Чи можна розформувати Кабмін під час воєнного стану: пояснює експерт

Чи законною є зміна уряду?

Закон про правий режим воєнного стану містить положення про те, що під час дії воєнного стану не може бути припинено повноваження Кабінету міністрів України, говорить експерт із конституційного права Центру політико-правових реформ Андрій Магера.

Водночас, за його словами, будь-який закон потрібно оцінювати на предмет відповідності до конституції. Кабмін, на відміну від парламенту чи президента, не є виборним органом влади. Його призначає Верховна Рада за певною конституційною процедурою. Навіть під час дії воєнного стану жодна обставина не може трактуватися як така, що обмежує конституційні повноваження президента чи парламенту.

На думку експерта, треба критично ставитись до норми закону про правий режим воєнного стану, яка начебто забороняє припиняти повноваження Кабміну під час воєнного стану.

«Ми знаємо про те, що президент зустрічався з Юлією Свириденко та офіційно запропонував її очолити уряд. Ми можемо говорити тут про юридичну складову і про політичну складову.

З юридичної точки зору, існує певна процедура. Спочатку припиняються повноваження одного складу Кабінету Міністрів України, а далі формується новий склад уряду. Але це не відбувається так, що є чинний склад Кабміну та чинний прем’єр-міністр, а президент пропонує комусь іншому очолити уряд. У випадку, коли премʼєр подав заяву про відставку, яка тягне за собою відставку всього уряду, починається процедура формування нового складу Кабміну. Це має відбуватись не з подання чи бажання президента, а з подання парламентської коаліції.

Оскільки фракція «Слуга народу» має конституційну більшість (понад 250 депутатів), чисто формально вони мають провести своє засідання, запропонувати кандидатуру, проголосувати за неї й винести її на розгляд президенту. На основі цього президент вносить подання в Верховній Раді про призначення прем’єр-міністра. Ось така конституційна процедура передбачена нашим основним законом», — каже Андрій Магера.

Він зазначає, що очільників МЗС та Міноборони вносить на розгляд парламенту президент, але всі інші члени Кабміну вносить майбутній прем’єр-міністр.

Україна є змішаною республікою, не президентською і не парламентською, а парламентсько-президентською. Це означає, що коли партія президента перемагає на виборах та здобуває абсолютну більшість мандатів, то тоді посада прем’єра є технічною, не є субʼєктною. У нас така ситуація склалась з 2019 року.

«Президент має не лише велику владу у своїх руках, а й велику відповідальність. Він відповідає за будь-який склад уряду, який сформує його парламентська партія», — говорить він.

Читайте також: Зміна уряду може бути пов’язана з новим етапом у відносинах України зі США, — політолог

Про Конституційний Суд

Експерт пояснює, що повноваження Конституційного Суду обмежені законодавством. Із власної ініціативи суд не може розглядати жодне питання, має бути офіційне подання від президента, не менш ніж 45 нардепів, Кабміну, Верховного суду чи Уповноваженого з прав людини.

«Що стосується процедури формування уряду? Я тут бачу принаймні одне питання, яке б було цікаве Конституційному Суду. Йдеться про питання конституційності положення закону про правовий режим воєнного стану в частині заборони припинення повноважень Кабміну. Ця норма, на мою думку, є очевидно неконституційною.

Але офіційну позицію висловити з цього приводу має право тільки єдиний орган в Україні — це Конституційний Суд. Я, як юрист, можу вбачати ознаки неконституційності, але категоричне формулювання цього питання може заявити тільки КС. Але в нас є проблема — на сьогодні з 18 передбачених суддів КС працюють лише 12», — говорить він.

Читайте також: Дар’я Каленюк щодо ситуації з вибором директора БЕБ: «Відбувається спроба ОП зірвати конкурс»

Про очільника БЕБ

Андрій Магера каже, що йому важко зрозуміти, чому Кабмін відмовляється ухвалювати рішення щодо призначення керівника БЕБ.

«У законі, за яким мають призначати керівника БЕБ, йдеться про те, що очолити відомство може лише та людина, яка рекомендована за результатами конкурсу. У цьому законі немає можливостей для Кабміну відхилити цю кандидатуру. Тому кандидат, якого обрали на конкурсі, має повне право звернутись до адміністративного суду з позовом щодо бездіяльності Кабінету міністрів щодо непризначення його на посаду керівника БЕБ.

Кабінет міністрів має виконати цей закон і не ганьбити нас перед міжнародною спільнотою. Ми повинні розуміти, що нам допомагають електоральні демократії. Велике значення має підтримка України суспільством цих країн.

Якщо вони будуть бачити, що ми пробуксовуємо в цих моментах, якщо ми не дотримуємося правил та законів, то я боюсь, що завтра постане інше питання, а навіщо ми допомагаємо такій країні? Як на мене, от такі моменти десь межують з питаннями національної безпеки. Від цього залежить підтримка нашої держави зовнішніми партнерами», — зауважує експерт.

Читайте також: Подання від конкурсної комісії на призначення головою БЕБ Олександра Цивінського внесено до Уряду — нардеп

Довідково

Нагадаємо, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль подав у відставку. Відповідну заяву він написав у вівторок, 15 липня, напередодні запланованих на 16-17 липня змін у Кабінеті міністрів.

Денис Шмигаль очолив Кабінет міністрів України 4 березня 2020 року. Він став єдиним головою уряду України, який пробув на посаді понад п’ять років.

13 липня президент Володимир Зеленський повідомив, що поговорив зі Шмигалем про зміну конфігурації виконавчої влади. 14 липня він запропонував очолити уряд чинній міністерці економіки Юлії Свириденко.

У новому уряді Шмигаль обійматиме посаду міністра оборони. Чинного очільника оборонного відомства Рустема Умєрова готуються призначити послом України у США.

На 16 липня у Верховній Раді заплановане звільнення міністрів. Нових очільників міністерств призначатимуть 17 липня.

Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]