1979 року Київського державного університету Андрій не міг знайти роботу за спеціальностями і зрештою написав кілька матеріалів для київської газети «The News from Ukraine». Проба пера перетворилася на 13 років співробітництва в якості кореспондента, завідувача відділу та заступника головного редактора видання. Захоплення радіо почалося для Андрія у 14 років, коли його бабуся Ніна Савицька, дикторка Українського радіо, знайшла для нього на ламповому радіоприймачі програму білоруською мовою. Хто б міг тоді подумати, що 1992 року Андрій стане продюсером, а згодом старшим продюсером Української служби радіо ВВС у Лондоні. 1996 року професійна діяльність Андрія розширилися й до телебачення: він почав працювати у ММЦ-Інтерньюз у Києві, в Телевізійній Службі Новин на каналі «1+1», на Новому каналі, а з 2000 року поєднував роботу над авторською програмою «Нічна драматургія» на каналі СТБ з поверненням на радіо Української служби ВВС у Лондоні. Він і надалі реалізовуватиме себе у кількох ролях: як ведучий програми «Свобода слова» на каналі ICTV та автор музичної програми «Пора року» на Радіо «Ера FM», як експерт проекту ЄС «Розвиток медіа-навичок» та викладач у Київському інституті журналістики та Маріупольському державному університеті.  Кілька разів був лауретом премії «Телетріумф» як ведучий і у складі команди програми «Свобода слова». У 2013 році Андрій став одним з співзасновників «Громадського радіо», розвитку якого зараз і приділяє багато уваги вже як голова правління ГО «Громадське радіо». Веде активну журналістську діяльність. До того ж Андрій має неабиякий досвід в літературі та художньому перекладі: є автором багатьох (неопублікованих) творів та (опублікованих) перекладів з російської на українську і з української на англійську. Переклав англійською з української мистецтвознавчу монографію академіка Ольги Петрової. Брав участь у запису альбому «70/80: класика року в українському стилі» київського гурту «Кам’яний гість» (це йому належать переклад тексту, вигуки, тупіт та спецефекти у пісні «Бо кохаю» («Coz I Love U» групи «Slade»). Пише та публікує псевдонаукові розвідки як Андрон Довготелесий. Також інколи користується псевдонімом Андрій Савицький (у пам’ять про бабусю). Мріє бути естрадним конферансьє і докладає спорадичних зусиль до здійснення цієї мрії.