У Херсонській ОДА розповіли, скільки часу треба на відновлення екосистеми області
Про стан екосистеми Херсонщини та її відновлення говоримо із заступницею директора департаменту захисту довкілля та природних ресурсів Херсонської ОДА Ольгою Філіною.
Гостя — заступниця директора департаменту захисту довкілля та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації Ольга Філіна.
Про стан екосистеми Херсонщини після підриву Каховської ГЕС
Ольга Філіна: Після затоплення наша екосистема перебуває у дуже негативному стані. На сьогодні вода вже спала, і ми бачимо, наскільки все зруйноване, вся наша екосистема пошкоджена.
Це і наш Національний природний парк «Нижньодніпровський». 81 тисяча гектарів цього парку затоплена, замулена, знищено багато тваринного та рослинного світу.
- Попередні збитки на сьогодні складають близько 46 мільярдів гривень.
Окрім парку «Нижньодніпровський», вся дельта річки Дніпро — це територія європейського значення — Смарагдова мережа. Смарагдова мережа створена на виконання вимог Бернської конвенції про охорону дикої флори й фауни, природного середовища. На час затоплення був період гніздування, період нересту. Ми втратили не тільки дорослий тваринний світ, а ще і майбутнє, яке в нас могло з’явитися.
Також на затопленій території течією вод Каховського водосховища знесло дуже багато будівельних конструкцій. До того ж є дуже багато відходів. Станом на 27 липня до тимчасових місць зберігання відходів вивезли 236 тисяч тонн відходів. Це дуже велика цифра. У кожній селищній раді, яка попала в зону затоплення, створені майданчики, на які вивозяться ці відходи.
Всі знають, що на території Херсонської області є єдина пустеля в Європі — Олешківські піски. Вони були заліснені штучноствореними лісами, люди самі насаджували дерева. Піски також попали в зону затоплення, тому на сьогодні, тільки за офіційною інформацією Держлісагентства, у нас вже майже 50 тисяч гектарів лісів попало під це затоплення. Вода зійшла, крім поверхневої, впав рівень води підземної, тому треба розробляти нові сорти, якими треба буде заліснювати цю територію. У цьому році, мабуть, ми не будемо її заліснювати, бо вона дуже сильно замінована.
- Лісники підрахували, що попередні збитки сягають понад 6 мільярдів гривень.
Вода зійшла з Каховського водосховища, а там у нас було дуже багато рибопромислових ділянок. У наших затоках були великі нерестилища. Знищення Каховського водосховища призвело до зниження рівня водоносних горизонтів, тобто відійшла вода з цих заток. Саме тому багато нерестилищ з рибою теж зійшли вниз, ми дуже багато втратили.
Вчені говорили про те, що якщо зійде вода з Каховського водосховища, то будуть піщані бурі. Але на сьогодні ми бачимо, що Каховське водосховище заростає травою. Це, мабуть, на краще, адже це трохи зменшує погіршення якості атмосферного повітря.
Весь світ переймається питанням підриву Каховської ГЕС, тому що це дуже великі збитки. Це бачать всі, не тільки українці й херсонці, а й вся світова спільнота. Тому ми на сьогодні залучаємо всіх до того, щоб розробити заходи щодо поліпшення ситуації. Ми хочемо, щоб нам ці заходи надали науковці. Все тому, що це дуже велика наукова робота, і дуже багато галузей залучені в цьому напрямку.
Начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін створив комісію, до якої залучені науковці й департаменти облдержадміністрації, що причетні до цього напрямку.
- Ми хочемо розробити стратегічні напрями відновлення навколишнього середовища Херсонської області, підійти до цього виважено, з наукової точки зору.
Читайте також: Ми ідентифікували 5 людей в балаклавах, які можуть бути причетні до підриву ГЕС — журналіст
Чи будуть залучені іноземні науковці до відновлення екосистеми Херсонщини?
Ольга Філіна: Два тижні тому в Інститут агроекології і природокористування НААН відбулась конференція, що йшла близько чотирьох годин.
Виступало дуже багато науковців. Це не тільки науковці з України, а і з міжнародної світової спільноти. Через два тижні вони нададуть свої науково обґрунтовані пропозиції. Інститут їх об’єднає, і ми долучимось зі своєю комісією.
Я думаю, що науковці всього світу будуть залучені до цієї справи, тому що на Херсонщині є водно-болотні угіддя міжнародного значення, Смарагдова мережа міжнародного значення.
- Херсонська область була однією з провідних областей за площею, зайнятою об’єктами природно-заповідного фонду. Тому всі будуть зацікавлені в тому, щоб відновити її.
«Відновлення екосистеми Херсонщини буде затягуватись»
Ольга Філіна: Найперше, що нам потрібно — це звільнити нашу країну. Більшість території Джарилгацького національного природного парку, Національного парку «Нижньодніпровський», Чорноморського біосферного заповідника перебувають у зоні окупації.
Попередні збитки підраховані, але для того, щоб науковці зайшли на ці території, зробили свої наукові дослідження, надали нам свої екологічні висновки, потрібне обов’язкове звільнення Херсонської області. Начерки вже є, але, щоб отримати кошти, треба проєкти. Треба якісне обстеження і якісні кошториси.
