facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Тарас Шамайда: Київ вперше за 150 років став містом, в якому переважає українська мова

Інтерв'ю

Про латинізацію вивісок, поширення української мови та проблеми з нею на окупованих територіях й за кордоном говоримо зі співкоординатором руху «Простір свободи» Тарасом Шамайдою.

Тарас Шамайда: Київ вперше за 150 років став містом, в якому переважає українська мова
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гість — співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда.

Проблема латинізації вивісок

Тарас Шамайда: Проблема латинізації вивісок існує, і вона з’явилася не зараз. Наш рух «Простір свободи» з 2011 по 2020 рік проводив моніторинг становища української мови та готував щорічний аналітичний звіт. Ми помітили, що за час цих спостережень зростала частка вивісок, які виконані латиницею. Причому це по всій Україні.

  • Якщо брати всі обласні центри на неокупованій території, то станом на 2020 рік понад третина всіх вивісок були латиницею.

І я в цьому бачу певну меншовартість. З одного боку, є міжнародні торговельні марки як McDonald’s, що відомі на весь світ. А інша річ, коли назву латиницею робить якась місцева кав’ярня чи магазинчик, вважаючи, що це дуже модно і круто.

Чи дозволені законом вивіски латиницею

Тарас Шамайда: Є Закон про державну мову. Він говорить, що вивіски й вся інформація для публічного ознайомлення повинні бути українською мовою. Українська мова не пишеться латинкою. Однак назви можна дублювати іншими мовами.

Але є дуже серйозний виняток для торговельних марок (ТМ). В Україні торговельні марки можна використовувати тією мовою, якою їм надали охорону. ТМ можна зареєструвати будь-якою мовою.

  • Якщо назва вивіски сходиться з торговельною маркою, то це не є порушенням закону.


Читайте також: 8500 гривень штрафу за друге порушення — мовний омбудсмен про захист української мови


Про поширення української мови серед населення

Тарас Шамайда: На неокупованій території України значні зрушення у мовному питанні, зокрема у сфері послуг, почалися ще у 2019-2020 роках, коли почали впроваджувати Закон про мову. Не тільки працівники сфери послуги, а й інші люди стали більше розмовляти державною. 

Також, безумовно, величезним поштовхом до переходу на українську стало 24 лютого минулого року. За даними соціологічних досліджень, проведених у тому числі цього року, дуже багато людей перейшли на державну, зокрема у столиці.

  • Київ вперше за 150 років став містом, в якому переважає українська мова.

Зараз дуже помітний цей стрибок. Так само частка української мови зросла в інших містах: Одесі, Харкові, Дніпрі. Але в них державна не становить більшість, хоч її значно більше, ніж раніше.

Про проблему з українською мовою на окупованих територіях та за кордоном

Тарас Шамайда: На територіях України, які окуповані недавно, відбувається жорстка русифікація. Російські окупанти нищать українські книжки, припиняють навчання української мови, змінюють вивіски на російськомовні. Українську мову всіляко витісняють, вона лишається мовою приватного спілкування, і лише для тих людей, які зберігають певну мовну стійкість.

  • У Криму і тих районах Донеччини й Луганщини, які окуповані 9 років, українська мова винищена майже повністю. Там вже виростає покоління, яке не просто не спілкується українською, а й не дуже її розуміє. Повернення української мови на ці території є величезним завданням.

Читайте також: На Донбасі поступово зменшується ворожість до української мови — найкращий вчитель України 2021 року


З українцями за кордоном також велика проблема. Є велика загроза, що учнівська молодь, яка виїхала туди, забуде українську. Хоча це залежить від тривалості перебування в іншій країні. Думаю, що підлітки навряд забудуть мову, яку вони знають.

Але річ у тім, що, за даними соціологів, близько дві третини українських біженців в Європі спілкуються російською мовою. Це впливає на їхніх дітей, особливо маленьких: вони виростають в середовищі, де не чують української мови.

І це проблема українського впливу у світі. Тому що кілька мільйонів біженців могли б нести українську мову, культуру, знайомити з ними іноземців. Частина людей так і робить, але велика маса навпаки збільшила число російськомовних людей в Європі. Тобто ці громадяни самі сприяють поширенню «русского мира» за кордоном. Це абсолютно парадоксальна ситуація.

На жаль, Україна фактично нічого не зробила за півтора року повномасштабної війни для того, щоб якимось чином — через якісь електронні застосунки, державні культурні програми тощо — залучити таких людей.


Читайте також: Як не дозволити росіянам провадити далі лінгвоцид української мови?


Верховна Рада 25 квітня 2019 прийняла в другому читанні й у цілому Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», відповідно до якого, українська мова затверджена як основна у функціонуванні у держустановах і суспільстві. За закон проголосували 278 депутатів. Категорично проти ухвалення закону виступили фракції «Опозиційний блок» і «Відродження», які після голосування заблокували підписання законопроєкту.

14 травня Рада відхилила відповідну постанову і після підписання закону спікером, його підписав п’ятий президент Петро Порошенко.

У липні 2021 року Конституційний Суд України (КСУ) визнав конституційним вищезгаданий закон. Відповідне рішення Суд ухвалив на пленарному засіданні Великої палати Суду у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України.

19 червня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон, який забороняє російську музику в українських медіа та громадському просторі. Того ж дня прийняли Закон, який забороняє імпорт та розповсюдження книг та іншої видавничої продукції з Білорусі, Росії та тимчасово окупованих нею територій України.

У вересні 2021 року секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявив, що Україні варто відмовитися від кирилиці й перейти на латиницю в українській мові. Тодішній міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко вважав таку ініціативу щонайменше передчасною. 


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

Фото—Сергій Данилов: Знаю випадок, коли окупанти примусили людину з’їсти український паспорт | Громадське радіоФото—Сергій Данилов: Знаю випадок, коли окупанти примусили людину з’їсти український паспорт | Громадське радіо

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Не факт, що на війні тебе вбʼють швидше, ніж у тилу — Олег Дьорфлер

Не факт, що на війні тебе вбʼють швидше, ніж у тилу — Олег Дьорфлер

Трамп не може нічого запропонувати Путіну, щоб влаштувало очільника Кремля — Тарас Стецьків

Трамп не може нічого запропонувати Путіну, щоб влаштувало очільника Кремля — Тарас Стецьків

Як росіяни використовують кіно для розпалювання ненависті до українців

Як росіяни використовують кіно для розпалювання ненависті до українців