1100 дільниць по Криму та поквартирний обхід: що відомо про «вибори» на ТОТ
18-20 вересня Росія провела так звані «вибори» до Держдуми як на власних, так і на окупованих українських територіях. Цей процес — один з інструментів інтеграції ТОТ і їхніх мешканців до політичної та суспільної системи РФ. Як цьогоріч організовували проведення «виборів», розповідає менеджер з національної адвокації Кримської правозахисної групи Олексій Тільненко.

Топ 5 за 24 години
Що відомо про цьогорічні «вибори» на ТОТ
Як зазначає Олексій Тільненко, російські «вибори» на окупованих територіях і їх результати не визнає правомірними ані Україна, ані переважна частина світу.
По всіх окупованих територіях росіяни створили 11 одномандатних округів, зокрема три в Криму й один окремий у Севастополі. Також окупанти розгорнули широку інформаційну кампанію, яку часково вдалося відслідкувати за відкритими джерелами. Скажімо, росіяни заявили, що здійснили поквартирний обхід у Севастополі й повідомили про майбутні «вибори» понад 70% зареєстрованих мешканців та ще більшу частку домогосподарств. Як зауважує менеджер, така агітація вимагає залучення дуже великої кількості людей.
За словами Олексія Тільненка, у Криму створили близько 1100 виборчих дільниць. На його переконання, це теж свідчить про масштаб заходів, а також зусилля окупантів, щоб залучити максимальну кількість «виборців» або створити таку видимість.
«Бо ті інструменти, які зараз застосовує Росія, більше спрямовані на створення «картинки», як все красиво відбувається, як це все масово, і наскільки існує ця підтримка», — зазначає менеджер Кримської правозахисної групи.

Вплив на сприйняття місцевого населення
Як зазначає Олексій Тільненко, наразі РФ використовує ті «кадрові резерви», які їй вдалося напрацювати за час окупації. Зокрема, залучає проросійських політичних діячів, які вже тривалий час активні на цих територіях. На його думку, це робиться й для того, щоб створити у місцевого наслення враження, що такі «вибори» легітимні.
«Відбувається ніби нормалізація цього, створюється картинка, наче це все насправді відбувається, насправді проходять праймеріз, насправді обирають, хто найбільш гідний представляти громадян від тієї чи іншої партії. І ці симуляції підживлюють у нашого населення, яке залишається на окупованій території, відчуття, що це законно. Насправді, це основна проблема, і працювати нам потрібно навіть більше з цим», — пояснює співробітник Кримської правозахисної групи.
Чи участь у «виборах» тягне за собою відповідальність
Участь в організації «виборів» на окупованих територіях може потягнути за собою кримінальну відповідальність як колабораційна діяльність. Разом із цим, говорить Олексій Тільненко, саме голосування, зумовлене тими чи іншими обставинами, може трактуватися по-різному.
«Всі тут на підконтрольній території свідомі, що населення на окупованій території проживає під тотальним примусом, і всі чудово розуміють, що є величезні адміністративні механізми впливу та тиску на людей. Це ми спостерігаємо і зараз, коли через впливи на трудові колективи, через адміністративний ресурс, особливо це стосується бюджетників, чиниться тиск, щоб вони були вимушені брати участь у цих процесах, які Росія здійснює на окупованих територіях», — говорить менеджер з національної адвокації.
Зважаючи на це, він стверджує, що голосування на «виборах» не може тлумачитися як свідоме волевиявлення та згода з окупацією. Задокументовані випадки сприяння проведенню «виборів» мають розглядатися кожен окремо, каже менеджер.
Покарання за неучасть у голосуванні
Як пояснює Олексій Тільненко, псевдовибори, які РФ проводить на окупованих територіях, є одним з інструментів нормалізації своєї присутності на цих землях. Так окупанти намагаються максимально інтегрувати тамтешнє українське населення у російський правовий, політичний, культурний та інші простори.
Такі заходи поширення власних систем та процесів на окуповані територіях незмінно поєднуються з переслідуваннями, викраденнями й судами з боку Росії. Прямих покарань за неучасть у «виборах» українські правозахисники не фіксували, але статистика про людей, яких повідомили про «вибори», і які не взяли в них участі, дозволяє у подальшому застосовувати адміністративні й репресивні інструменти.
«Достеменно нам не відомо, які там зараз інструменти використовуються. Із розвитком технологічного рівня ми не знаємо, які технології наразі використовує Росія для відслідковування. Ми знаємо, що вони там здійснюють фільтрацію інтернет-трафіку для більш глибокого розуміння, що роблять люди, чим вони цікавляться, які ресурси відвідують. Так само, якщо не сьогодні, то вже найближчим часом, це може бути використано для тотального нагляду», — зазначає Олексій Тільненко.
При цьому, розповідає він, багато людей на окупованих територіях знаходять способи, як уникати залучення у «виборчі» процеси. У відповідний період вони йдуть у відпустки, беруть лікарняні, знаходять інші обставини, що не дозволяють їм брати участь у тих чи інших подіях. Росія, зі свого боку, всіляко створює можливості, щоб все одно підштовхнути людей до участі. Для цього запроваджуються електронне дистанційне голосування, голосування не за місцем реєстрації, дозвіл виборчим комісіям вносити людей у списки.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту



