Маємо зрушення в американській політиці щодо позиції по Чорному морю — Аліна Фролова

Чи вплинуть рішучі заяви Єнса Столтенберга на рішення країн-членів НАТО щодо виробництва зброї?

Аліна Фролова: Столтенберг почав говорити більш різкою мовою. Це пов’язано з політичним процесом. Його повноваження подовжили на рік і зрозуміло, що ця каденція буде останньою. Зазвичай, політики в такій ситуації починають говорити відвертіше про те, що вони думають. Для нас такі заяви є позитивним сигналом, бо ми маємо союзника, котрий жорстко лобіює наші інтереси. Якщо до цього він, можливо, був стримуваний якимись політичними аспектами, то тепер стане різкішим.

Тому заяви Столтенберга e будь-якому випадку важливі, бо вони формують інформаційне поле. Ми маємо цього союзника. Але чи свідчить це про зміну підходу на практиці? Зміна можлива виключно в полі перемовин з усіма членами НАТО. Ми маємо розуміти, що рішення про виробництво зброї є суто національним питанням кожної країни Північноатлантичного альянсу.

Читайте також: Зброя для України не потрапляє до чужих рук — Держдеп США

Про спільне виробництво зброї

Аліна Фролова: Дуже багато європейських країн виснажили свої запаси, віддаючи нам снаряди та озброєння. Їх треба поповнювати. Найбільші спроможності мають США. Власне, вони суттєво покривають зараз потреби європейців у відновленні цих можливостей.

У Штатах наша делегація, скоріш за все, домовилася про передачу технологій. Найбільш суттєвим і чутливим питанням для виробництва будь-якої зброї, боєприпасів або обладнання – є надання технологій. Іноді ми зіштовхувались з тим, що партнери передавали обладнання, з якого зняли деякі системи, мовляв, щоб вони не потрапили до рук росіян.

Тому якщо ми змогли досягнути домовленість щодо виробництва серйозних типів озброєнь, то це дуже позитивний сигнал. Нам буде простіше обслуговувати обладнання, бо нам нададуть інструкції та технології.

Спільне виробництво – це створення робочих місць в Україні. Також ми зможемо залучити величезний ресурс, який вивільниться після зупинки випуску обладнання радянського типу.

Не забуваймо, Росія була досить суттєвим гравцем на ринку озброєння. Тепер її місце звільняється, бо в них зменшилась кількість для продажу зброї, а також зброя не завжди якісно себе проявляла. Водночас РФ продавала дешевші товари, ніж США. Але через виробництво в Україні, ціна на обладнання зменшиться. Тому для нас та Штатів відкриється ринок для менш заможних покупців. Йдеться про Індію чи африканські країни. Це може відновити позиції України на ринку озброєння, збільшити експорт та доходи.

Читайте також: Україна уклала договір з виробником Bayraktar про створення центру для ремонту БпЛА

Про позиції держав-членів НАТО щодо Чорного моря

Аліна Фролова: Сформульованої стратегії в НАТО щодо Чорного моря – немає. Для цього не вистачає об’єднаного голосу чорноморських країн. Туреччина має свою особливу позицію, Грузія зараз не є нашим партнером на політичному рівні. Україну можуть активно підтримувати Болгарія та Румунія. Маємо тиснути на них, щоб НАТО чіткіше сформулювала свою позицію щодо захисту Чорного моря.

Не забуваємо й про Азовське море, яке має підвішений статус. Там немає присутності якихось інших країн, які могли бути нашими союзниками. Росія не визнає його як море, що підпадає під міжнародне регулювання. Вони вважають його внутрішнім морем. Це дуже ускладнює захист узбережжя та своїх інтересів в Азовському морі.

Наразі є зрушення в американській політиці щодо позиції по Чорному морю. У Сенаті та Конгресі пройшов акт про узгоджене формулювання їхнього ставлення до Чорного моря. Документ лежить на підписі у президента Байдена. Ми очікуємо, що він його підпише, а тоді почнеться розробка цієї політики. Європейський Союз у своїй морській стратегії не багато приділяє уваги цьому питанню. Велика Британія дуже зацікавлена в реалізації своїх інтересів, бо є морською державою. Але попри заяви, активних дій майже не відбулось.

Читайте також: Україна не буде членом НАТО, якщо у неї не буде власного військово-промислового комплексу — Клочок

Нагадаємо, 3 серпня 2022 року найбільший в Україні благодійний фонд «Повернись живим» і турецька компанія Baykar, яка виробляє ударні безпілотники «Байрактар», офіційно оголосили про співпрацю. Вже 8 серпня стало відомо, що Baykar створила в Україні компанію, придбала земельну ділянку під будівництво заводу безпілотників і розробила його проєкт. 

У липні цього року міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін повідомив, що В Україні почалося будівництво заводу з виробництва ударних безпілотників Bayraktar.

Вже цього року на Форумі оборонних індустрій в Києві генеральний директор Baykar Халюк Байрактар заявив, що його компанія інвестує 100 мільйонів доларів у три проєкти в Україні. Зокрема будівництво заводу з виробництва безпілотників буде завершено за 1,5 року. Також інвестуватимуть у сервісний центр, а також головний офіс.

У квітні цього року стало відомо, що Німецький оборонний концерн Rheinmetall будує центр обслуговування військової техніки в Румунії. Там ремонтуватимуть зброю, яку використовують Сили оборони України у війні проти Росії.

28 вересня повідомлялося, що Федеральне антимонопольне відомство Німеччини дозволило концерну Rheinmetall створити спільне оборонне німецько-українське підприємство. Воно займатиметься сервісом та технічним обслуговуванням, а також складанням, виробництвом й розробкою військових транспортних засобів.

22 вересня президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна й США працюватимуть спільно для виробництва зброї та оборонних систем. Україна готує промислову базу, щоб виробляти системи ППО у копродукції.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS