Анастасія Багаліка: Російська пропагандистська машина використала події 2 травня для того, щоб сформувати хибне уявлення про Одесу і те, як одесити захищали своє місто від російського розгойдування. Як саме вони це робили?
Владислав Балінський: Термін «Одеська Хатинь» зʼявився 2 травня 2014 року. Схожі слова швидко розлетілись по світу, їх підхопили навіть деякі європарламентарі, які вочевидь були агентами ФСБ. Наприклад, діяльність членкині латвійського парламенту та Європарламенту Тетяни Жданок розслідують правоохоронні органи. ЇЇ підозрюють у ймовірному співробітництві з ФСБ.
Жданок займала дуже проактивну позицію та розповсюджувала неправдиві новини про події в Одесі. Вона долучилась до організації виставки зі світлинами від проросійських активістів. Ці фейкові фото сильно дискредитували Одесу та й Україну взагалі.
Ще у 2014 році ми бачили, що триває потужна інформаційна війна. Держава приділяла недостатньо уваги, щоб довести провину правоохоронців. Було цілком очевидно, що вони використовували свої функції на користь Росії. Дуже багато матеріалів в цій справі втрачено.
Чимало обвинувачених втекли до Росії. Вони зараз воюють проти України на боці Росії. Погляд на ці події трансформувався. Вже після повномасштабного вторгнення у держави зʼявилась чіткіша позиція.
У 2014 році росіяни намагалися з використанням найменшого ресурсу домогтися створення проєкту «Новоросія». Вони гадали, що можуть захопити владу в Одеській області, а через так звану «ПМР» вийдуть на кордони з Румунією.
Читайте також: Трагедія в Одесі 2 травня сталася за зовнішнім сценарієм — медіаексперт
Анастасія Багаліка: За ці 10 років всі зусилля Росії виявилися невдалими. Все, що росіяни витрачали для того, щоб розгойдати Одещину, не дало потрібних їм плодів. Чому?
Владислав Балінський: Частково Росія змогла отримати користь від подій 2 травня. З 2014 року відбувалась військова кампанія. Завдяки «Одеській Хатині» вони збирали «ополченців» на війну в Україні. Це дало їм можливість показувати жахливі картини, нібито «бандерівці спалювали в будівлі російськомовних людей». Такий наратив сильно зіграв проти нас.
Цим також скористались місцеві політики. Протягом всієї війни в Одесі було протистояння. У місті всі скрізь казали, що ніякої війни немає. Це використав міський голова Геннадій Труханов. Він будував свою карʼєру на базі штучного протистояння між «куликовцями» та патріотами.
Труханов завдяки подіям 2 травня побудував партію «Довіряй ділам», яка електорально нічим не відрізнялася від «Партії регіонів».
Анастасія Багаліка: Зараз Труханов каже геть інше. Я маю на увазі агресивну війну Росії проти України. Сьогодні траурний день, але не через події 2014 року, а через жахливий російський обстріл 29 квітня. Труханов просив вибачення за свою тодішню риторику?
Владислав Балінський: Ні. Труханов — це такий пацанчик з 90-х. Він ніколи ні перед ким не перепрошує. Він просто маніпулює і каже, що завжди був таким. Але ми знаємо, що у 2022 році він спостерігав, як будуть далі відбуватись події.
Зараз Труханов намагається стримувати свій електорат. Люди не так швидко змінюються, тому в нас процеси деколонізації гальмуються дуже сильно.
В Одесі досі немає меморіалу ні воїнам АТО, ні меморіалу для теперішніх захисників. Родичам немає навіть квіти, де покласти.
Читайте також: Тему 2 травня в Одесі будуть експлуатувати довго, бо це про політику, а не про жалобу — медіаекспертка
2 травня 2014 року в Одесі відбулася бійка між проукраїнськи налаштованими громадянами, ультрас футбольних клубів «Чорноморець» та «Металіст» з одного боку й проросійськими сепаратистами з іншого боку. Протистояння почалися у центрі міста на вулицях Грецькій, Дерибасівській, а згодом перейшли у гоніння проросійських активістів по більшій частині центра міста на їхнє місце дислокації, Куликове поле.
Після цього активісти з Куликового поля забарикадувалися у Будинку профспілок Одеської області, який знаходиться на тій же площі. Через деякий час у будівлі, у яку увірвалися проросійські активісти, в результаті підпалу виникла пожежа, внаслідок чого загинуло кілька десятків осіб.
Наступного дня, 3 травня 2014 року, прокурор Одеської області Ігор Боршуляк повідомив, що у результаті зіткнень усього загинуло 46 людей, з яких 8 загинули унаслідок падіння з Будинку профспілок, а більше ніж 200 звернулися за медичною допомогою, з яких 20 осіб — міліціонери.
Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі