Керівник напрямку моніторингу Антикорупційного центру «Межа» зазначає, що законопроєкт №12439 розробляли майже рік, його певні положення дійсно спрямовані на захист бізнесу від протиправного тиску з боку правоохоронців. Водночас за зачиненими дверима в правоохоронному комітеті зʼявились деякі правки напередодні завтрашнього голосування, які загрожують БЕБ.

«Перша загроза — це обмеження дій Бюро економічної безпеки щодо внесення відомостей про злочини не лише за статтею розтрат, але й за всіма підслідними економічними злочинами. Це не створює захист для бізнесу. Обмеження полягає в тому, що тепер ці відомості будуть вноситись генеральним прокурором, окружними прокурорами та їхніми заступниками.

20-40 прокурорів разом з заступниками будуть в ручному режимі розглядати тисячі відомостей про вчинення злочину і вносити на свій власний розсуд відомості в ЄРДР. І це створює такий собі режим, коли не бізнес буде захищений, а ймовірні порушники економічної безпеки, контрабандисти, інші злочинці у сфері економіки, яких в тому чи іншому випадку певні недоброчесні прокурори не хотітимуть вносити.

Ця правка з’являється в момент, коли Бюро економічної безпеки України після тривалої боротьби отримує незалежного директора. Його доброчесність не викликає сумнівів, він налаштований на боротьбу зі злочинами у сфері економіки для того, щоб білий бізнес мав нормальний режим роботи, рівні можливості для економічної діяльності», — зауважує експерт.

Громадські організації виступають проти цієї правки, бо на їхню думку певні зацікавлені сторони будуть звертатись до окружних прокурорів або безпосередньо до генерального прокурора, щоб захищати свої схеми через них, говорить Анатолій Ярема.

За його словами, інша правка, яка зʼявилась за зачиненими дверима стосується так званої «кримінальної індульгенції».

«Законотворці пропонують внести в Кримінальний кодекс таку собі схему про те, що офіційні роз’яснення з боку митних податкових органів та органів у сфері здійснення публічних закупівель виключатимуть злочинність діяння. Тобто, роз’яснення будь-якого спеціаліста стають вищими за будь-який закон чи суд. У такий спосіб зацікавлені сторони отримують можливість уникати відповідальності вже на самому початку.

У нашій країні не так важко знайти посадовців на тій же митниці чи у нереформованій податковій, які напишуть такі роз’яснення. Найцікавіше, що вони не несуть за них відповідальність. Наприклад, Верховний суд свої роз’яснення та позиції змінює щороку. Тоді митниця та податкова теж можуть змінювати роз’яснення щотижня. Це не про захист бізнесу, а про захист корупційних схем.

Ще одним ризиком є те, що доповнюється положення про підстави розпочинати досудове розслідування таким словосполученням: «за наявністю достатніх даних». Жодне досудове розслідування не розпочинається за відсутністю достатніх даних. Це безсенсова діяльність, якщо немає достатніх даних про вчинення злочин або кримінальне правопорушення.

За допомогою використання таких оцінювальних конструкцій, зацікавлені сторони отримують можливість блокувати будь-яку діяльність щодо розслідування їхніх незаконних діянь. Хто буде оцінювати питання наявності достатніх даних? Це такий стандарт, який в кожному районному суді може оцінюватись по-різному, залежно від того, чи є зацікавлені сторони достатньо вмотивованими, щоб в позапроцесуальний спосіб розв’язувати певні питання», — розповідає керівник напрямку моніторингу Антикорупційного центру «Межа».

Він додає, що ці всі правки зʼявились без жодної дискусії в останні дні серпня. Вони спотворюють всю мету законопроєкту. Це, на його думку, нагадує ситуацію із законом щодо НАБУ та САП, коли в нормальний законопроєкт в останній момент додали небезпечні правки та проштовхнули їх у парламенті.

Читайте також: Митники, БЕБ, СБУ на митниці — монгольське іго, яке треба розігнати — нардеп Ярослав Железняк

Про проблему БЕБ

У спадок Олександру Цивінському дістався складний орган. Ключова проблема інституції полягає в тому, що вона успадкувала каральні риси, які були притаманні податковій міліції, говорить керівник напрямку моніторингу Антикорупційного центру «Межа».

За його словами, з самого початку БЕБ створювали як аналітичний орган, який мав би запобігати порушенням у сфері економічної діяльності, не допускати злочинів тощо. У Бюро економічної безпеки є аналітичні підрозділи, які створюють аналітичні матеріали, але це не захищає від зловживань.

«Аналітичні матеріали БЕБ використовуються не для того, щоб запобігати злочинам, а для того, щоб знову ж таки тиснути на бізнес. Неякісні аналітичні матеріали використовувалися замість фахових висновків з боку податкової чи митниці. Аналітичний матеріал має не закріплену процесуальну роль. Бізнес не розуміє, чому на його основі до них приходять з обшуками, блокують всю операційну діяльність, і як далі з цим жити», — каже експерт.

Інша проблема БЕБ полягає в тому, що теперішній склад Бюро — це ті ж самі податкові міліціонери, вважає Анатолій Ярема.

«Нардепи ще у 2022 році створювали тимчасову слідчу комісію через рік після створення БЕБ, щоб дослідити порушення з боку Бюро. Депутати встановили, що більшість нового кадрового складу БЕБ — це люди з податкової міліції, які працюють за своїми старими методами. Їх обрали не завдяки заслугам чи знанням, а невідомо як, бо конкурс нормальний не проводився.

Наразі ми маємо БЕБ, що складається з 1240 людей, які в невідомий спосіб були набрані в цей орган, невідомо за які заслуги, і які обґрунтовано підозрюються бізнесом та суспільством. Вони прийшли в Бюро не захищати економічні інтереси, а заробляти за рахунок бізнесу», — каже керівник напрямку моніторингу Антикорупційного центру «Межа».

Він зазначає, що вже через 11 місяців на БЕБ очікує перший аудит, тому очільнику важливо провести часткову атестацію і нові конкурси, щоб показати певні результати.

«Важливо зазначити, що атестація, кадровий добір — це все кошти. І те, що БЕБ покриває не всю Україну — це теж проблема. Оскільки в певних областях Бюро економічної безпеки не представлено, то певні його функції виконують інші слідчі органи, чого не повинно бути за кримінальним процесом.

Це теж завдання — зробити так, щоб оновлене доброчесне та професійне Бюро економічної безпеки охоплювало всю країну. Для того щоб це зробити, треба збільшити кадровий склад з 1240 людей до передбачених законом граничних 4000. Тобто майже в 4 рази треба збільшити кадровий склад», — зазначає експерт.

Читайте також: Хочуть «під шумок» скасувати здобутки суддівської реформи — адвокаційний менеджер DEJURE

Довідково

Після того як уряд призначив Олександра Цивінського директором Бюро економічної безпеки (БЕБ), очікується переатестація усіх працівників цього відомства. Процедуру переатестації новий керівник Бюро має підписати упродовж трьох місяців після вступу на посаду.

Про це в етері Громадського радіо сказав голова Ради громадського контролю (РГК) при Бюро економічної безпеки Тарас Котов.

Він розповів, що першим завданням для нового керівника БЕБ є переатестація всіх його працівників. Це прописано в законі про перезавантаження цього правоохоронного органу.

Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
ставши нашими патронами на Patreon
PayPal: [email protected]
Base by Mono

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту