Показники рекрутингу можна наростити втричі — Дмитро Жмайло

«Запас міцності на цей рік росіяни ще мають»

Світлана Біла: Україна воює мобілізованими, натомість Росія воює тільки контрактниками. Чому РФ не оголошує мобілізацію? Це через наслідки тієї мобілізації, що відбулася восени 2022 року?
Скільки Росія має ресурсів, щоб продовжувати війну?

Дмитро Жмайло: Росія і Путін не наважуються оголосити мобілізацію, тому що їхня державна структура, коли мобілізувала 400 тисяч, ледь не похитнулася. Російські спецслужби проґавили бунт Пригожина, і ми пам’ятаємо, як 5 тисяч головорізів поставили на вуха всю Росію.

Саме тому Путін пішов на безпрецедентний крок — блокування Telegram, бо не довіряє своїм спецслужбам у питанні безпеки. Крім того, затягування війни збільшує кількість агентури в лавах російської армії та військово-політичного керівництва — тих, кого вербує Україна і західні спецслужби.

Тому закриття Telegram як простого способу комунікації стало для нього таким кроком — навіть ціною того, що російський фронт на тактичному рівні втратив до пів тисячі кілометрів української території.

Тому вони намагатимуться відтягувати цей момент максимально довго. Адже тоді з країни виїхало 300 тисяч росіян, виникло значне невдоволення. У російському суспільстві існує своєрідний консенсус: воювати готові «до останнього», але бажано — не встаючи з дивана і до останнього життя сусіда.

Росія може продовжувати війну ще кілька років, однак питання — в її інтенсивності. У нинішньому темпі не зможе довго її підтримувати.

Два роки тому один квадратний кілометр української землі коштував окупантам близько 16 осіб. Зараз ця цифра коливається від 130 до 160. Тобто можна уявити, у скільки разів ми наростили знищення ворога.

Тому запас міцності на цей рік вони ще мають. Чому взагалі існує цей запас? Бо за всіма прогнозами війна вже мала б завершитися, однак цьому сприяє зовнішня допомога Китаю. Дослідники встановили цифру у 10 мільярдів доларів. А якщо врахувати приховану підтримку, то цифри можуть відрізнятися в кілька разів.

Китай відіграє роль балансира, щоб війна тривала. Йому не потрібна перемога жодної зі сторін — йому потрібно, щоб війна затягувалася якомога довше. Щоб Російська Федерація сточувала зуби об нашу лінію оборони, виснажувала свої війська, а Китай отримував додаткові преференції щодо постачання російських енергоресурсів і продовольства. Адже він один із небагатьох, хто фактично не визнає санкційного тиску колективного Заходу.

«Тенденції для РФ не дуже хороші»

Дмитро Жмайло: Треба скоординуватись з партнерами, щоб дотиснути санкції. Потрібно ініціювати флешмоб щодо захоплення кораблів тіньового флоту РФ. Як наголошував президент: конфісковуйте цю нафту і ці танкери.

Це може обвалити доходи Росії приблизно наполовину від нафтогазового сектору. А нафтогазовий сектор забезпечує близько половини фінансування війни Російської Федерації. Наразі інфляція в них сягнула близько 22%. Зафіксовано рекордний дефіцит бюджету — понад 10 трильйонів рублів.

Тенденції для них не дуже сприятливі: вже є перебої з виплатами на місцях. Обіцяні 25 тисяч доларів контрактникам виплачують не одразу, не всюди й із суттєвими затримками.

Через це темпи набору нового «гарматного м’яса» у січні показово впали — до 22 тисяч, тоді як у середньому вони мобілізували 42–43 тисячі. Водночас ми завдавали уражень приблизно на рівні 45 тисяч загальних втрат. З них безповоротні втрати становлять близько 31–32 тисяч. Нам потрібно вийти на показник до 50 тисяч саме по вбитих.

Росія може ще воювати, але не так інтенсивно і не так загрозливо. Єдине, що може змінити ситуацію, — це зовнішня допомога. Якщо Китай та Іран нададуть додаткові кошти, обладнання й зразки озброєння, зокрема дрони на оптоволокні, які передали росіянам для тестування, тоді, на жаль, війна триватиме.

Ми фактично воюємо проти двох ядерних держав — Росії та КНДР, а ще дві ядерні держави підтримують цю агресію — Китай та Іран. У нас є національна єдність і, на жаль, поки що обмежена підтримка Заходу. Тому, з усією повагою до критиків, ми маємо дуже непоганий результат у цій війні.

Як зробити ефективною мобілізацію?

Дмитро Жмайло: Потрібно повернути повагу до пікселя. Чому так сталося? У 2022 році багато критиків казали, що ми стали країною «Пса Патрона». Тоді існував страх, що Росія — це велика потужна машина, діяла її пропаганда, і здавалося, що спротив не має сенсу.

А потім згадайте 24 лютого, коли з’явилися перші кадри, перші полонені. Треба було повертати віру в українців, у власну силу й усвідомлення того, що Росія — це колос на глиняних ногах. Їхня техніка горить, їхні солдати гинуть. Це не якийсь «космічний монстр», якого неможливо подолати.

