Фото: Pexels
Василь Шевченко: Складно прогнозувати, чи будуть виходити судна з наших портів надалі, бо ми не можемо оцінити реакцію росіян. Нам не відомо, чи вони пропустили кораблі випадково, чи їх стримали територіальні води Болгарії, де проходив «Primus».
Після ракетних ударів по українських портах страхові компанії встановили додаткову плату за відповідні проходи. Але ми не отримали інформації, що ж відбувається з російським експортом у Чорному морі. Раніше вони ж демонстрували свої конкурентні переваги та домінування в цих водах. Але несподівано вирішили перевірити судно під прапором Палау з турецьким екіпажем на борту. Виявилося, що все добре. Вони навіть попросили підписати документ капітана, що ніякої шкоди не нанесли. Схоже на те, що самі боялися всього цього процесу.
Танкер «SIG», який був під санкціями США з 2019 року, в районі Керчинського мосту отримав потужну пробоїну. У нього зупинилися двигуни. Корабель перевозив авіаційне паливо. Росія теж використовує Чорне море для експорту зерна та для нафтопродуктів. Це їхній основний напрямок для транспортування. І вже зараз в них зʼявились ризики через ураження кораблів українськими дронами. Тому страхові компанії та брокери підійматимуть для них ціни на свої послуги.
Читайте також: Чи втратив економічну доцільність зерновий коридор?
Василь Шевченко: Чимало російських військових суден вже отримали пробоїни. Україна має дуже потужну зброю стримування на 600-800 км. Ми не маємо власного військового флоту, але працює наша берегова охорона. Раніше партнери надавали нам судна для цього. Тому в майбутньому західні колеги можливо прийдуть до того, щоб підсилити ще більше наші військово-морські сили.
Україна повинна захищати свій експорт. ООН та Туреччина поки не спроможні на це. Тимчасовий прохід суден у румунських, болгарських, турецьких територіальних водах до Босфору обмежує роботу великих кораблів.
Поки що все відбувається несистемно. Нам треба розв’язати питання прикордонного контролю, встановити офіційні маршрути. Для цього маємо дослідити глибини, внести корективи, сформувати спільну угоду з країнами.
Василь Шевченко: Ми обрали три порти для відвантаження сировини: Одеський, Південний та Чорноморський. Вони мають потужний рівень осадки, тому їх експлуатують для перевезення чогось важкого. Великі кораблі замовляють для дешевшого транспортування.
Маємо два шляхи постачання через Дунайські порти. Перший прохід відбувається через штучний румунський канал до порту Галац. Але одночасно там не можуть курсувати судна в обох напрямках. Тому за добу по маршруту пропливають 10-12 кораблів. Лише два-три йдуть до українських портів, а решта – до румунських для перевалки.
Читайте також: Румунія збільшить пропускну здатність зернового маршруту з України
Другий маршрут проходить з нижньої частини територіальних вод до Дунаю. Румуни хочуть поглибити цей шлях, але можливості заходу великих суден там не найкращі.
У світовій практиці, зазвичай, великі кораблі не заходять в малі порти. Вони пливуть у місця, де того дозволяє глибина. Їх довантажують на рейдових стоянках за допомогою барж. Тому виходить так, що українська сторона довантажує сировину на рейдовій стоянці у румунських Сулині чи Констанці. Це означає, що зерно транспортують із територіальних вод Румунії. А Росія не може висунути претензії, бо весь процес відбувається через країни НАТО.
Читайте також: Для відсутності проблем з експортом зерна нам потрібен промисловий безвіз — Василь Шевченко
Нагадаємо, з порту Одеси 26 серпня вийшов балкер PRIMUS. Судно перебувало в українському порту з початку повномасштабного вторгнення РФ.
Як повідомлялось, 10 серпня Україна оголосила нові тимчасові маршрути для торговельних суден, що йдуть до/з чорноморських морських портів України. ВМС ЗСУ наголосили, що протягом всіх маршрутів зберігається військова загроза та мінна небезпека з боку Російської Федерації.
Нагадаємо, перше прибуття іноземних суден до українських портів після відмови Росії від продовження зернової угоди відбулось 30 липня.
До одного з українських зернових терміналів у дельті Дунаю прибули три вантажні судна, що належать грецькій, ізраїльській та турецько-грузинській компаніям.
Нагадаємо, «зернова угода» була вперше укладена за посередництва ООН і Туреччини у липні 2022 року терміном на 120 днів. Вона дозволила транспортувати українські сільськогосподарські товари через Чорне море на світовий ринок.
17 липня прессекретар російського президента Путіна Дмитро Пєсков заявив про припинення дії зернової угоди.
Україна звернулась до Туреччини та ООН із пропозицією продовжити функціонування «зернового коридору» в межах Чорноморської зернової ініціативи без Росії, яка вийшла з домовленостей.
Міністерство оборони РФ оголосило деякі райони у північно-західній та південно-східній частинах міжнародних вод Чорного моря «небезпечними для судноплавства». З 20 липня «судна, що прямують Чорним морем до портів України, розглядатимуть як перевізників вантажів військового призначення», заявили окупанти.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS