Де шукати реабілітацію та чому діагноз — не вирок?
Батьки, які щойно дізналися про діагноз дитини, найчастіше не розуміють, до кого звертатися і з чого починати реабілітацію.

У новому випуску проєкту «Борці, що здобувають світ» говоримо з директоркою Київського міського центру реабілітації дітей з інвалідністю Альоною Терещенко — про те, як побудована робота центру, чому діагноз не вирок для дитини і чому важливою є робота фахівців не лише з дітьми, а й з батьками.
Хто звертається до центру
В Україні — понад 160 тисяч дітей з інвалідністю, у Києві — близько 14 тисяч, і ця кількість щороку зростає. Причина не в погіршенні ситуації, а в ранішій діагностиці. Київський міський центр реабілітації дітей з інвалідність — це комунальний заклад соціального захисту з ліцензією на реабілітаційну медицину.
«Ми не працюємо з діагнозами. Для нас діагноз — це просто причина», — каже про головний принцип роботи закладу очільниця Київського міського центру реабілітації дітей з інвалідністю Альона Терещенко.
Дитина й родина в центрі уваги, а не діагноз як критерій відбору.

Як потрапити до центру
- Встановлена інвалідність не обов’язкова — беруть і дітей з високим ризиком.
- Достатньо звернутися через сайт, email чи соцмережі центру — відповідь гарантована.
- Наймолодша дитина на реабілітації в центрі — 2 місяці.
- Пріоритет — кияни та ВПО, зареєстровані у Києві, але родини з інших міст теж центр теж приймає за можливості.
- Є черга — попит перевищує можливості.
Первинна комісія
Мультидисциплінарна команда (педіатр/невролог, фізичний терапевт, психолог, спеціальний педагог, соціальний працівник) щосереди знайомиться з дитиною й родиною, визначає пріоритетні цілі та формує реабілітаційний план. Центр не підміняє садок чи школу — дитина приходить у вільний від них час, говорить його директорка:
«Ви не почуєте у нас плачу, діти у нас не плачуть».
Порада: візьміть на зустріч домашнє відео дитини — це пришвидшить розуміння мети курсу.
Чому фахівці працюють також з батьками
У центрі є психологи, які працюють виключно з батьками.
«Якщо немає ресурсу у батьків, не буде ресурсу у дітей», — пояснює Альна Терещенко.
За її словами, діти нейропластичні й відновлюються швидше, ніж встигають батьки. Тому кілька сесій з психологом батьки проходять навіть без власного запиту.
Технології — не заміна фахівця
Центр використовує обладнання: від кубиків до екзоскелетів і рішень на основі ШІ, але жодна технологія не працює без фахівця, переконана директорка.
«Немає дітей, які не можуть навчатися, немає немовленнєвих дітей. Навіть очима можна спілкуватися чи керувати комп’ютером».
Головний стереотип
Є такий стереотип, що «ці родини й діти потребують співчуття та допомоги». Ні, не потребують, каже Альона Терещенко. Часто саме батьки підсвідомо обмежують самостійність дитини, полегшуючи собі життя.
«Ваша дитина, перш за все, — дитина. Ставтеся до неї не як до причини чогось, а як до дитини», — переконує директорка.
Інклюзія починається з кожного з нас — з відкритості до інших на дитячих майданчиках і з того, чи вчимо ми власних дітей повазі й емпатії.
Як боротися зі страхом після діагнозу
Визнати потребу в психологічній допомозі, не обіцяти «золоті гори», працювати з тим, що є сьогодні, пояснює директорка центру.
«Діагноз життя дитини не опише і не дасть йому той вектор розвитку».
Батькам не з Києва
Перевірте відкриті дані або спеціалізовані мапи надавачів послуг на сайтах профільних департаментів вашої громади (соцзахист, охорона здоров’я, ІРЦ) — так можна знайти найближчий центр — і зверніться до людини первинного контакту. Постанова №309 дозволяє отримувати послуги дітям з усієї України, зокрема компенсацію на реабілітацію.
Пам’ятайте: ви не самі. Пошук інформації та фахова підтримка — це вже перший крок до того, щоб зробити життя дитини наповненим і активним.
Контакти Київського міського центру реабілітації дітей з інвалідністю:
- Адреса: вул. Олени Теліги, 37-г, м. Київ
- Телефон: +38044 467-22-44
- e-mail: [email protected]
- Web-портал центру: https://dytyna.org.ua/
- Сторінка в соцмережах: https://www.facebook.com/dytynakiev
- Онлайн-запис на проходження первинної комісії
Проєкт «Борці, що здобувають світ» підготовлено за підтримки Українського культурного фонду

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі



