facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Мама в окупації садить картоплю і чекає на ЗСУ, — каже собі, що вони продовжують жити — Олена Кулигіна

Розмова з Оленою Кулигіною, керівницею магістерської програми УКУ. Олена живе у Львові, але її мама і бабуся опинилися на тимчасово окупованій території Херсонщини.

Мама в окупації садить картоплю і чекає на ЗСУ, — каже собі, що вони продовжують жити — Олена Кулигіна
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

«Уся моя родина зараз в окупації і це дуже складно спостерігати»

Тетяна Трощинська: Я у цьому подкасті намагаюся відмотувати до 24 лютого, але зараз я б просила, щоби ми почали з нинішньої точки тривоги — з вашої тимчасово окупованої Херсонщини.

Олена Кулигіна: Для мене Херсонщина є постійною тривогою, я народилась у Новій Каховці, там прожила перші 25 років свого життя, там живе моя родина: моя мама, брат із родиною, бабуся. І коли ми дивимось на події в Україні, є гарячіші точки, але  я завжди своєю увагою прикута до того, що відбувається у Херсоні, у Новій Каховці, також в усій області, яка є частково окупованою. Весь лівий берег Дніпра на Херсонщині окупований і туди немає доступу.

  • Тому вся моя родина зараз в окупації й це дуже складно спостерігати. Мені здається, я більше стежу за інформацією, ніж моя мама, і, звичайно, більше, ніж бабуся, яка не читає інтернет. І я думаю, що люди, які спостерігають за подіями на Херсонщині, тривожаться значно більше, ніж ті, хто там, хоча вони бачать на свої очі й вибухи, і чують обстріли, «Гради», і постійно це навколо них.
Мапа тимчасово окупованих територій України та розміщення російських військ

Якщо говорити про лівобережну частину Херсонщини, то вона просто переповнена і технікою, і військовими рф, і це постійно зростає.

  • Власне, Нова Каховка за 70 км від Криму, і це пряма траса через Каланчак з півострова. Тому це місто для них є дуже важливе, це Каховська ГЕС, це Північнокримський канал, і відповідно, для окупаційної країни це є стратегічно важливе місце. Ми усвідомлюємо, що вони будуть до останнього битися за цю частину.

Це буде довга і виснажлива боротьба. І у нас надія тільки на ЗСУ, українську та міжнародну дипломатію і Господа Бога, бо поки що нам ніщо інше не може допомогти.

Тетяна Трощинська: Ви вмовляли рідних переїхати, евакуюватися? Шукали якісь слова, аргументи? 

Олена Кулигіна: Це мій найбільший біль, я пробую вести ці розмови з мамою. З бабусею, якій 85 років, я на ці теми не говорю, тому що її здоров’я не дає можливості вести такі розмови. Рішення за них двох ухвалювала б моя мама.

Із мамою ці розмови поки що також марні, оскільки вони живуть у місті, а не у селі, бо в селах навколо ситуація значно гірша. Вони бачать техніку, військових, але в самому місті зараз немає безпосередніх військових дій.

  • Місто є окуповане, тому в ньому не відбуваються такі масові мародерства, як в селах, немає зараз вибухів, тому що вони окопались і готуються до того моменту, коли українська армія почне форсувати Дніпро. Поки що це затишшя.

Тому у них є ілюзія мирного життя. Відповідно, розмови дуже важкі. У них є свій город, вони посадили картоплю. Вони дивляться, як розквітають дерева, і вони собі створюють ілюзію, що вони продовжують жити так, як вони жили колись.

Проблема у них найбільша з ліками, це те, що вони ділять на мінімальні дози, тому, що ліки неможливо ніде купити.

«Коли захопили Крим, я подумки почала збирати «тривожну валізу» для моєї родини»

Тетяна Трощинська: Війна 8-ий рік, і для частини наших друзів, колег, для частини тих, хто нас слухає, родина опинилася в окупації у 2014 році. Ніби ж і несподівано. Але чомусь я думаю, що це якось дуже швидко сталося зараз, маю на увазі південь України. Чи уявляли ми себе або своїх рідних в окупації? Я часто про це думаю. 

Олена Кулигіна: Я у Львові вже 14 років, але коли окупували Крим, я подумки почала збирати цю «тривожну валізу» для моєї родини. В березні 2014-го я розуміла, що це буде. Тому для мене це не було несподіванкою. Але це сталось настільки швидко, що вже 24 лютого не було можливості виїзду.

