facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Вивчення кримськотатарської мови — це пришвидшення перемоги — Роман Назаренко

В УКУ запускають курси кримськотатарської і арабської мов. Про це говоримо з Романом Назаренком, директором Інституту релігії та суспільства УКУ.

Вивчення кримськотатарської мови — це пришвидшення перемоги — Роман Назаренко
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Як виникла ідея створення курсу?

Роман Назаренко: Перша стадія цієї програми розрахована на 15 занять. Окрім цього, маємо екскурсію Львовом. Це буде екскурсія мусульманським Львовом з професійним екскурсоводом, який розуміє не лише історію, а й культурні особливості. Нам би дуже хотілося, щоб учасники після завершення навчання у цій програмі, окрім знань з мови, розуміли дух кримськотатарського народу. Для мене, як кримчанина, це є дуже важливим.

Ця ідея в моїй голові є вже досить давно. Мабуть, через вплив того, що 16 років я провів у Криму, де кримськотатарський народ яскраво представлений. Це з одного боку. Навесні трапилася нагода очолити наш інститут УКУ (Інституту релігії та суспільства УКУ — ред.). Разом із факультетом суспільних наук ми вирішили обирати траєкторії. Одна з яких була — рух на Схід. Викладачами будуть представники кримськотатарського народу в тому числі. Це буде симбіоз українців і кримських татар, які будуть працювати над спільним, аби пришвидшити нашу перемогу.


Читайте також: Іван Киричевський: Українські вогневі потужності в Криму будуть тільки збільшуватись


  • Ми не обмежуємося лише кримськотатарською мовою. Проанонсую. Через кілька днів запускаємо набір на арабську мову.

Ми підходимо з двох перспектив. У випадку арабської мови, ми говоримо про те, що це є питанням нацбезпеки. Якщо раніше треба було «стукати головою» об двері та пояснювати, що сходознавство — це важливо. То зараз це не просто вивчення Сходу, це питання нацбезпеки. Саміти відбуваються в арабському світі, наших полонених допомагають звільняти країни ісламсько-арабського світу. Тому вивчення арабської — це буде для нас питанням нацбезпеки. А вивчення кримськотатарської — це пришвидшення перемоги. Бо в Криму, згадуючи свої шкільні роки, скажу, що було багато різних стереотипів, пов’язаних з кримськотатарським народом. Це призводило до непорозумінь серед молоді, наприклад. Не було одностайного розуміння, що це за народність і яку вона роль відіграє в контексті України.

  • Вивчаючи один одного, ми краще один одного пізнаємо.

Для кого створений курс?

Тетяна Трощинська: Чи бачите ви свою майбутню аудиторію?

Роман Назаренко: Маємо кілька траєкторій. Одна з них — представники кримськотатарського народу. Їх менше третини, але присутні. Вони хочуть надолужити втрачене. Також є велика діаспора з-за кордону. Є люди, які зареєструвалися на курс з США, Нідерландів, Німеччини, Лівану, Туреччини, Литви, Латвії. Географія широка. Третя категорія — люди з різних сфер: IT, громадський сектор, сфера моди, професійні філологи. Також маємо багато студентів.

  • Я думаю, що така розрізненість учасників — це величезна перевага, бо це показує, що є широкий інтерес.

Зараз багато людей намагається наздогнати розуміння кримськотатарського народу. Бо бачать, як він проявляє себе під час повномасштабного вторгнення. Це народ, який немало натерпівся. Тому багато українців нарешті хочуть його пізнати. А ще тому, що коли українці чують, що один народ, який проживає у нас, хоче свою мову та культуру поширити, вони гостро на це реагують. Та допомагають всіма способами. Бо ми тепер відчули «на власній сорочці», як воно є. Тому є такий, в хорошому розумінні, романтичний потяг до допомоги та пізнання цієї культури краще.

Чому важливо вивчати арабську мову?

Тетяна Трощинська: Що і чому Україна пропустила в арабському світі?

Роман Назаренко: За Радянського союзу арабський світ перебував в орбіті союзу. Антизахідні настрої й зараз є дуже поширеними. Це, зрештою, відображається на ставленні арабського світу до російсько-української війни. Зі здобуттям незалежності наша дипломатична служба, м’яко кажучи, не надто активно працювала в країнах Глобального Півдня: арабського та ісламського світу. Чому так було? Нестача коштів, ресурсів, стратегічного бачення. Зараз ми бачимо, що президент визначив Глобальний Південь важливим стратегічним напрямком. Це не може не радувати.

  • Арабський світ — перспективний регіон. Його лідери зараз намагаються брати активну участь в тому, що відбувається в Україні. Це стратегічно важливі партнери.

Читайте також: Зеленський запропонував створити меморіал пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу


Більше про геноцид кримських татар

18 травня 1944 року почалася депортація кримськотатарського населення. Її можна вважати одним із найстрашніших прикладів злочинів, що вчинила радянська влада.

За офіційними даними, було депортовано 183 144 особи; за джерелами кримських татар — понад 400 тисяч. Лише в дорозі під час депортації загинуло близько 8 тисяч осіб.

Приблизно 20 років радянська влада не вважала свої дії злочинними. У 1967 році Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але права повернутися їм не надала.

Лише у 1989 році радянський парламент визнав депортацію кримських татар незаконною та злочинною.

У 2015 році Верховна Рада України визнала депортацію кримськотатарського народу у 1944 році геноцидом.

«Це про нас» — проєкт, у якому Громадське радіо прагне глибше познайомитися одне з одним всередині України. У кожній серії ми розповідаємо про різноманіття культур українського Криму, Приазов’я та Причорномор’я. Як і коли кримські татари насправді сформувалися? Як звучить музика караїмів? Які традиції збереглися та як їх намагалися знищити?


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Зближення Китаю з Росією дуже непокоїть Індію: Мрідула Гош про візит Моді до Путіна

Зближення Китаю з Росією дуже непокоїть Індію: Мрідула Гош про візит Моді до Путіна

«Волонтери не зможуть охопити 100% всіх поранених»: Коли Міноборони надаватиме адаптивний одяг

«Волонтери не зможуть охопити 100% всіх поранених»: Коли Міноборони надаватиме адаптивний одяг