Фото: АрміяІнформ
Гості — командир роти ударних безпілотників «Ахіллес» 92-ї окремої штурмової бригади імені отамана Сірка Юрій Федоренко та співзасновник DroneUA Валерій Яковенко.
Юрій Федоренко: Безпілотні системи умовно поділяються на три категорії. Перша — це надводні та підводні дрони. Україна є абсолютним лідером у технічних рішеннях та виробництві таких. Завдяки цим дронам вдалося знищити понад 20% російського Чорноморського флоту. Цей напрямок достатньо жваво розвивається.
До безпілотних систем відносять все, що їздить по землі: на колесах, на гусеницях. Це різні платформи, які повинні доставляти необхідне обладнання та провізію до передньої лінії, щоб не ризикувати особовим складом. Боєприпаси, харчі, ліки, різні речі, які необхідні для облаштування позицій, можна доставляти роботизованою технікою.
Таким способом можна вивозити поранених. Противник порушує всі можливі правила ведення війни, тому для нього евакуаційні групи є пріоритетною ціллю. Щоб не ризикувати цими групами, можна завантажувати пораненого на роботизовану техніку, яка б довозила його до умовно безпечної точки з лікарями.
Такі автівки можуть виконувати замінування та розмінування території переднього краю, щоб знизити ризик для життя інженерів-саперів. На таких безпілотних системах, що їздять по землі, можна встановлювати різні бойові модулі з протитанковими засобами, важкокаліберними кулеметами, засоби радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби.
Третя категорія — це все, що перебуває в повітрі. Йдеться про дрони розвідувального та ударного типів дії. Наприклад, FPV-дрони, «ударні крила», нічні бомбери тощо.
Читайте також: Наша мета зараз — зробити український «шахед» — Романенко
Юрій Федоренко: Ми маємо три категорії, які вже ефективно застосовуються на полі бою. У деяких напрямках ми є абсолютними лідерами у світі, десь намагаємося наблизитися до паритету з ворогом. Роботизована техніка перебуває на початковій стадії розвитку, але вже наприкінці цього року стане масовим явищем у Силах оборони.
Для того, щоб надійно керувати вищезазначеними безпілотними системами, треба мати єдиний центр управління. Щоб організувати належну підготовку особового складу по розгалуженій структурі навчальних закладів, цим треба також керувати централізовано.
З розвитком безпілотних систем змінюються тактики ведення бойових дій, застосування тих чи інших безпілотних систем. Новий рід військ дасть можливості централізувати, організувати та надійно керувати всім. Внаслідок цього ми матимемо потужне забезпечення нашого війська та ліквідацію ворога на полі бою.
Читайте також: Що треба реформувати в українській армії
Юрій Федоренко: За моїм переконанням, та компонента, яка присутня на поточний момент у військах, залишиться у механізованих, десантно-штурмових бригадах. У штурмової бригади та окремого підрозділу безпілотних систем різні задачі. Йдеться про глибину ураження противника, категорію цілей.
Наприклад, для штурмової чи механізованої бригади стоїть завдання знищити противника на підступах до наших передових позицій і працювати по їхніх вогневих засобах, коли ми перебуваємо в активній обороні.
Під ударно-штурмових дій ці бригади повинні знищити противника перед нашими піхотинцями й взяти під вогневий контроль сектор, щоб ворог не міг завезти резерв.
Водночас у Сил безпілотних систем буде завдання боротися з аеророзвідкою противника, засобами дорозвідки, ударними дронами. Це все покладуть на окремі підрозділи, які будуть у підпорядкуванні окремого роду військ. Так ми закриємо весь спектр цілей противника і зможемо забезпечити ешелонований вплив на нього, тобто ліквідацію.
Валерій Яковенко: Складно наповнити кадрами певний напрямок, якщо його ніколи та ніде не існувало. Тобто, не можна взяти людину з таким досвідом і поставити на робоче місце, бо людини з таким досвідом просто не існує. Це абсолютно нова ніша для всього світу.
Україна впроваджує інновації, які стосуються не лише техніки, а й у напрямку організацій методів щодо роботи окремих Сил безпілотних систем.
Професій такого типу не було та обладнання досі не існувало, тому знання системно ніколи не передавалися в цій галузі. Водночас є й позитивний момент. Навички керування невеличкими дронами ближнього радіуса дії не є складними. Знання можна отримати за декілька днів чи тижнів залежно від кваліфікації.
Існують й складніші завдання, із застосуванням FPV-дронів. Щоб навчитись користуватись ними, треба нальоту десятків чи сотень годин на симуляторах або в реальному житті.
Якщо ж говорити про впровадження системних тактичних рішень, то потрібно дуже якісно передавати знання щодо користування цим обладнанням, тому що воно вартує мільйони. Треба бути впевненим, що воно використовується правильно за призначенням і завжди повертається додому після виконання місії, якщо це дрони багаторазового використання.
Все це комплексна історія. Має бути співпраця з університетами, певними технічними закладами. Особливо якісно продемонструвала себе волонтерська складова навчання людей у цьому напрямку. Сьогодні більшість операторів, котрі існують, навчені саме завдяки волонтерам.
Читайте також: За пів року Україна наздогнала Росію за кількістю дронів — міністр
Нагадаємо, 6 лютого Володимир Зеленський підписав указ про створення у структурі ЗСУ Сил безпілотних систем як окремого роду військ.
В етері Громадського радіо керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко розповів, що завдання цього роду військ, в ідеалі, буде замінити людину там, де може працювати будь-який дрон.
За словами Мусієнка, Росія вже подекуди доходить до заміни людей дронами. На деяких позиціях вони активно застосовують безпілотники замість штурмових груп і намагаються таким чином вражати позиції наших військ.
Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі
0