Олена Кулигіна/Фото: Юрій Мельник

Мій план або план мого брата, який трошки молодший за мене, — це не є плани наших батьків. 24 лютого о 6 годині ранку в Новій Каховці була розбита військова частина, туди влучив снаряд. І одразу колона російської військової техніки увійшла на Каховську ГЕС. І о 12 годині дня російська техніка вже стояла на мосту. О 15 годині заборонили проїзд.

Встигли виїхати ті люди, які зорієнтувалися буквально в перші години. пізніше це було неможливо, особливо враховуючи, що в перші дні були жертви.

В місті в перший день не було поліції, не було українських військових, вони вийшли на правий берег, і в районі Шилової балки вже точились важкі бої між українською та окупаційною армією.  «Гради» буквально за півтора-два кілометри від будинку моєї мами били через Дніпро. І це було пекло, люди фактично були паралізовані.

Місцеве населення вони в цей період практично не рухали. Ситуація почала погіршуватись значно пізніше, і зараз вона дуже важка. Людей в місті викрадають, особливо чоловіків, активістів, сільських голів, журналістів — Олег Батурин, він вже на волі, на щастя, і навіть виїхав на вільну частину України. Мій колишній головний редактор газети Олександр Петрович Гунько був захоплений на кілька днів, і він перебував у Херсоні в окупаційних підвалах. Натомість інший журналіст, Сергій Цигіпа, був викрадений одним із перших і досі нам невідома його доля.


Читайте також: Російські окупанти викрали журналіста на Херсонщині


Моя бабуся народилася на Уралі. Вона має російську кров, її дідусь був уральським козаком. Частина її родичів є на Уралі. Моя родина не спілкується з ними практично після 2014 року. І в одній з розмов з моєю бабусею я їй кажу:

«Бабуль, ти розумієш, що твій якийсь там троюрідний племінник може зараз стояти в нашому місті зі зброєю проти тебе, проти моєї мами?» 

Вона каже:

«Так, я це розумію». 

І моя бабуся точно знає, хто є наші, українські військові, хто є, як вона їх називає «німецькі фашисти». Моя бабуся 1937 року народження, дитина Другої світової війни, і вона дуже чітко знає, хто є «фашист», хто є окупант, а хто є наші.

І для багатьох людей це відкрилось навіть не у 2014 році, на жаль,  а зараз.

«росія швидше відпустить Херсон, ніж Нову Каховку»

Тетяна Трощинська: Я насамкінець запитаю у вас про людський погляд на ті речі, які дипломати обговорюють як поступки заради перемир’я чи миру. Я завжди думаю про те, що завжди в оці дипломатичні торги потрапляють дуже конкретні міста, дуже конкретні села і дуже конкретні люди. Чи є у вас сили говорити про це?

Олена Кулигіна: Я від самого початку про це думаю, але менше говорю, бо дуже важко про це говорити. І я уважно намагаюся стежити й за настроями наших міжнародних партнерів.

  • Це мій дуже великий страх, що цю карту вони готові будуть запропонувати для цих торгів. росія швидше відпустить Херсон, тому що місто на правому березі Дніпра, і знаменита Чорнобаївка — це місце, куди дістають наші, і втримати Херсон їм буде значно важче.

Але Нова Каховка і весь лівий берег Дніпра, весь південь Херсонщини є стратегічно важливими для окупантів, щоб зберегти свою програму мінімум. І це шлях через Мелітополь до Маріуполя і туди далі до росії. Тому це те, що вони будуть тримати чим довше.

І тому я розумію, що тут ключову роль буде відігравати навіть не сила ЗСУ, а підтримка наших європейських партнерів: чи не дозволять вони це віддати.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Слідкуйте за найоперативнішими оновленнями у Twitter Громадського радіо

Також підписуйтеся на наш Telegram-канал Новини від Громадського радіо


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Ордер МКС на арешт Нетаньягу: різниця з Путіним та нагадування для України

Ордер МКС на арешт Нетаньягу: різниця з Путіним та нагадування для України

«Чорна п’ятниця» — це тільки початок знижок — маркетологиня

«Чорна п’ятниця» — це тільки початок знижок — маркетологиня

Люди, які слухали «Разом нас багато», зараз на «нулі» — лідер гурту «Ґринджоли»

Люди, які слухали «Разом нас багато», зараз на «нулі» — лідер гурту «Ґринджоли»

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич