Київ досі не має 120 укриттів у школах та садочках, як і торік — депутатка Київради

Про ситуацію з укриттями в школах

Ксенія Семенова: Ситуація з бомбосховищами за півтора року повномасштабного вторгнення не дуже змінилась. Рік тому мали таку ж розмову щодо готовності укриттів з Департаментом освіти. Тоді місту не вистачало 120 укриттів в школах і садочках. За цей час не побудували нові сховища. В деяких школах почали робити ремонти ближче до вересня, тому вони відбуватимуться протягом осені. Отже, зменшиться місткість укриттів.

Департамент освіти переконує, що ситуація з бомбосховищами нормальна. Натомість на ремонт сховищ батьки вкладали власні кошти. Або ж діти ходять в метро чи сусідні школи з укриттями. Водночас бюджет міста нараховує 65 мільярдів гривень.

---

Читайте також: Страшно бачити дітей, які не вміють розмовляти, бо не ходили до школи декілька років — Ганна Новосад

---

Що сталось в НАУ?

Ксенія Семенова: Позавчора вночі в одному з укриттів Національного авіаційного університету сталась пожежа. Можна було б списати все на випадковість. Але жодних заходів пожежної безпеки в університетських сховищах немає. На фотографіях не видно ані датчиків, ані вогнегасників. Деякий час там проживали бездомні, тому сховище захаращене старими меблями, сміттям, несправними електроприладами, які, ймовірно, спричинили займання.

Я написала звернення до ДСНС, Міністерства освіти й науки, щоб вони дали оцінку керівнику НАУ. Мене цікавить, чи може він й надалі перебувати на посаді, якщо не в змозі забезпечити ні пожежну безпеку, ні належний стан укриттів. Університети мають власний бюджет, самостійно розпоряджаються фінансами та господарською діяльністю. Можливість зробити сховище була.

Про цілодобовий доступ до укриттів

Ксенія Семенова: На мапі Києва укриттів стало ще менше, ніж було на початку року. В районах чиновники оцінили ситуацію і вирішили залиши тільки ті щодо яких вони впевнені. Десь сховища перебувають в приватній власності, тому важко змусити відкривати їх. Подекуди в укриттях не встигають зробити ремонт.

Водночас тепер мало бомбосховищ для такої кількості населення. Рада оборони Києва вирішила використовувати школи як сховища. Якщо вночі місця в закладах освіти вистачатиме, то під час навчального процесу – навряд. Укриття в школах розраховані лише на учителів та учнів. Деякі працюють навіть у дві зміни, бо бомбосховище недостатньо велике для всіх.

---

Читайте та слухайте також: Як зробити школу безпечнішою під час війни: досвід Ізраїлю

---

Про приватизовані бомбосховища та укриття в лікарнях

Ксенія Семенова: Якщо підвальне приміщення здають в оренду, то міська рада може розірвати цей договір. Але найчастіше за все вони перебувають у власності. Велика приватизація бомбосховищ відбулась за каденції Леоніда Черновецького. Але на останньому засіданні Київради Департамент комунальної власності знову виніс на розгляд приватизацію невеликих приміщень в житлових будинках. Тобто підвальні приміщення, які використовують як укриття.

Більшість приватних власників відмовляються приймати там людей під час повітряної тривоги. Вони навіть не визнають ці місця як сховища і просять виключити їх з переліку. Водночас деякі власники розуміють ситуацію, тому постійно пускають до себе, щоб пересидіти загрозу.

Становище з поліклініками та лікарнями – краще. Київрада виділила 200 мільйонів грн для ремонту їхніх укриттів. На території медичного містечка зараз триває оновлення сховища. Воно досить просторе, тому туди ходять не лише пацієнти, а й мешканці прилеглих будинків. Там де гарний керівник лікарні, укриття облаштували ще з перших днів повномасштабного вторгнення.

---

Читайте також: Євген Донець: Через застосунок Helsi довідку від лікаря можна буде отримати на електронну пошту

---

Про «пункти незламності»

Ксенія Семенова: Зараз «пункти незламності не працюють, бо в них нема потреби. Їх розгортатимуть восени. Поки що тривають дискусії щодо формату. Місто готується до зими: забезпечує генераторами об’єкти критичної інфраструктури, транспортні вузли тощо.

Ключове в «пунктах незламності» – це кількість волонтерів, які можуть управляти процесом. Коли приходять багато людей, то їх потрібно розсадити, поділити розетки, дати всім воду, заправити генератор, дивитись за безпекою. Зараз думаємо, щоб пункти робити в укриттях будинків, де проходять ремонти.

---

Читайте також: Найбільший ризик в підготовці до опалювального сезону — військовий — директор Центру досліджень енергетики

---

Нагадаємо, у Києві комісія закінчила перевірку всіх 4655 укриттів міста. Результати — невтішні, повідомив міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін.

​​За 2022 рік українські діти у середньому провели 920 годин або понад 38 днів в укриттях під землею через повітряні тривоги, ракетні удари росіян та бойові дії. 

Станом на лютий 2023 року через війну за кордоном перебувають понад 500 тисяч українських дітей-переселенців. За даними міністерства, ще понад 161 тис. школярів та майже 26 тис. дошкільнят отримали статус внутрішньо переміщених осіб. Понад 4,1 тис. шкіл України запровадили очне навчання, 4,5 тис. — навчаються за змішаною формою, а у 4,2 тис. закладах триває дистанційне навчання.

Навчання у школах з 1 вересня 2023 року планується в очній формі. Попри ризики, і школярам, і студентам, слід надолужувати втрачені за три останні роки прогалини у здобутті знань (через коронавірусну хворобу Covid-19 та війну). Таку думку висловив міністр освіти Оксен Лісовий. Він додав, що ризики переходу на офлайн навчання все ж залишаються високими.

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS