Тетяна Трощинська
Володимир Огризко
Огризко: З поляками треба підтримувати дружні відносини, інакше у Москві питимуть шампанське
Інтерв'ю
Лист США зі списком реформ, взаємини між Україною та Польщею та інше обговорювали з ексміністром закордонних справ України Володимиром Огризком.
Ведучі1
Гості1
Фото: Офіс президента
Гість — дипломат, ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко.
Про лист США зі списком реформ
Як повідомлялося, днями Адміністрація США розіслала листа зі списком реформ, які має провести Київ для отримання допомоги. У документі прописані зміни по пріоритетності їх впровадження: 0-3 місяці, 3-6 місяців, один рік, 18 місяців.
Так, вони стосуються функціонування Наглядових рад Державних підприємств, антикорупційних органів (САП, НАБУ, НАЗК), Вищої ради правосуддя, загалом судової гілки влади. Також пріоритетними протягом року вказані зміни в роботі Міністерства оборони України й усіх силових відомств.
Заступник радника Білого дому з нацбезпеки Майк Пайл відправив на адресу Координаційної платформи донорів лист із переліком реформ, які повинна зробити Україна для продовження надання їй допомоги, повідомляє @ukrpravda_news
(переклад листа також від журналістів) pic.twitter.com/Wnf0gIRB4Q
— Transparency International Ukraine (@TransparencyUA) September 25, 2023
Згодом у посольстві США в Україні прокоментували перелік пріоритетних реформ, яки міститься у згаданому листі.
Володимир Огризко: Ми знаємо про всі ці пункти, що є в листі. Їх неодноразово нам прописували без термінів посли країн G7. На всіх великих міжнародних форумах нам про це так чи інакше нагадували. Це вже просто моветон. Адже нам роками делікатно, дипломатично кажуть, щоб ми зробили прозору систему. Без неї до нас жоден інвестор не прийде, бо він розумна людина і навряд ризикуватиме.
- Я думаю, що це не 355-те китайське попередження, а червона картка, яку витягли й показали прямо перед носом.
Нам сказали, що у нас є два шляхи. На першому шляху нам допоможуть, щоб ми стали нормальною державою, і це дасть нам можливість вступити до ЄС і НАТО. Я бачу в цьому найбільший сенс цього листа. Тобто нам кажуть: «Будь ласка, зробіть свою домашню роботу, і тоді двері двох цих союзів для вас будуть відкритими».
Або у нас є інший варіант: годувати своїх бандитів, корупціонерів, якщо нам зручно з ними лишатися. Але тоді рівень допомоги буде значно менший. Адже партнери не хочуть, щоб їхні гроші використовували не за призначенням. А що означає не надання фінансової допомоги? Кожен школяр знає, що у нас 50% бюджету — це дотації, які нам дають наші західні партнери. Тобто, якщо їх раптом не стане, у нас економіка закінчиться рівно за пів року.
Читайте також: Україна сама не визначила позицію щодо СС «Галичина», і навіть щодо УПА — Олександр Алфьоров
Про реформу щодо підвищення тарифів
Тетяна Трощинська: Серед реформ у листі є пропозиція запровадити план лібералізації тарифів на газ і електроенергію. За словом «лібералізація» очевидно стоїть слово «підвищення». Але в нашого суспільства негативне ставлення до цього слова.
Володимир Огризко: Я б звернув увагу на те, що це останній пункт програми. Останній, я думаю, і за порядком, і за значенням. Тому що в США і Європі прекрасно розуміють, що означає підняття цін, тарифів у розпал війни.
Але навіть якщо доведеться йти на такі драматичні кроки, то є механізми компенсації від західних партнерів. Тобто люди, які не матимуть фінансової можливості сплачувати такі речі, будуть отримувати допомогу від держави. Держава своєю чергою буде отримувати від наших західних партнерів відповідні суми. І через такі складні етапи проходили багато країн. Ми тут не є жодним винятком — це є характерним для перехідних періодів.
- Я думаю, що нам, відверто кажучи, востаннє протягують руку і кажуть: «Візьміть її, працюймо разом і зробімо з України справді цивілізовану державу».
Бо перелік, про який ми говоримо, вже застрягає в зубах. Це всі знають і розуміють. Але, мабуть, є десь у владі доволі потужні сили, які, чи у своїх інтересах, чи в інтересах Росії, грають на руку тому, щоб ми не ставали нормальною країною, і розтягують цей процес на максимально довгий період.
Про українсько-польські взаємини
Як повідомляє Укрінформ, Польща закликала Київ відкликати скаргу зі Світової організації торгівлі (СОТ) у справі експорту українського збіжжя. Про це на пресконференції у Варшаві після онлайн-переговорів з українським колегою Миколою Сольським заявив міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус. За його словами, Україна має зробити таку дію, щоб між сторонами «переговори були плідними й на хорошому рівні».
Тетяна Трощинська: Варто чи ні відкликати скаргу із СОТ? Тому що це ж спроба цивілізовано розв’язати проблему. Якщо скаже суд, що порушила щось Польща — компенсуватиме Польща. Скаже суд, що Україна не має рації, то не має.
Володимир Огризко: Польща, як ніхто із сусідніх країн, зробила максимум, щоб допомогти нам в скрутний час. Також не забуваймо, що зараз в Польщі на фініш вийшла передвиборча кампанія. У якій країні який-небудь політик сказав би в такий час, що дії його уряду неправильні. Це час найбільшої напруги, коли політик, який бореться за свою партію, за вибори, буде на собі рвати всі сорочки, щоб показати, що він буде захищати до останнього всіх своїх бідних, злиденних тощо.
Хіба в цей момент потрібно було ставати на формальну позицію того, що Польща не має рації? Так, вона не має рації, і це було зрозуміло від самого початку. Їхні дії були абсолютно неузгоджені ні з СОТ, ні з угодою про асоціацію, ні навіть на двосторонньому рівні вимог. Але хіба не можна було загальмувати на рівні Міністерства сільського господарства чи Міністерства економіки й сісти домовлятися? Не можна було шукати варіанти, які, до речі, зараз знайшли?
Тетяна Трощинська: Зараз, наскільки я розумію, розробляють відповідний механізм.
Володимир Огризко: Правильно. Хіба ми не могли цей механізм запропонувати раніше? Тобто я за те, щоб дивитися на ці речі трохи розумніше. Тим більше, що де-факто за обсягами ми нічого абсолютно серйозного не втратили. І не треба з цього робити національну трагедію.
- Треба думати, що нам з поляками необхідно підтримувати дружні союзні відносини, інакше шампанське питимуть у Москві.
Читайте також: Андрій Рибалт: Ініціатива Тримор’я здатна вивести країни-учасниці з-під впливу Берліна та Москви
Ймовірно українська ракета на території Польщі
15 листопада 2022 року Росія завдала масованого удару по території України. Унаслідок атаки у Польщі, у прикордонному селі Пшеводів упала ракета, яка призвела до руйнувань та загибелі двох людей. 26 вересня 2023 року газета Rzeczpospolita повідомила, що польські експерти під час власного розслідування підтвердили, що це була української ППО.
Володимир Огризко: Я чув думки наших військових про те, що дуже складно збивати ракету за своєю спиною. Тобто, скоріш за все, у Польщі впала російська ракета. Чому польські експерти зробили інші висновки? У Румунії також спочатку впритул не хотіли бачити, що на їхній території впали уламки російських дронів.
Думаю, це політичні речі. НАТО не хоче думати про активацію п’ятої статті Вашингтонського договору. Вони бояться цього як вогню, тому будуть шукати й знаходити приводи для того, щоб сказати, що впала українська ракета.
Читайте також: Юрій Федоренко: ЗСУ протискають метр за метром, посадка за посадкою
Зерновий конфлікт між Україною та Польщею
Нагадаємо, 15 вересня закінчився термін дії заборони ЄС на експорт українського зерна до країн-учасниць, які межують з Україною.
Але Польща заборонила ввезення української сільгосппродукції після 15 вересня в односторонньому порядку, незалежно від рішення Єврокомісії щодо заборони ввезення зерна до п’яти країн ЄС.
18 вересня стало відомо, що Україна подала до Світової організації торгівлі (СОТ) позови проти Польщі, Словаччини та Угорщини через заборону на імпорт українського зерна.
19 вересня президент України Володимир Зеленський виступив на Генасамблеї ООН у США, де сказав, що «деякі наші друзі в Європі підривають солідарність політичним театром, роблячи із зерна трилер. Може здатися, що вони грають власну роль, але насправді вони допомагають підготувати сцену для московського актора».
Як повідомило RP.PL 22 вересня, прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що хоче сказати Зеленському, аби той більше не ображав поляків, як це нібито зробив під час виступу в ООН.
Втім 21 вересня Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомило, що міністр відомства Микола Сольський провів телефонну розмову з польським колегою Робертом Телусом. Під час діалогу сторони домовилися знайти спільне рішення щодо експорту українського зерна. Уже 27 вересня посадовці провели онлайн-зустріч. Сторони обговорили план дій України щодо експорту аграрної продукції в Польщу. Зокрема, процедуру видачі ліцензій агропідприємцям від українського уряду.
Також 27 вересня заступник міністра економіки України Тарас Качка в ефірі телемарафону повідомив, що Україна готова відкликати позови до СОТ проти Словаччини, Угорщини та Польщі, якщо отримає гарантії відсутності подібних обмежень у майбутньому.
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