- Тому на сьогодні відновлення екосистеми Херсонщини може в нас трохи затягуватись. Ми розмовляли з нашими науковцями, то цей процес займе приблизно 10 років, але за умови звільнення нашої території.
Читайте також: Через підрив росіянами Каховської ГЕС нестача питної води торкнеться пів мільйона жителів Запорізької області — Федоров
Про Джарилгач та Олешківські піски
Ольга Філіна: Інформація про Джарилгач є тільки від тих людей, які там мешкають. І дійсно, там ситуація не дуже гарна.
Згідно з інформацією, яка є в медіа, росіяни повністю перекрили протоку. Тобто наша Джарилгацька затока, що була оздоровчою курортною зоною, в більшості для дітей, без проточної води може за роки війни знизити свої оздоровчі властивості.
Також є інформація, що вони спалюють рослинність на Джарилгачі. Це негарна ситуація, адже там у нас були єдині проростання декількох видів рослин.
Щодо Олешківських пісків також є питання, яке потребує наукового обґрунтування. Тому що Олешківські піски — це пустеля, штучно заліснена нашими соснами. Дерева потребують води, щоб коренева система доходила до неї. Наразі невідомо, наскільки сильно знизиться вода в пониззі Дніпра на Лівобережній частині. Тому теж постає питання відновлення цих лісів. Однак ліси потрібно не просто саджати, щоб вони потім загинули. Потрібно, щоб вони ще живилися підземною водою. Тому це теж питання і будівництва Каховської греблі, і який рівень підземних вод у нас буде на території Херсонської області.
Чи можна саджати городину на дні Каховського водосховища?
Ольга Філіна: На сьогодні Каховське водосховище залишає за собою статус водосховища.
- Якщо населення вважає, що воно може насадити на дні водосховища помідори, однорічну рослину, то я не бачу нічого поганого в цьому.
А потім, коли вже буде вирішена остаточна точка зору, остаточні заходи, тоді вже будемо дивитись і по землях, і по тому, що треба чи не треба там вирощувати. Чи багаторічні, чи однорічні рослини.
Читайте також: На дні Каховського водосховища, де раніше була вода, люди посадили городину
Як регулюється використання забруднених ґрунтів?
Ольга Філіна: Законодавство України дуже ретельно підходить до питань того, що можна вирощувати і який стан ґрунтів повинен бути. У законодавстві чітко написано, що повинно бути агроекологічне обстеження ґрунтів.
На кожне поле, на кожну земельну ділянку повинен бути агроекологічний паспорт. Коли цей паспорт складається, то обов’язково беруться проби ґрунту, в яких чітко видно, чи допустимо там саджання культур, чи ні. Тому перед тим, як щось садити, варто обов’язково проводити агроекологічне обстеження цього ґрунту.
Читайте також: Забруднення ґрунтів через війну — питання національної безпеки — еколог
Підрив Каховської ГЕС
У ніч на 6 червня російські окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС. Станція відновленню не підлягає. У розвідці зазначили, що окупанти двічі мінували Каховську ГЕС перед тим, як її підірвати 6 червня. Тоді як Україна порушила справу за статтею екоцид через підрив Каховської ГЕС, пропагандистські російські ЗМІ із посиланням на колаборанта Сальдо заявили, що «евакуація великої кількості людей не знадобиться, а руйнування Каховської ГЕС призвело до стоку по Дніпру великого, але не критичного об’єму води».
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що внаслідок підриву Каховської ГЕС знищено і машинний зал, у якому перебувало 450 тонн технічного мазуту. 150 тонн мазуту уже опинилися у річці Дніпро. У Міноборони закликали місцеве населення бути обережними через підрив Каховської ГЕС, зросла мінна небезпека.
Згодом керівник «Укргідроенерго» Сиротa заявив, що відбудова Каховської ГЕС коштуватиме до 1 мільярда доларів і триватиме 5 років, якщо працювати 24/7. Під час зустрічі з журналістами президент Володимир Зеленський сказав, що Україна була готова до можливого підриву дамби та наслідків катастрофи. Також заступниця міністра оборони Ганна Маляр висловила думку, що росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС, зокрема, щоб інформаційно перемістити акценти з поразки на Бахмутському напрямку. Водночас командувач Об’єднаних сил Збройних сил України генерал-лейтенант Сергій Наєв повідомив, що російські окупанти намагалися пошкодити і інші дамби на Дніпрі.
Військовий експерт Олексій Гетьман в ефірі Громадського радіо пояснив, якої мети хотіли досягнути російські окупанти підривом Каховської ГЕС. Нагадаємо, що кожному постраждалому від підтоплення через підрив Каховської ГЕС виплатять одноразову грошову допомогу у розмірі п’ять тисяч гривень. Відповідне рішення схвалив Кабмін.
Також Кабінет Міністрів затвердив постанову про експериментальний проєкт з початку відбудови Каховської ГЕС, яку підірвали росіяни. Водночас професор кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Євген Хлобистов у ефірі ГР пояснив, що потреби відбудовувати Каховську ГЕС немає.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS