«Попередження Дурову»: навіщо у РФ уповільнюють Telegram

«Це своєрідне попередження»

Світлана Біла: Російські користувачі повідомляють про різке погіршення роботи сервісу як у мобільному застосунку, так і у вебверсії. Ці проблеми виникають незалежно від оператора зв’язку та типу підключення до інтернету. Про що це може свідчити? Навіщо вони це роблять?

Костянтин Корсун: Одразу зазначу, що на цій стадії, станом на сьогодні, відбувається уповільнення роботи. Роскомнагляд і кремлівська влада зазвичай використовують це як своєрідне попередження.

Так було з YouTube кілька місяців тому — спочатку також уповільнювали роботу. Зараз, наскільки я розумію, вони вже переходять до повного блокування YouTube. Але уповільнення — це сигнал конкретній людині, Павлу Дурову: мовляв, потрібно домовлятися. А Павло Дуров виглядає схильним до переговорів.

Ймовірно, російській владі, спецслужбам, Кремлю загалом потрібна глибша співпраця. І раніше були факти, що Павло Дуров співпрацював із владою. Усі ці роки найпопулярнішими месенджерами в Росії були WhatsApp і Telegram. Усі офіційні установи мали телеграм-канали, і це не створювало перешкод. Імовірно, непублічна співпраця була ще тіснішою.

Я розглядаю це як прагнення Кремля отримувати від Telegram більше, ніж раніше. Це не перший випадок. Згадаємо 2018–2020 роки, коли в Росії Telegram був заблокований. Точніше, його намагалися повністю заблокувати. Протягом двох років Роскомнагляд активно працював над повним блокуванням сервісу.

Доволі кумедна там була історія, але повністю заблокувати не вдалося. P2P-з’єднання, блокування доменів, підміна DNS — усе це активно застосовували.

Протягом двох років вони намагалися обмежити доступ, а згодом, імовірно, все ж домовилися. Тому що раптово Держдума скасувала блокування. І першим, хто створив свій телеграм-канал, став Роскомнагляд.

Дуже схожа історія: два роки боротьби, певні торги — і зрештою досягли домовленостей. Також відомо, що Дуров неодноразово літав до Росії. Він не афішував цього та ретельно приховував, але згодом з’явилася інформація про кількість і напрямки поїздок — за кілька років він відвідав країну близько 60 разів. І нині ситуація виглядає дуже подібною.

Очевидно, що попри певну співпрацю Telegram із російською владою, Кремлю, ймовірно, усе ж бракує даних від платформи. Вони хочуть більшого: можливо, повного доступу до секретних чатів, можливо, повного контролю над алгоритмами шифрування, які залишаються непублічними — на відміну від Signal чи WhatsApp, де криптографічні алгоритми є прозорими. Я вбачаю в цьому звичну для Кремля модель поведінки.

Вони завжди прагнуть більшого. Даси палець — відкусять руку, даси руку — зазіхнуть на все. Поступово вони рухаються саме в цьому напрямку: експансія, привласнення чужого — нічого нового від нашого сусіда.

«Це більше про внутрішню політику в РФ»

Світлана Біла: Чи не означає це, що саме Telegram створює противнику більше труднощів, ніж Україні?

Костянтин Корсун: Не знаю, на яких даних ґрунтуються такі висновки. І з нашого боку, і з їхнього, ймовірно, є аналітики, які проводять відповідну роботу. Водночас Кремль активно вербує проти України дрібних шпигунів через Telegram, але також користується WhatsApp і Signal. Просто в Україні Telegram є найпоширенішим і найпопулярнішим месенджером.

Через Viber вони також працюють доволі ефективно. Тому, найімовірніше, росіяни керуються не балансом того, як Telegram використовуємо ми проти них і вони проти нас, а міркуваннями про власну вигоду: що вони втрачають і що отримують для себе та своїх інтересів.

З огляду на те що Павла Дурова раніше затримували у Франції, вимагали співпраці, і він на неї пішов, а також зважаючи на історію 2018 року в Росії, вони, ймовірно, вважають, що на нього можна натиснути. На їхню думку, достатньо створити відповідний тиск — і він піде на поступки.

Вони розуміють, що існує ризик повторення сценарію 2018 року, але вважають його малоймовірним. Діють так, бо можуть. Ймовірно, вони розраховують, що частка користувачів Telegram у Росії є для Дурова болючою та надзвичайно важливою, адже цей ринок для нього значущий, і платформа там широко представлена. Тому вони, скоріше за все, не надто зважають на те, наскільки ефективно це спрацює. В Україні ж Telegram не блокують — він як працював, так і працює.

