Вікторія Рубан: Впродовж останніх 2 тижнів середня кількість виїздів через пожежі на Київщині — понад 30 на добу 

Вікторія Рубан: Тільки впродовж останніх 2 тижнів середня кількість виїздів по Київщині — понад 30 (впродовж доби — прим. ред.) на гасіння пожеж в екосистемах. Це трав’яний настил, несанкціоновані сміттєзвалища, лісова підстилка. Кількість виїздів збільшилася в рази.

• Не тільки кількість виїздів, а і сама площа горіння значно збільшилася в ці два останні спекотні тижні.

Коли трава була зеленою, вогонь не так швидко розповсюджувався. Зараз трава висохла. Окрім погоди роботи додають і самі люди. Зараз активна фаза сільськогосподарських робіт. Люди спалюють поживні залишки, виносячи їх за власні подвір’я. Думають, що ніякої загрози це не нестиме. Але по сухій траві вогонь у більшості випадків швидко розповсюджується.

Ліси Київщини

Вікторія Рубан: Заборону відвідувати лісові масиви в Київській області ніхто не скасовував. Є рішення Київської обласної військової адміністрації. У зв’язку з мінною небезпекою в першу чергу. Це Бучанський, Вишгородський, Броварський райони. Це райони, де тривала активна фаза бойових дій. Тому міни — це першочергова небезпека. Ще не всі території лісових масивів перевірено.

Але, на жаль, заборона — є забороною. Біля кожного дерева рятувальника не поставиш. Працівників поліції теж. Є випадки загоряння в лісових масивах. Але завдяки тому, що вчасно виявлялися ці пожежі, вони не набули великого розповсюдження. Це Бучанський і Вишгородський райони. Загоряння лісової підстилки. На цей час все ліквідовано. Активних пожеж у лісових масивах наразі у нас немає.

Читайте також: На Херсонщині є люди, які не подають заявки на розмінування, тому що не хочуть, щоб гинули сапери — головний редактор видання «Мост»

Торф’яники

Вікторія Рубан: Цього року не було великих площ торф’яних пожеж. Були невеликі площі. Але впродовж 1-2 діб пожежі були ліквідовані. У цьому питанні прогнозувати щось важко. Тому що це якоюсь мірою залежить від погодних умов і переміщення мас повітря. У цьому році подібного (торф’яних пожеж  — прим. ред.) ще не було. Але ми не застраховані від цього і прогнозувати не беремося. Все, що стосується нашої служби: пожежа виявляється — пожежа ліквідовується. Все інше — це працівники Гідрометцентру.

Декілька днів тому за Бучею було виявлено масштабне загоряння трави. Наші працівники ліквідували. Але, на жаль, як тільки в торф’яних покладах загоряється трава, на 99% вогонь переходить і на торфовища. Тому виникло загоряння і торфовища. На цей час вже другу добу там працюють наші рятувальники. Думаю, найближчим часом пожежу буде ліквідовано.

• Спричинити пожежу може навіть недопалок, викинутий із авто. Хроніка така: викинули недопалок, авто поїхало далі, через годину-дві це вже 2 гектари горіння трави. А потім загоряння лісу чи торфовища.

Читайте також: У захопленому заповіднику «Асканія Нова» виникла пожежа

Чи вплинула війна на усвідомлення людей щодо пожежної безпеки?

Вікторія Рубан: До свідомості людей поступового доходить. Але, якщо говорити про сільську місцевість, то тут ситуація з розумінням важка. Наші працівники спільно з працівниками поліції виходять у рейди. Використовуємо «батіг і пряник». Якщо не доходять попередження та роз’яснення, підіймаються дрони. З їхньою допомогою відстежуємо місця паління. І вже туди прямують поліцейські з нашими працівниками. Люди до цього почали прислухатися.

Дрони зараз є у кожному підрозділі. По-перше, це моніторинг ситуації. Кожного ранку моніторингові групи виїжджають на місця, підіймають дрони, відстежують території на наявність загоряння. Дрони допомагають помітити розповсюдження вогню у важкодоступних місцях.

• За пожежу, яка пішла далі, є кримінальна відповідальність. Але в сільській місцевості це важко.

Проблема в тому, що дуже важко схопити порушника «за руку». І друга складова: дуже багато порушників — це старенькі бабусі та дідусі. Штрафувати їх недоречно. Тому застосовуємо методи роз’яснювальної роботи. Намагаємось якось вплинути.

Рятувальники самі не мають права накладати штрафи за порушення. Тому з ними мають бути представники поліції. Люди, яких спіймали на місці підпалу, повинні мати якісь документи з собою, щоб їх можна було затримати працівниками поліції. Необхідно з’ясувати, кому належить саме та ділянка землі, де є місце підпалу. Якщо є шкода повітрю, екології та інші збитки, тоді накладається штраф і передається до поліції. Але ми ж розуміємо, що всі ці складові зібрати не дуже просто.

Екологія

Вікторія Рубан: Будь-яка пожежа спричиняє викиди у повітря шкідливих речовин. «Завдяки» нашим громадянам на території Київської та інших областей України дуже багато несанкціонованих сміттєзвалищ. Це теж дуже велика проблематика зараз. По тій же сухій траві вогонь переходить на сміттєзвалища. А там є всі важкі елементи, викиди яких дуже шкодять здоров’ю людей. Це теж велика проблема.

• Кожного дня ліквідовуємо 2-3 пожежі на сміттєзвалищах.

Читайте також: У Херсонській ОДА розповіли, скільки часу треба на відновлення екосистеми області

Екоцид

Унаслідок російської збройної агресії довкіллю України завдано збитків на понад 1,35 трлн гривень. Міністр екології Руслан Стрілець на слуханнях у Парламенті ЄС у Страсбурзі наголосив, що збитки за забруднення повітря, спричинені війною, наразі становлять близько 25 млрд євро, і ще 11,4 млрд євро необхідно для усунення збитків, завданих ґрунтам. Під загрозою близько 20% природних заповідників.

У ніч на 6 червня російські окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС. Станція відновленню не підлягає. У розвідці зазначили, що окупанти двічі мінували Каховську ГЕС перед тим, як її підірвати 6 червня.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що внаслідок підриву Каховської ГЕС  знищено і машинний зал, у якому перебувало 450 тонн технічного мазуту. 150 тонн мазуту уже опинилися у річці Дніпро. 

Через затоплення зоопарку «Казкова діброва» у Новій Каховці загинули майже 300 тварин.

Зоолог Михайло Русін в ефірі Громадського радіо сказав, що якщо затопить Олешківські піски, то зникнуть мишівки степові, які жили лише там.

Україна порушила справу за статтею екоцид через підрив Каховської ГЕС.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS