Бетвумен, Кетмен, Extraño: як у коміксах починали говорити про ЛГБТКІ+

У 80-их художники та письменники мусили створювати своє видавництво, аби видати комікс, де б були ЛГБТКІ± персонаж та персонажки. Так, це ми про видавництво Mad Love, яке створив Алан Мур, аби видати антологію «AARGH» разом з колегами.

Гіганти комікс-ринку DC та Marvel дозволяли собі лише підтексти та натяки.

Суспільство змінюється, змінюється і те, що масова культура вважає дозволеним. А комікси залишаються одним з дуже потужних інструментів виховування толерантності та однакового ставлення до неймовірно різних людей.

Отже, у минулому випуску ми прослідкували шлях включення ЛГБТКІ+ людей до світу мальованих історій. Від Пулітцера за комікс-тріп про ВІЛ-позитивного гея до альтернативної лінійки Gay Comix, яка, крім іншого, допомагала ЛГБТКІ+ спільноті безпечно комунікувати.

Графічна дизайнерка та фанатка коміксів Аліса Ігіна розповідає, що у 90-их-на початку двохтисячних про ЛГБТКІ+ потроху починають говорити у мейнстримних коміксах. Першим відкритим геєм у коміксах DC стає маг-супергерой з іспанським іменем Extraño.

«Його ім’я перекладається як «дивний». Цього персонажа зобразили дуже дивно: стьобним, карикатурним, стереотипним геєм. Зрештою його вбила ВІЛ-інфекція. Яку він отримав у сутичці з суперзлодієм на ім’я СНІД-Вампір».

Extraño з’явився у 1988 році, коли цензура все ще не дозволяла впускати «інакшість» на сторінки коміксів. Сам персонаж ні разу не вимовив слово «гей», був вбраний у різнокольоровий одяг і ніколи не мав хлопця.

Згадаймо слово queer, яке зараз позначає багато понять, серед яких небінарна ґендерна ідентичність чи дослідницький напрям, а буквально перекладається, як «дивний/незвичний».

Сто п’ятдесят років тому слово «квір» позначало щось підозріле чи «не зовсім правильне», а також осіб із незначними психічними розладами або тих, хто поводиться соціально неприйнятно. А потім стало зневажливим позначенням геїв, своєрідною образою.

А з кінця 1980-х, якраз коли з’являється Extraño (або дивний) термін квір (теж дивний), починає втрачати зневажливий відтінок, його переймає сама ЛГБТКІ+ спільнота, застосовуючи для самоідентифікації.

Читайте також: Після війни в Югославії вийшов комікс, де Супермен, Диво-жінка і Бетмен вчили дітей, як не потрапити на міну — Ярослав Зубченко

Аліса Ігіна розповідає, що після стереотипного гея DC не лише створювали нових персонажок та персонажів, які ідентифікували себе, як ЛГБТКІ+, а і працювали з вже впізнаваними.

«Є дуже класна персонажка Бетвумен. Зараз вона канонічна лезбійка. У 2011 році DC запустила «Нові 52-гі». У цій лінії переосмислювали відомих персонажів. Кетвумен і Кетмен стали бісексуалкою та бісексуалом у цій лінійці».

Ще у 2006 році у коміксах підняли питання дискримінації військових-ЛГБТ, що актуально для України й зараз. У 2019 році вперше на Марші рівності пройшла колона ЛГБТ-військових із близько тридцяти колишніх учасників та учасниць війни на сході.

«Бетвумен пішла в армію, її звідти вигнали через сексуальну орієнтацію. У коміксі показали реальну історію військових».

Після перезапуску лінійки DC з’явилася також афроамериканська бісексуальна персонажка Вуду та Бункер — перший відкритий супергерой-гей з ліги «Підлітки-титани». Аліса Ігіна розповідає, що з 2012 року геєм у паралельному світі на Землі-2 став і персонаж Зелений Ліхтар. У 2016 році бісексуальною стала Диво-жінка, у якої з’явилася партнерка-амазонка Кассія.

У Marvel ЛГБТКІ+ персонажок та персонажів було менше. Хоча Marvel пропагували толерантність, використовуючи не дуже відомих героїв і героїнь, та вони виділяли для них цілі серії.

«Один з таких персонажів — це Північна Зірка, відкритий гей. У 2012 році він одружився зі своїм партнером. Їхнє весілля винесли в окремий номер, церемонію — на обкладинку. Всі одразу бачили про що цей комікс».

Звісно, не завжди «іншість» героїв коміксів несе важливий соціальний посил. Іноді авторки та автори ніби підігрують трендам. Так, вседозволеність персонажа Marvel Дедпула та антигероя DC Джокера дала авторам можливість погратися і з їхніми ідентичностями.

У Європі ж, розказує Аліса Ігіна, свободи, як не дивно, було більше. ЛГБТКІ+ підтексти можна було знайти навіть у коміксах для дітей.

«У Європі спектр тем був набагато ширшим. І візуальна подача набагато більш різноманітною».

Читайте також: Супермен мотивував купувати облігації, а Капітан Америка бив по обличчю Гітлера: говоримо про пропаганду і соціальні коментарі у коміксах

Та все ж найяскравіша серед мальованих історій пропаганда толерантності у свій незвичайний спосіб — це японська манга.

«Тут цензури не було ніколи, тому що манга в Японії визнана форма мистецтва. Писати мангу — дуже поважно».

Графічна дизайнерка та ілюстраторка Аліса Ігіна каже, що неодноразово чула історії про те, як герої, які змінюють світ у коміксах, допомагали почуватися не самотніми героями нашої з вами реальності. Так і було і з нею.

«Саме Кетвумен показала мені, як усвідомити свою сексуальрність», — каже вона.

Комікси — прості для сприйняття, яскраві та промовисті. Хтось вперше замислюється про толерантне сприйняття «іншості», коли улюблений супергерой з дитинства одружується з персонажем своєї статті. Комусь комікси, у яких представлені всі раніше дискриміновані групи, допомагають почуватися не покинутими. Адже що? Правильно. Пропаганда може бути корисною у відповідальних руках. Адже як би не старалися медіа та сфера освіти масова культура у глобалізованому суспільстві має неймовірно потужний вплив на свідомість людей. І як прекрасно, коли цей вплив позитивний.