Насправді для них важливіша внутрішня політика. Вони бачать, що Telegram створює дедалі більше проблем усередині країни. Тому, ймовірно, намагаються вплинути на власника платформи, щоб отримати більше повноважень і безпосередньо впливати на контент — блокувати те, що вони називають «екстремізмом» чи «тероризмом».

Тому що протестні настрої в Росії також посилюються. Багатьом не подобається війна, як і те, що вони можуть залишатися без світла та тепла взимку. Соціальна й політична ситуація в країні стає дедалі напруженішою.
Їм потрібно більше інструментів впливу на ці процеси. WhatsApp уже частково заборонений, а Telegram усе ще працює. Тепер вони прагнуть тотального контролю: замість YouTube — RuTube, замість Facebook та Instagram — власні платформи на кшталт «ВКонтакте». Нещодавно вони також запустили сервіс MAX.

Тобто йдеться про заміну цифрових інструментів, які їм не підконтрольні, на ті, що перебувають під повним контролем. У цьому, по суті, і полягає вся їхня логіка.

«Російська поліцейська машина придушення свободи слова не стоїть на місці»

Світлана Біла: Чи може статися так, що Telegram у РФ повністю закриють і цей застосунок там більше не працюватиме?

Костянтин Корсун: Це можливо, тому що так вже було. Два роки російський Роскомнагляд використовував всі свої можливості — а вони значно більші, ніж, наприклад, у наших органів контролю в Україні. Роскомнагляд має колосальні повноваження. У кожного інтернет-провайдера встановлена «чорна скринька» ФСБ, не кажучи вже про мобільних операторів. Контроль дуже високий.

Зараз йдеться лише про уповільнення його роботи, а у 2018–2020 роках його блокували максимальною міццю Роскомнагляду — і не змогли.

Тому, звісно, вони можуть повернутися до цієї практики на певний час, але варто наголосити: навіть тоді російській владі не вдалося повністю нейтралізувати Telegram у Росії. Він продовжував працювати з перебоями, частково блокувався, користувачі знаходили нові методи обходу обмежень, їх знову блокували, і так далі.

Діапазон таких методів досить широкий. Я вважаю, що нинішні дії — скоріше блеф і тиск на Дурова. Можливо, вони переконані, що він не готовий до ще однієї «війни» з Роскомнаглядом.

Але безумовно, такі сценарії завжди у них на столі, тим більше що вони вже мають певний досвід. Можливо, за ці роки вони вдосконалили методи блокування, наростили додаткові можливості, встановили DPI-системи для глибокого аналізу трафіку у провайдерів і закупили відповідне обладнання. Крім того, існують СОРМ‑2 і СОРМ‑3 — системи оперативно-розшукових заходів, призначені для перехоплення та аналізу трафіку.

Російська поліцейська машина придушення свободи слова не стоїть на місці: вони намагаються йти в ногу з сучасними технологіями і явно стали сильнішими. Водночас можна сподіватися, що Павло Дуров передбачав подібні сценарії й готувався до них.

Варіант повного блокування та ще однієї повноцінної «війни» між Роскомнаглядом і Telegram цілком можливий, але чи станеться це насправді — важко сказати. Росіяни не завжди діють логічно, тож передбачити їхні кроки складно.

Довідково

17 червня 2024 року редакція Громадського радіо повідомила, що йде з Telegram. У коментарі ІМІ головна редакторка радіостанції Вікторія Єрмолаєва пояснила: рішення було ухвалено після тривалого обговорення та аналізу, яке розпочалося ще влітку 2023 року.

За словами Єрмолаєвої, рішення відмовитися від Telegram було нелегким. По-перше, у розвиток Telegram-каналу було вкладено багато ресурсів. По-друге, існували сумніви щодо того, чи не варто було би залишитися на платформі, щоб протидіяти дезінформації, надаючи об’єктивну та перевірену інформацію.

Однак численні експерти з цифрової безпеки, медіаюристи та інші фахівці неодноразово попереджали про небезпеку використання Telegram. Основними причинами були ненадійний захист даних, включаючи розташування серверів у Росії, відсутність наскрізного шифрування за замовчуванням, велика кількість дезінформаційних кампаній та анонімних каналів, що поширюють фейки.

Вікторія Єрмолаєва зазначила, що продовжувати використання Telegram після таких попереджень було би суперечливим. Вона підкреслила важливість їхнього прикладу, наголосивши, що єдиний спосіб боротися з дезінформацією — показати, що є інші, більш безпечні платформи для отримання перевіреної інформації.

Громадське радіо планує спрямувати ресурси на розвиток сторінок у інших соцмережах, зокрема Twitter (мережа X) та Facebook. Також розглядається можливість переходу до WhatsApp, враховуючи підтримку та запит від аудиторії. Це рішення Громадського радіо спрямоване на забезпечення надійності, безпеки та надання об’єктивної інформації своїм слухачам.

Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії