facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Росія зрадила Вірменію, Азербайджан починає реінтеграцію: Ігор Семиволос про Нагірний Карабах

Інтерв'ю

Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос аналізує ситуацію в Нагірному Карабасі, російський вплив у Вірменії та передачу балістичних ракет Іраном.

Росія зрадила Вірменію, Азербайджан починає реінтеграцію: Ігор Семиволос про Нагірний Карабах
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 6 хвилин

Невизнана республіка «Нагірний Карабах» припинила своє існування. Що це значить?

Ігор Семиволос: Можна стверджувати, що в цій війні поставлена крапка. Азербайджан повернув території під свій суверенітет і на цьому вичерпав конфлікт, який тривав впродовж 30 років

Арешти високопоставлених представників сепаратистського утворення – це логічні кроки Азербайджану. Вони попереджали, що мають списки тих, хто здійснював злочини відповідно карного кодексу країни. Тому сепаратисти отримали те, що мають. Я думаю, що українцям це не треба пояснювати. Очевидно, що всі колаборанти та люди, які створювали незаконні утворення на території України мають так само понести повну відповідальність. Коли йдеться про Варданяна, доларового мільярдера, то довкола нього ще будуть якісь «танці з бубном». Спробують якось домовитись чи обміняти його.

Про біженців та інтеграцію

Ігор Семиволос: Ситуація з біженцями, без сумніву, вражає. Зауважу, що це було добровільне та колективне рішення людей виїхати звідти. Скоріш за все, якийсь колективний примус. Жителі цього регіону виїжджали, спираючись на своїх сусідів та місцеву владу, яка дала розпорядження евакуюватися. Що ними рухає? Без сумніву, страх. Питання помсти тут присутнє для вірменської сторони. Існує велика кількість населених пунктів, які були зачищені від азербайджанців в 90-х роках. Цих людей просто кинули взимку: багато хто з них загинув, вони пішки йшли через гори. Обидві сторони це прекрасно памʼятають.

Треба віддати належне азербайджанській владі. Вони намагаються запустити процес реінтеграції, щоб уникнути будь-яких звинувачень в етнічних чистках. Вже зараз є процедура, коли вірменин, який мешкає на цій території, може зареєструватися в азербайджанських органах влади через електронну форму. Так вони фіксують свою присутність, щоб в майбутньому мати можливість стати громадянином Азербайджану. Гадаю, що цю форму заповнюють і ті, хто виїхав з Карабаху.

Процес реінтеграції не буде легким, а далі має розпочатись примирення та постконфліктне врегулювання. І звісно, Вірменія та Азербайджан повинні підписати мирну угоду, щоб налагодити питання транспортних коридорів, кордонів, встановлення дипломатичних відносин, розблокування доріг, торгівлі тощо. Попереду ще величезний непростий шмат роботи.


Читайте також: Загострення у Нагірному Карабаху: Вірменія звинуватила Азербайджан в етнічних чистках


Про реакцію вірмен на дії росіян

Ігор Семиволос: Очевидно, що Росія зрадила Вірменію. Чому вона це зробила? Бо вже не вбачає у Вірменії цікавого об’єкта для проникнення і використання. Азербайджан теж буде проводити дуже обережну політику. Скоріш за все, вони вимагатимуть поступового виходу російських військ з Карабаху, десь до 2025 року. Не думаю, що є підстави у росіян якимось чином вимагати продовження їхньої місії.

Економіка, енергетика та політична ситуація у Вірменії залежить від Росії. На території країни є військова база РФ, а кордони охороняються ФСБ. В Росії мешкають десь 5 мільйонів вірменів, які становлять серйозну економічну основу для життя, бо їхні гроші надходять звідти до Вірменії. Попри спроби Пашиняна розширити поле для маневру, спробувати діяти більш креативно, шукати собі нових союзників, вірмени досі перебувають у російській орбіті.

Про вплив Росії на Вірменію

Ігор Семиволос: Вірменське суспільство розуміє, що Росія їх зрадила і треба переорієнтовуватись. Чи вдасться їм це? Поки що суттєвих змін не відбулося, але, можливо, РФ ослабне ближче до 2025 року.

Наразі в країні достатньо людей, які є послідовниками Росії. Для цього навіть не треба залучати когось додатково. Тут багато буде залежати від самого Пашиняна, чи готовий він захищати владу та діяти на випередки. Проти нього не просто якісь люди вийшли, проти нього діє Росія. Наскільки йому вдасться локалізувати ці протести, від цього буде залежати майбутнє Пашиняна та власне самої Вірменії. Інакше до влади прийдуть промосковські реваншистські сили.


Читайте також: Що має зробити Україна, аби відбити в Ірану бажання постачати Росії «шахеди»?


Про співпрацю Ірану з Росією

Ігор Семиволос: Іранці можуть передати Росії балістичні ракети, цього виключати не можна. Інша річ полягає в тому, чи готові іранські політичні сили так сильно входити в російську орбіту. Тим самим вони зменшують собі поле для маневру.

Іран продовжує стверджувати, що вони зберігають нейтралітет. Якщо вони передадуть ракети, то так вже не зможуть сказати. Це вплине на їхні позиції на Близькому Сході. Частина іранського істеблішменту не задоволена цим, тому виступають проти. А вже скоро ми побачимо, яка позиція переважить.


Читайте також: За допомогою РФ Іран хоче посилити контроль над своїми кордонами — ISW 


На початку ХХ ст. Нагірний Карабах став місцем постійних сутичок між Азербайджаном і Вірменією за право контролювати територію. Більшовицька влада створила Нагірно-Карабахську автономну область, яку включила до складу Азербайджанської РСР. На той час більшу частину населення складали вірмени. 

У часи «перебудови» на тлі підйому національних рухів до здобуття незалежності Вірменська РСР та Нагірно-Карабахська автономія підписали спільну постанову про об’єднання, а 1991 року повідомили про створення Нагірно-Карабахської республіки (фактично контрольованої Вірменією). Одначе цей акт Азербайджан визнав незаконним, що стало приводом до подальшої війни. Бойові дії тривали до 1994 року і фактично завершилися перемогою Вірменії, яка окупувала сім прилеглих до Нагірного Карабаху районів. Сам регіон фактично отримав самостійність, яку міжнародна спільнота так і не визнала.

У вересні 2020 року у Карабасі відновилися бойові дії, зокрема з використанням важкого озброєння. Війна закінчилася поразкою Вірменії. 

Вірменія та Азербайджан за посередництвом Росії підписали мирну угоду по Нагірному Карабаху. Вірменія погодилась повернути Азербайджану території семи районів, а також міста Шуша і Гадрут. За документом, у регіоні мали перебувати 2000 російських військових, озброєних стрілецькою зброєю.  

У 2022 році директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос розповів в ефірі Громадського радіо, що бойові дії на кордоні Азербайджану та Вірменії спровоковані поразкою російської армії на сході та півдні України.  За його словами, Вірменія була змушена змінити стратегію щодо Карабаху через контрнаступ України.

У 2023 році  міністерство оборони Азербайджану 19 вересня оголосило про початок «антитерористичних заходів локального характеру у Карабаху». Баку зажадав виведення вірменських військ з Азербайджану та розпуску «режиму сепаратистів». МЗС Вірменії згодом звинуватило Азербайджан у вчиненні «етнічної чистки».

У Нагірному Карабаху було досягнуто домовленості про повне припинення бойових дій з 13:00 20 вересня. Азербайджан оголосив, що повернув регіон під свій контроль.

Невизнана Нагірно-Карабаська Республіка офіційно припиняє своє існування з 1 січня 2024 року. Відповідний указ підписав лідер НКР Самвел Шахраманян.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

 



Поділитися

Може бути цікаво

Крафін, панетоне та коломба: який же рецепт справжньої паски?

Крафін, панетоне та коломба: який же рецепт справжньої паски?

7 год тому
Лариса Волошина: Навіть якщо війна закінчиться зараз, протистояння між демократією та злом — ні

Лариса Волошина: Навіть якщо війна закінчиться зараз, протистояння між демократією та злом — ні

Життя Ґолди Меїр: дитинство у Києві, шлях до мети, розбудова Ізраїлю

Життя Ґолди Меїр: дитинство у Києві, шлях до мети, розбудова Ізраїлю