Однак ця комунікація частково вийшла за межі, суспільство розслабилося. І цим скористалася російська пропаганда.

Цього року бюджет, який спрямовують виключно на пропаганду, рекордний — 1 мільярд 600 мільйонів доларів. Водночас вони намагаються здешевити ці процеси, впроваджуючи інструменти штучного інтелекту.

Пріоритет номер один — зрив мобілізації, тобто перекриття каналу поповнення новобранців до українського війська. На стратегічному рівні — вивести людей на вулиці, щоб вони протестували проти так званого «безчинства ТЦК» та відключень світла.

Точково їм це вдавалося: люди виходили й перекривали дороги, вимагаючи увімкнути електроенергію. Але як її увімкнути, якщо підстанцію напередодні було розбомблено? Саме такий сценарій вони намагалися реалізувати в масштабах усієї України. На щастя, цього не сталося.

«Не всі політики хочуть братись за тему мобілізації»

Дмитро Жмайло: Рекрутинг зараз, на щастя, забезпечує 10% від загальної кількості новобранців. Наш центр понад рік реалізує проєкт і співпрацює з 45 партнерськими бригадами, яким ми більш ніж удвічі збільшили показники притоку добровольців.

Це наш практичний кейс. Однак щоб така кампанія запрацювала на національному рівні, до неї мають долучитися всі державні органи. Проблема в тому, що не всі посадовці й політики готові братися за цю тему, адже це може негативно вплинути на їхні політичні рейтинги.

Саме тому з’являються такі ситуації, як з Олексієм Гончаренком, який заявляє про «безчинство ТЦК». Передусім потрібне системне інформування на національному рівні. Йдеться про чіткі контракти з визначеними строками служби — про це говорить Михайло Федоров, і ми проводили відповідні дослідження. Також мобілізованих із 2024 року слід перевести на строкові контракти з прозорими умовами.

Крім того, необхідно вирішити низку бюрократичних питань, зокрема щодо переведень на інші посади. Багато хто боїться, що піде на службу на одну позицію, а зрештою опиниться у піхотному підрозділі.

Ті бригади, з якими ми працюємо, цього не роблять, бо вони шукають спеціалістів. Армія — це величезна машина, де піхота, яка перебуває на передніх позиціях, становить максимум 10% від усього механізму. Тому навіть закриття тилових посад вже суттєво посилює підтримку, щоб вся логістика працювала на нашого піхотинця, якому найважче — того, хто сидить просто в першому окопі.

Цим, зокрема, займається полковник Павло Паліса, заступник керівника Офісу президента, який курує ці процеси. Мета — зберегти ядро армії як на випадок припинення вогню, так і для продовження бойових дій. Це має бути кампанія для всіх.

Добрим прикладом є реклама «Азова», яку робили самі азовці: вони апелювали не до самого добровольця, а до його оточення. Якщо людина боїться ТЦК або потрапити в «бусік», не знає, куди рекрутуватися, а його родина — мама, тато, дружина — радять не йти через вплив російських тік-токів, кампанія буде неефективною.

Наш центр має цей кейс, який можна масштабувати на всю Україну. Міністр оборони Федоров поставив план подвоїти показники рекрутингу до 20%. Ми вважаємо, що їх можна наростити втричі.

Ми розуміємо, що від числа мобілізованих більшість тікає, причому переважно на етапі доправлення до полігонів та базового загальновійськового навчання. Втечі з військових частин серед тих, хто вже опинився на передовій, відбуваються значно рідше, бо люди, які дійшли, усвідомлюють, що армія — не така страшна і що це не автоматично смерть.

Серед рекрутованих кількість СЗЧ та дезертирів, за останньою статистикою, складає лише 0,06%, тобто їх майже немає. Добровольці ж формують якісне ядро, здатне організувати мобілізованих і ефективно діяти на передовій. Мобілізація посилюватиметься, шукатимуть додаткові інструменти, зокрема «бусіків» на вулицях ставатиме більше, і люди, зрозуміло, бояться цієї невідомості.

Тому альтернатива, яку має запропонувати держава і до якої можуть долучитися всі, закладе основу для повного переходу від мобілізаційної форми до контрактної. Це дозволить чисельно збільшити кількість добровольців, які своєю чергою зможуть організовувати мобілізованих, а ці підрозділи ефективніше виконуватимуть завдання.

Про технологізацію війни

Дмитро Жмайло: Нам потрібна технологізація, і ми рухаємося цим шляхом. Йдеться про збільшення кіл-зони.
Якщо в нас немає піхотинця, то має бути три наземні роботизовані комплекси. На кожного російського окупанта — не один українець, а 5, 6 чи 10 дронів, щоб його знищити. Потрібне також посилення протиповітряної оборони.

Це наші основні технологічні компоненти, і ми маємо шанс зупинити росіян. Наш ВПК — 15 мільярдів із перспективою зростання до 55 мільярдів. Потрібно шукати кошти по всьому світу.

Росіяни вперлися у свої потужності та працюють на максимум. Подвоїти ці результати вони не зможуть, тому нам критично важливо цим скористатися.

Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії