facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Що чекає на школярів та батьків у новому навчальному році? Розповідає заступник міністра освіти

Інтерв'ю

Заступник міністра освіти й науки України Андрій Сташків розповідає про початок нового навчального року, безпеку школярів та укриття в закладах освіти.

Що чекає на школярів та батьків у новому навчальному році? Розповідає заступник міністра освіти
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Про організацію навчання

Вікторія Єрмолаєва: Скільки державних шкіл в Україні на підконтрольних територіях навчаються онлайн, офлайн та у змішаній формі? 

Андрій Сташків: Зараз в Україні функціонує 13 000 шкіл, не враховуючи тих, які наразі є під окупацією. З 1 вересня ми очікуємо, що половина з них, а саме 6 593, розпочне навчання у звичному очному форматі. Школи з недостатньою місткістю укриття, працюватимуть за змішаною формою. 

Є також заклади освіти, які працюватимуть лише дистанційно, це 2 488 тисяч шкіл. Ситуація з ними різна: деякі розташовані на прифронтових територіях, або у населених пунктах, де ведуться активні бойові дії й відновити повноцінний освітній процес там зараз неможливо.

Вікторія Єрмолаєва: Чи відрізняється програма навчання онлайн і офлайн? 

Андрій Сташків: Минулого навчального року півмільйона учнів були змушені виїхати за кордон, де й продовжували вчитись в наших школах онлайн. В деяких країнах їх ще зобов’язували відвідувати місцеві заклади освіти.

Наразі у цих учнів є вибір формату навчання. Вони можуть продовжувати дистанційні уроки, обрати сімейну форму, вибрати екстернат, щоб отримати документи про освіту і пройти відповідні оцінювання.

Цьогоріч МОН розробило нову освітню програму для тих, хто вчиться за кордоном та продовжує навчання в Україні. В кожній області буде до п’яти таких шкіл. Програма передбачає невелике тижневе навантаження – від 6 до 8 уроків. Це будуть лише українознавчі предмети: українська мова, українська література, історія України, географія, захист України. Пропонуємо, щоб решту предметів вивчали в іноземних школах.

Про безпеку

Вікторія Єрмолаєва: Які безпекові правила треба знати учням, батькам та вчителям у школах, які працюватимуть офлайн?  

Андрій Сташків: Обов’язкові перші дзвоники та «лінійки» скасували декілька років тому. Зараз такі рішення ухвалюють навчальні заклади самостійно. Більшість шкіл вже перейшли на інші формати, більш зрозумілі та прийнятні для дітей. Це може бути перший урок, інтерактивна гра тощо.

Я думаю, що в першого вересня вчителі будуть говорити саме про безпеку. В тому числі про правила поведінки під час сигналу тривоги. МОН надало рекомендації, що в школі має бути обов’язково укриття. В закладі не повинні перебувати більше людей, ніж вміщує сховище. Всі зобовʼязані спускатись до бомбосховища. Також мають проводити тренування, як правильно спускатись до укриття. Міністерство розробило концепцію функціонування сховищ в школі. Ми описали можливі активності для дітей під час повітряної тривоги в укритті.

Якщо тривога застала батьків з дітьми чи самих дітей в дорозі до школи, треба прямувати до найближчого укриття. Якщо сховище є в навчальному закладі, куди їде дитина, то, звичайно, потрібно йти туди. Вчителі не мають права не пускати дитину в укриття, якщо учень прийшов після початку повітряної тривоги.

Вікторія Єрмолаєва: Як мають працювати укриття і хто несе за них відповідальність? 

Андрій Сташків: Укриття у кожному регіоні функціонують по-різному. І кожна обласна військова адміністрація самостійно ухвалює рішення, як мають працювати сховища у її області. Зрозуміло, що сфера освіти найбільше готова у плані облаштування бомбосховищ, адже цим займались і минулого року, і цього. З державного бюджету на це для всієї України виділили 1,5 мільярда гривень, з місцевих бюджетів виділялись кошти. 

Тому у школах, садочках, середніх і закладах вищої освіти укриття здебільшого облаштували дуже добре. Їх можна використовувати. Тому й ухвалюють рішення, що в сховищах можу перебувати й інші цивільні, не лише персонал та школярі. Але це все залежить від рішення ОВА.

Вікторія Єрмолаєва: Що з тими навчальними закладами, де немає укриттів? Чи облаштують їх? Чи можуть в цьому допомагати батьки? 

Андрій Сташків: За півтора мільярда гривень планують збудувати великі укриття в тих школах, де вони взагалі відсутні. Десь в 300 закладах освіти вже ведуться роботи. 

Якщо там облаштують укриття, тоді вони можуть відкритися. І рішення про це буде прийматися безпосередньо засновником закладом освіти, військовою адміністрацією і відповідною комісією, яка проводить обстеження сховища на відповідність вимог. Укриття повинні мати запасні виходи, вентиляцію, питну воду, доступ до туалету.

Протягом літа по Україні збудували більше тисячі нових сховищ. Робили ремонти й в наявних бомбосховищах. На 1 вересня матимуть укриття 10,5 тисяч шкіл – понад 80% від загальної кількості.


Читайте також: Київ досі не має 120 укриттів у школах та садочках, як і торік — депутатка Київради


Вікторія Єрмолаєва: Хто несе відповідальність за те, що має бути в укриттях? Чи беруть участь батьки в забезпеченні цього? 

Андрій Сташків: Це відповідальність адміністрації школи та засновника. Вони мають забезпечувати наявність води, їжі, ліків, вогнегасників в укриттях.

Крім того, можна додатково ставити проєктори, проводити інтерактив та надавати ігрові набори. Так і роблять в деяких школах, щоб діти могли цікаво проводити час у сховищі. Батьки можуть з цим допомагати, але це не їхній обовʼязок облаштовувати укриття.

Вікторія Єрмолаєва: Якщо повітряна тривога триває довго під час навчання в школі, чи може дитину забрати хтось з батьків з укриття?

Андрій Сташків: Діти повинні перебувати в укриттях до закінчення повітряної тривоги. Я вважаю, що неправильно відпускати школярів зі сховища. Рекомендую дочекатись відбою тривоги, а потім прямувати додому. 

Відповідальність за дітей під час перебування в школі, лежить на керівництві закладу освіти. Тому фактично школярів не можна відпускати, адже потім можуть бути різні негативні наслідки.


Читайте та слухайте також: Як зробити школу безпечнішою під час війни: досвід Ізраїлю


Про освітні нововведення 

Вікторія Єрмолаєва: Чи змінилась програма навчання в умовах війни? Чи будуть для дітей проходити уроки з правил надання домедичної допомоги тощо? Чи пройшли таке навчання вчителі, адміністрація шкіл?

Андрій Сташків: Ще минулого року змінили навчальні програми. Цьогоріч теж внесли деякі правки. Окремо не будуть викладати предмети медичної допомоги чи мінної безпеки. В нас вони інтегровані в курси для сьомих та дев’ятих класів.  Ми додаємо нові уроки, які проводитимуть в школах. Наприклад про те, чому не можна торкатись незнайомих речей на вулиці, як поводитись з вибухонебезпечними предметами тощо. 

Ми активно працюємо над зміною предмета захист України для учнів 10-11 класів. Про це нещодавно повідомляв міністр. На першому етапі ми впроваджуємо туди нові компоненти навчання щодо дронів, їхніх особливостей та використання, різновидів.  Поглиблюємо вивчення, знову ж таки, протимінної безпеки, надання домедичної допомоги. Паралельно навчаємо вчителів, які викладають цей предмет. 

Про школярів, які перебувають на окупованих територіях

Вікторія Єрмолаєва: Чи є вказівки він МОН для шкіл, щоб збирати інформацію про дітей та батьків, які залишились на окупованих територіях?  Чи є вказівки він МОН для шкіл, щоб підключати дистанційно до навчання тих дітей, які зараз перебувають на окупованих територіях?

Андрій Сташків: Списки про дітей з окупованих територій окремо не збираються. У захищеній базі даних, яка функціонує при Міністерстві освіти, зберігаються тільки персональні дані про учнів, які зараховані до навчальних закладів. Ми не поширюємо таку інформацію і закликаю адміністрації шкіл теж цього не робити.

На окупованій території залишається 700 шкіл та дуже багато дітей. Точну кількість ми не знаємо, бо декого депортували росіяни, хтось виїхав з непідконтрольної території за кордон. Однак 70 тисяч українських дітей з окупованих територій, з Росії та інших країн навчаються в наших школах онлайн.

Знаємо про факти, коли окупанти погрожують батькам або забирають їхніх дітей, бо ті не хочуть ходити до «їхніх нових шкіл». Міністерство не веде окремої політики щодо залучення таких дітей, але може забезпечити навчання в закладах освіти, які функціонують.

У нас функціонує всеукраїнська школа онлайн. Багато відеоуроків можна подивитись дистанційно навіть без доступу до школи. На платформі представлені уроки від 1 до 11 класу, які розбиті по предметах та темах. Також там є підручники українською.


Читайте також: Страшно бачити дітей, які не вміють розмовляти, бо не ходили до школи декілька років — Ганна Новосад


Нагадаємо, у Києві комісія закінчила перевірку всіх 4655 укриттів міста. Результати — невтішні, повідомив міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін.

​​За 2022 рік українські діти у середньому провели 920 годин або понад 38 днів в укриттях під землею через повітряні тривоги, ракетні удари росіян та бойові дії. 

Станом на лютий 2023 року через війну за кордоном перебувають понад 500 тисяч українських дітей-переселенців. За даними міністерства, ще понад 161 тис. школярів та майже 26 тис. дошкільнят отримали статус внутрішньо переміщених осіб. Понад 4,1 тис. шкіл України запровадили очне навчання, 4,5 тис. — навчаються за змішаною формою, а у 4,2 тис. закладах триває дистанційне навчання.

Навчання у школах з 1 вересня 2023 року планується в очній формі. Попри ризики, і школярам, і студентам, слід надолужувати втрачені за три останні роки прогалини у здобутті знань (через коронавірусну хворобу Covid-19 та війну). Таку думку висловив міністр освіти Оксен Лісовий. Він додав, що ризики переходу на офлайн навчання все ж залишаються високими.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Як росіяни використовують кіно для розпалювання ненависті до українців

Як росіяни використовують кіно для розпалювання ненависті до українців

Навіщо деякі країни ЄС поновлюють посольства в Афганістані

Навіщо деякі країни ЄС поновлюють посольства в Афганістані

Шукала сина серед живих і мертвих: історія викраденого в Бучі Владислава Поповича

Шукала сина серед живих і мертвих: історія викраденого в Бучі Владислава Поповича