Хочуть «під шумок» скасувати здобутки суддівської реформи — адвокаційний менеджер DEJURE

Функції ВРП і ВККС

Вища кваліфікаційна комісія суддів і Вища рада правосуддя займаються схожими речами, розповідає Антон Зелінський. ВККС обирає кандидатів на вакантні посади суддів, а ВРП їх затверджує та звільняє за різні дисциплінарні правопорушення. Ці органи перезавантажили у 2023 році, кандидатів відбирали на конкурсі з міжнародними експертами.

«Порівнюючи роботу попередніх складів цих комісій з тією, що є зараз, можна сказати про гігантський прорив в роботі, оскільки попередні комісії по суті обслуговували інтереси старих суддівських еліт, влади й взагалі опиралися будь-яким реформам. На сьогодні ж це два флагмани, які допомагають очищувати судову реформу.

За останній рік ми бачили дуже багато прикладів. Йдеться про Павла Вовка, який хотів захопити владу в Україні, його суд хотів поновити Януковича на посаді президента вже напередодні повномасштабного вторгнення. Також Всеволод Князєв, колишній голова Верховного Суду, взяв хабар в 3 мільйони доларів, а також обіцяв роздати пакети іншим суддям цього суду. Відома справа про суддю Макарівського райсуду, який на підпитку збив нацгвардійця. Всі ці судді за останній рік були звільнені завдяки ВККС та ВРП», — розповідає адвокаційний менеджер Фундації DEJURE.

Він зауважує, що 1 червня цього року сплили повноваження комісії, яка відбирала представників ВККС. Раніше цим займалися представники українських суддів і міжнародні представники, які мали переважне право голосу. На відкритих конкурсах добиралась достойних кандидатів, що й дозволило зрушити з мертвої точки цю судову реформу.

«Наразі існує загроза, що комісію, яка добиратиме інші комісії з формування суддівського корпусу, будуть обирати старі суддівські еліти. Це представники тих кланів, які у свій час започаткував Портнов. Тому існує загроза не лише щодо згортання реформи щодо САП і НАБУ, а й щодо очищення суддівського корпусу», — зазначає експерт.

Чи є ці процеси незворотними?

Антон Зелінський каже, що сплили строки повноважень міжнародних експертів, і ніхто не надав цьому якогось значення. Навіть Вища рада правосуддя не поспішала починати конкурс за цими новими правилами. Водночас вони синхронно «під шумок» 22 липня, коли ухвалили сумнозвісний закон щодо ліквідації НАБУ і САП, почали формувати оцю нову комісію, яка складається з представників «старих судових еліт та мафії».

«У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт, який повертає міжнародних експертів до відбору цієї дуже важливої комісії, яка потім матиме величезний вплив на те, який в нас буде судовий корпус. Цим законом хочуть продовжити їхні повноваження аж до 2028 року.

Ми б хотіли, щоб депутати дуже швидко це розглянули, оскільки паралельно формується оця недоброчесна комісія, яка буде складатися з українських представників. Замість цього Верховна Рада, як бачимо, займається зовсім іншим. Парламент приймає якісь правки, які тільки вранці внесли, замість того, щоб звернути увагу на важливий законопроєкт.

Якщо його не приймуть, то всі ті здобутки, які в нас були за останні 8 років, можуть відкотитися назад. Ця судова реформа, як автомобіль. Ми його разом з міжнародними партнерами намагаємося завести, він ось-ось майже поїде сам, але якщо зараз ми його відпустимо, то він просто зупиниться і все стане так, як було у 2013 році. Тому б я закликав народних депутатів не тільки скасувати сумнозвісні правки, проти яких зараз протестують, а також звернути увагу на цей законопроєкт», — зауважує експерт.

Читайте також: Згорнули за 5 годин всю незалежність антикорупційних органів: Боровик про НАБУ та САП

Про судову реформу

Деякі механізми судової реформи дійсно налагоджені, адже почалось звільнення недоброчесних суддів, розповідає адвокаційний менеджер Фундації DEJURE. Водночас є дві важливі проблеми. Перша — це Конституційний Суд України.

За його словами, там зараз добирають кандидатів за прозорими конкурсами, публічно. Кожен може ознайомитися зі співбесідою, які транслюються онлайн. Обирають доволі гарних кандидатів. Попри це Верховна Рада та президент чомусь місяцями не розглядають цих кандидатів, не призначають їх на посади.

«Склалась така ситуація, що з початку 2025 року Конституційний Суд був без кворуму, тобто не було достатньої кількості суддів, щоб якісь рішення ухвалити. Нарешті під День конституції президент зробив подарунок і таки одну кандидатуру призначив. Але все одно, чому він двох інших не призначає вже пів року? Питання до нього.

І це велика проблема, тому що зараз можна прийняти будь-який закон, а Конституційний Суд навіть не зможе зібратися і визнати по суті його неконституційним. Це велика небезпека і загроза», — пояснює експерт.

Інша загроза, яку вбачає Антон Зелінський, є те, що недобросовісні судді, яких звільнили, оскаржують рішення у Верховному Суді. Цю інституцію так і не реформували. З нього почали ще у 2017 році, туди теж добирали за відкритим конкурсом. Проте там не було міжнародних експертів.

Експерт зазначає, що були питання до того, чи практичні завдання і тести не були доступні учасникам до початку проведення іспитів. Фактично все завершилось тим, що старі голови судів, які ліквідували вищих, перебралися в цей новий Верховний Суд і вже з 2017 року там засідають.

«Попри якісь успіхи на перших етапах, зараз ми бачимо, що Верховний Суд стоїть на сторожі старих суддівських порядків. Він зупиняє або скасовує всі реформи, які впроваджувались. Своїми рішеннями дуже часто визнає явно недоброчесних суддів такими, що мають залишатися на посаді.

Зараз існує дискусія в парламенті щодо того, чи потрібно перевіряти ще раз суддів Верховного Суду. На мою думку, відповідь однозначна. Якщо ми цього не зробимо, то всі ті досягнення за останні 8 років, залишаться якоюсь білою смугою в історії судової реформи в Україні.

Якщо ми дійсно хочемо стати правовою державою, щоб нас все-таки доєднали до ЄС, то маємо завершити ці дві ключові позиції, щоб судова реформа вже сама поїхала за інерцією і змогла реалізувати всі ті задуми, які в неї вкладалися», — каже адвокаційний менеджер Фундації DEJURE.

Читайте також: У Києві, Одесі та Львові влаштували акції проти законопроєкту щодо НАБУ та САП (ФОТО)

Як до ініціативи щодо перевірки ставляться судді?

Було б дуже дивно, якби судді Верховного Суду хотіли, щоб їх перевіряли, вважає Антон Зелінський. Коли у 2023 році голову Верховного суду спіймали на хабарі у 3 мільйони доларів, тоді всі різко почали погоджуватися, що треба перезавантажувати інституцію. Це озвучили під час засідання РНБО. Навіть сам Верховний Суд вийшов з заявою щодо готовності до очищення.

«Але потім пройшло кілька місяців, ситуація заспокоїлася і станом на 2025 рік ніхто не хоче йти зі свого пригрітого місця. Всім дуже зручно залишати статус-кво, який є. На жаль, від цього страждає судова реформа та український народ, який отримує несправедливі рішення в судах», — каже він.

Як до судових реформ ставляться партнери

Партнери дуже пильно стежать за судовими реформами, говорить адвокаційний менеджер Фундації DEJURE. Реформування ВРП, ВКС, Конституційного суду були навіть умовами для того, щоб дати Україні статус кандидата-члена ЄС. Вони вимагали, щоб кандидати до цих всіх органів добиралися не за політичними впливами, а на відкритих конкурсах.

«Як бачимо, всі ці реформи чомусь останніми місяцями згортаються. І вже були заклики щодо цього від Урсули фон дер Ляєн, від Емануеля Макрона, від канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, також деяких сенаторів із США.

Я також чув інформацію, що під час розмов з українськими політиками партнери досить різко висловились, що такі дії можуть стати перешкодою не тільки вступу України до ЄС, а взагалі й продовженню фінансування. Україна дуже багато в чому залежить від грошей з Європи.

Ми самі розуміємо, що в нас зараз війна і, м’яко кажучи, доходи державного бюджету не такі, як були раніше. Сподіваємось, що все-таки влада дослухається до народу і здійснить заходи, які сприятимуть тому, що реформи все-таки будуть рухатися вперед», — говорить експерт.

Читайте також: Як воєнний стан впливає на судову реформу в Україні

Довідка

Судова реформа охоплює зміни в законодавстві, інституційні зміни та зміни в кадровій політиці з метою поліпшення судової системи країни.

Початок реформи припадає на період після подій Революції Гідності. Основна мета її полягає в тому, щоб привести судову систему України до вимог європейських стандартів та забезпечити захист прав і свобод громадян, а також їхніх законних інтересів. Це має бути досягнуто через своєчасне, ефективне та справедливе вирішення правових спорів на засадах верховенства права.

Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]