Збірна України завершила виступи на «Іграх Нескорених» у 2023 році, що відбулися в німецькому Дюссельдорфі, здобувши свій найкращий результат в історії — 34 медалі, з яких 12 золотих.
Детальніше про участь України в змаганнях говоримо зі спортивним менеджером «Ігор Нескорених» в Україні Ігорем Крицаком.
Ігор Крицак: Цього року в українській збірній було 25 учасників й учасниць: 22 чоловіків і троє жінок. Це військовослужбовці й ветерани ЗСУ, Нацгвардії, добровольчих батальйонів.
У квітні цього року відбувався відбір на «Ігри Нескорених». У кожного була можливість подати свою кандидатуру і взяти участь у ньому. Після відбору приймали рішення щодо тих учасників й учасниць, які потраплять до команди. Це робила відповідна комісія спільно з Мінветеранів, організаторами, співорганізаторами, психологами. Проводили спеціальні бесіди. Результати змагань також мали значення в критеріях відбору.
Ігор Крицак: Вдалося здобути велику кількість нагород. 34 медалі — це найкращий результат за всю історію виступів нашої збірної. Звісно, кількість учасників й учасниць цього року також була найбільшою — 25. Проте здобути 34 медалі не так просто.
Учасники й учасниці діляться емоціями, новими знайомствами. Є дуже багато дійсно хороших результатів, на які не було сподівань. Тому всі здивовані, вражені, під емоціями.
Неймовірно відчувалася підтримка інших збірних, українських волонтерів і людей, які з тих чи інших причин зараз проживають за кордоном.
Читайте також: Їхні цінності — не перемога у змаганнях, а любов до життя і свобода: Антон Нікулін про учасників «Ігор нескорених»
Ігор Крицак: Увага до збірної України на «Іграх Нескорених» була особлива і на церемонії відкриття, і на церемонії закриття. Нашу збірну відзначив принц Гаррі, а президент Німеччини Штайнмаєр неодноразово у своїх промовах робив акцент саме на українській команді.
Це надихає, мотивує рухатися далі. Учасники й учасниці відчували підтримку від інших збірних та їхніх учасників. Нові знайомства, враження, історії — це дуже позитивно впливає на фізичне і ментальне здоров’я наших бійців і бійчинь. Ми з ними спілкувалися і бачилися ще на етапі організації перших начально-тренувальних зборів, і різниця відчутна. Ми бачимо зовсім інших людей — більш впевнених у собі, соціалізованих, комунікабельних, усміхнених. І це дійсно надихає.
Ігор Крицак: Я настільки перейнявся історіями учасників нашої команди, що можу навести слова одного з них, Ігоря Галушки, який отримав поранення в голову під час війни й довгий період проходив реабілітацію.
Він сказав, що знайти можливість і час для того, щоб здатися, можна завжди. Але якщо хочете зібратися докупи й спробувати себе, то це треба робити зараз.
Треба продовжувати жити, приймати себе, займатися спортом, тому що він абсолютно позитивно впливає на фізичне і ментальне здоров’я. Це довели учасники та учасниці нашої цьогорічної, тогорічної збірної, і це доведуть представники майбутньої української збірної «Ігор Нескорених».
Читайте також: Як правильно комунікувати з військовими з інвалідністю?
Ігор Крицак: Ми щиро віримо в те, що учасники та учасниці «Ігор Нескорених» після того, як взяли участь в них, стануть амбасадорами адаптивних видів спорту та і спортивної реабілітації в цілому. Що вони будуть нести цей меседж і можливості у своїх регіонах.
Військові з пораненнями мають можливості займатися спортом, але таких можливостей має бути однозначно більше. Їх необхідно створювати у співпраці з місцевими адміністраціями, бізнесами, і ми однозначно будемо над цим працювати.
Є проєкт амбасадорів бренду «Ігор Нескорених». Місія цих людей — надавати ті чи інші можливості, мотивувати людей до заняття спортом. Ми зараз шукаємо партнерства зі спортивними клубами для того, щоб надати доступ до занять спортом теперішнім і майбутнім учасникам та учасницям ігор, всім ветеранам і військовослужбовцям. Вже є певний прогрес в цих питаннях. Думаю, якщо ви будете слідкувати за новинами «Ігор Нескорених», то ви однозначно знайдете необхідну інформацію.
«Ігри Нескорених» — це міжнародні спортивні змагання серед ветеранів війни, які втратили кінцівки, були поранені або травмовані на полі бою.
«Ігри Нескорених» в Україні, як зазначається на сайті організації, мають на меті популяризувати спорт як спосіб реабілітації військових та підтримати бійців на шляху фізичного відновлення, психологічної реабілітації, соціальної інтеграції.
Фундацію «Ігор Нескорених» заснував принц Гаррі у 2014 році. У перших іграх в Лондоні взяли участь 400 військових спортсменів з 13 країн світу. Цього року в «Іграх Нескорених» брала участь 21 збірна, серед яких і українська.
Нагадаємо, що українські ветерани та військовослужбовці вперше взяли участь в «Іграх Нескорених» у 2017 році. Тоді до складу української команди входило 15 людей, а змагання проводили в канадському Торонто.
Цьогоріч на «Іграх Нескорених» українці змагалися у дев’ятьох видах спорту: легкій атлетиці, паверліфтингу, веслуванні на тренажерах, плаванні, стрільбі з лука, велоспорті, волейболі сидячи, баскетболі на візках та настільному тенісі, що цього року дебютував у програмі ігор. Крім того, низка українських учасників виступила й у регбі на візках: у складі об’єднаної команди, до якої ввійшли воїни різних країн.
«Синьо-жовті» піднялися на п’єдестал у шести видах спорту. Найуспішнішими стали веслування на тренажерах (11 медалей: 4 золотих + 7 срібних), плавання (9: 3+3+3) та стрільба з лука (5: 3+0+2).
Найтитулованішим представником збірної України став військовослужбовець ЗСУ Назар Вознюк, який заробив за Ігри шість медалей: чотири «золота» та два «срібла» в плаванні й веслуванні на тренажерах.
У змаганнях з плавання «срібло» здобула парамедикиня, колишня полонена Юлія Паєвська (Тайра).
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту