Фото: кадр з фільму «Область Героїв»
Олексій Комаровський: Це не просто документальний фільм, знятий у реальному часі. Я вдячний команді за сміливість створити його у сьогоднішніх реаліях. У нас було бажання зробити це якісно. Ми хотіли показати усьому світові, які є українці.
Усі знімання ми провели на Київщині. Процес був складним. Ми побили рекорди знімання кінофільмів упродовж 3,5 місяців. Це дуже стислий час від початку появи ідеї до фінального знімального дня. Попри наші побоювання, герої впоралися чудово, зробили усе як професіонали. Я бачив сльози на їхніх очах, за кадром, коли вони знову це переживали. У нас теж були сльози, коли ми бачилися з ними вперше, слухали їхні історії. Фільм важкий.
Це кінострічка про українців, які самі від себе не очікували й зробили стільки, скільки в голлівудських фільмах не показують. Це історії людей, які вони самі розповідають. За них не грають актори, вони нічого не вигадують, ми повністю реконструювали драматургію їхніх вчинків. У фільмі — 4 історії 7 волонтерів. Вони уособлюють усіх українських волонтерів та волонтерок. Ми опрацювали понад 100 історій.
Читайте також: Вивіз людей з окупації в Бучі та віддав автівки ТрО: історія з одного підвалу
Олексій Комаровський: Впевнений, що цей фільм викличе емоції, не залишить нікого байдужим. У нього вклали душу усі, у кадрі та за ним. 2 тижні тому відбулася презентація цього фільму на Варшавського міжнародному кінофестивалі. У людей, які його дивилися, були сльози. Одна з моїх цілей — прокричати на увесь світ про те, які є українці. Це не актори, там нема жодної акторської репліки, закадрового голосу диктора. Це повністю пряма мова героїв. Вони говорять так, як і в житті, неідеальні, прості українці. Таких тисячі, але, на жаль, про усіх не знімеш. Нашим героям було що втрачати, могли просто втекти, але лишилися і робили такі речі. Які саме, побачите самі. У новинах про таке пишуть, але кіно по-іншому про це розповідає.
Читайте також: Хоронити людей, які загинули в окупації — це надзвичайно важко, але це честь — священик із Бучі
Один із саунд-треків до фільму — «Вільні люди». У червні, коли записали частину фільму, повертався машиною додому, грала ця пісня й у мене перед очима кадри з нашими героями, крупні плани. Я розумію, що пісня ідеально підходить для усіх героїв фільму та тих, хто працював над ним, усіх волонтерів, яким присвячений цей фільм.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS