Чи можуть в Україні відбутись чергові місцеві вибори: пояснює експерт

Коли могли б відбутись місцеві вибори

Сьогодні в Україні діє воєнний стан, який запровадили через російську агресію. Оскільки немає навіть проблиску на його скасування, то такі вибори є малоймовірними, говорить радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк. Існує певний консенсус між парламентськими фракціями та групами, що для підготовки загальнонаціональних виборів потрібно щонайменше 6 місяців після завершення воєнного стану.

«Оскільки наслідки війни є однаковими, що для загальнодержавних виборів, що для місцевих, то ситуація є подібною. Безумовно потрібен час на подолання ключових викликів: безпеки, міграції, інфраструктури. Коли йдеться про безпеку, то мають закінчитись бойові дії та потрібно розробити протоколи реагування на різні сценарії безпекових загроз.

Переміщення людей наразі триває із меншою чи більшою інтенсивністю. Після завершення воєнного стану можуть бути хвилі міграції як і назовні, так і всередині. Усе це зумовлюватиме актуалізацію даних з державного реєстру виборців для того, щоб усі охочі змогли проголосувати та були включені у список виборців.

Значна частина інфраструктури всередині країни є зруйнованою. Про це неодноразово заявляла Центральна виборча комісія. Багато українців перебувають за кордоном, а наявної інфраструктури дипломатичних установ буде недостатньо для належної організації виборів там. Це все вимагатиме часу. Пів року — це умовний і попередній строк. Чим довше триває війна, тим більше руйнувань зазнає Україна. І це може вимагати ще більше часу», — зауважує експерт.

За його словами, якщо керуватися чинним виборчим кодексом, то ЦВК має ухвалити рішення про проведення місцевих виборів не пізніше як за 90 днів до дня голосування, тобто не пізніше 28 липня.

«Якщо до того часу ще триватиме воєнний стан, як на мене, Центральна виборча комісія не матиме права ухвалювати рішення про призначення таких виборів, адже ми не знаємо, коли завершиться війна.

Хоча призначення чергових місцевих виборів не є етапом проведення виборів, але це юридичний фактор, який йде у взаємозв’язку з реальністю проведення виборів. І якщо говорити про 6 місяців (130 днів на підготовку і 50 днів самого виборчого процесу), то така підготовка вже мала б початись 17 червня», — говорить він.

Читайте також: «Мир — але не за будь-яку ціну»: ексклюзивне інтерв’ю з Русланом Стефанчуком

Чи є запит на вибори

У суспільстві проглядається консенсус щодо того, що будь-які вибори мають відбутися після завершення воєнного стану, каже Павло Романюк. Але ситуація може змінюватися, оскільки є декілька нюансів. Наприклад, парламент має високий рівень недовіри. Водночас прослідковується дисонанс, оскільки більшість українців підтримує проведення виборів після завершення воєнного стану.

За його словами, вкрай складно провести заміри щодо довіри до органів місцевого самоврядування, бо йдеться про тисячі громад.

Чи можна проводити вибори лише в тилових регіонах

Радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА аналізував досвід локального воєнного стану 2018 року. Тоді за два місяці до початку чергових президентських виборів стався конфлікт — у Керченській протоці росіяни захопили наші кораблі. Президент Петро Порошенко вніс указ про запровадження воєнного стану на 30 днів, а Верховна Рада зробила застереження і запровадила локальний воєнний стан у 10 регіонах.

«У тих регіонах, де він не був запроваджений, виборчі процеси для місцевих виборів продовжили. Але є суттєва відмінність. Тоді це були вибори або ж проміжні, або додаткові, або перші, тобто вони не були черговими. Чергові вибори за Конституцією проводяться одночасно на всій території. Тут не тільки суспільно-політично, а і юридична легітимність важлива у дотриманні процедур та норм Конституції», — говорить Павло Романюк.

Про територіальні виборчі комісії

Повноваження територіальних виборчих комісій, з юридичної точки зору, не припинено. Можливо, фактично, в якихось громадах та регіонах ТВК не функціонують на практиці, пояснює експерт.

«Переміщення людей впливає на всі сфери життя, у тому числі й на склад ТВК. Є такі члени ТВК, які виїхали або зі своїх громад всередині України, або за межі території країни. Ця проблема є актуальною, і нам також потрібен час для її подолання. Тут матимуть дуже вагомий вплив політичні партії, адже їхня стійкість та кадровий резерв зіграють вирішальну роль», — вважає радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА.

Читайте також: Порошенко заявив, що в Україні цьогоріч відбудуться вибори

Якими могли б бути вибори під час війни

На думку Павла Романюка, онлайн-голосування — це експеримент, який проводити одразу після завершення воєнного стану ризиково.

«З одного боку, усі розуміють, що без пошуку альтернативних, можливо інноваційних, рішень організувати вибори буде складно. Але ми маємо дотриматися цього балансу, бо для легітимності виборів, органів державної влади та місцевого самоврядування, ми не можемо довільно експериментувати», — зазначає він.

За його словами, є досвід застосування онлайн-інструментів у виборчому процесі, але йдеться не тільки про голосування. Модель виборів має враховувати кіберзагрози, а також те, яким чином закінчиться війна: чи буде припинення вогню, чи буде заморожений конфлікт, чи буде сталий мир.

«На сьогодні онлайн-голосування несе значні ризики делегітимізації органів влади, сформованих на таких виборах. Буде небезпека щодо зриву цього процесу і посилення недовіри до результатів саме такого голосування.

Для нашої організації, яка вже займається понад 20 років спостереженням за виборами, вкрай важливо відстежувати голосування, де є паперовий бюлетень. Безумовно, у світі є досвіди спостереження за електронним голосуванням. Та в українських реаліях вкрай важливим є паперовий слід.

Якщо порівнювати навіть конкурентні способи голосування, то більшу перевагу має все ж таки поштове. Але оскільки будь-який новий спосіб голосування потребуватиме пробної версії, то запроваджувати його широко на всю територію України є ризикованим», — каже експерт.

Читайте також: Команда Трампа таємно говорила з Тимошенко та оточенням Порошенка про вибори в Україні — ЗМІ

Довідково

Науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань в етері Громадського радіо розповів, що вимоги про проведення виборів «грають на користь Росії». Оскільки, за його словами, підтримують її риторику про нібито нелегітимність української влади.

На думку експерта, навіть якщо уявити тимчасове «перемир’я», немає жодних гарантій, що воно не буде порушене вже наступного дня.

25 лютого Верховна Рада з другої спроби підтримала постанову про легітимність Володимира Зеленського на посаді президента. У ній також наголошується на неможливості проведення виборів під час війни.

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]