Система торгівлі викидами — ринковий механізм, який дає змогу зменшити викиди парникових газів через встановлення ціни на них. Йдеться про практичну реалізацію доволі відомого принципу «забруднювач платить» — вартість за викиди має бути перекладена на тих, хто ці викиди безпосередньо і продукує, пояснює фахівчиня відділу клімату ГО «Екодія» Анастасія Дубко.

Концепцію цієї системи «обмеження та торгівля» розробили американські вчені-економісти в другій половині XX століття. Перша практична реалізація концепції відбулась на теренах США.

«Але Україна буде слідувати концепції системи торгівлі викидами, яка була розроблена і започаткована в Європейському Союзі у 2005 році.

У рамках цього механізму держава встановлює певний ліміт викидів, і також видає або продає квоти підприємствам, а ті можуть ними торгувати. Якщо компанія скоротила викиди, вона може продати надлишок квот. Якщо ж перевищила, то відповідно мусить докупити. Таким чином створюється ціна на викиди, і це має мотивувати бізнес інвестувати в чистіші технології», — говорить експертка.

За її словами, є випадки, коли квоти не продаються державою на аукціоні, а надаються безкоштовно. Це радше виняток, а не правило.

«Але цей виняток теж став у пригоді Європейському Союзу, тому що доволі високим був і залишається ризик так званого витоку вуглецю. Може виникнути ситуація, коли підприємство побачить, що більше невигідно займатися цією економічною діяльністю на теренах країни, де запроваджене СТВ. Далі такий бізнес може своє виробництво просто перенести в іншу країну, де менш жорсткі кліматичні правила, або таких правил взагалі немає. Це щось схоже з використанням офшорних юрисдикцій для податкових цілей», — каже Анастасія Дубко.

Читайте та слухайте також: Прихована загроза: наслідки екоциду Україні доведеться ліквідовувати роками

Про корупційні ризики

Фахівчиня відділу клімату ГО «Екодія» вважає, що при запровадженні цієї системи можуть виникнути корупційні ризики.

«При проєктуванні системи обов’язково треба втілити принцип прозорості. Аукціони — певний метод подолання корупційного елементу, який мають запровадити якомога скоріше. Щойно запрацює операційне СТВ, аукціони вже мають проводитися. Щобільше, за всією цією величезною системою, має наглядати відповідний компетентний регулятор. Це має бути максимально політично незалежний орган влади», — вважає екоекспертка.

Чи це навантажує бізнес під час війни

Однією із переваг від СТВ є доходи, які можуть насправді сягати мільярдних масштабів. Це можна побачити на прикладі Європейського Союзу, зауважує Анастасія Дубко.

«Кошти, які будуть акумульовані в рамках СТВ, можна направляти не тільки на заходи з впровадження відновлюваної енергетики або енергоефективності, а також на підтримку найбільш уразливих підприємств, громад чи працівників, які живуть в моноіндустріальних громадах, що концентруються під вуглецевмісні виробництва.

Звісно, що СТВ повинна виконувати й певну соціальну функцію. Але важливо зазначити, що ні в якому разі ця система не має надавати можливість бізнесу просто повертати повністю назад ті кошти, які вони віддаватимуть у рамках системи. Допомога має бути, але вона має бути цільовою та під конкретні зобов’язання», — зазначає фахівчиня.

Чи можна ігнорувати цю систему?

За словами експертки, Україна не може ігнорувати цю систему та не впроваджувати її. Система торгівлі викидами — наше євроінтеграційне зобов’язання відповідно до Угоди про асоціацію.

Фахівчиня відділу клімату ГО «Екодія» розповідає, що таку систему в Європі впроваджували поетапно. Починали з найбільших забруднювачів (енергетики та промисловості), потім були авіаперевезення, морське судноплавство тощо. ЄС дійшов до того, що скоро запустить СТВ-2, яка поширюватиметься на будівлі, на транспорт, але Україні поки що далеко до цього, зазначає експертка.

Про підготовку

Анастасія Дубко говорить, що за планами держави підготовчий період з впровадження системи буде доволі довгим. Передбачається декілька етапів, які починаються вже у 2025 році.

«Перший період буде виділено на підготовку нормативки, кваліфікованих кадрів і формування відповідного реєстру, щоб забезпечити прозорість. Це має відбуватись до 2028 року, за планами уряду. На 2028 рік запланований перший операційний етап.

Але перший операційний етап — це дещо пілотна фаза насправді, тому що повне впровадження очікується не раніше, ніж через три роки після скасування воєнного стану. Тобто у підприємств буде багато часу підготуватися до системи, поки вона стане повністю операційною», — розповідає вона.

За її словами, труднощі можуть виникнути під час підготовки нормативної бази, йдеться не лише про належний профільний закон, а також про всі підзаконні акти.

«Але це також питання інституційної спроможності: наскільки в стані війни країна може забезпечити належний супровід та нагляд за цією системою? Є ризик певного економічного невдоволення та тиску. Є ще соціальний ризик: підприємства можуть спробувати перекласти свої витрати на споживачів через механізм формування цін.

Але якщо на кожному етапі стейкхолдери (Верховна Рада та профільні міністерства) в рамках держави будуть обговорювати всі ці речі публічно із громадянським суспільством, то рішення на все це знайдуться», — вважає екоекспертка.

Про шкоду від парникових газів

Фахівчиня відділу клімату ГО «Екодія» пояснює, щоб зменшити наслідки зміни клімату, ми маємо відмовлятися від спалювання вугілля, газу, нафти, а також прийти до якісних змін в секторі транспорту та енергетики.

Читайте також: Чому так часто в Києві забруднене повітря і до чого тут «шахеди» — пояснює екологиня

Довідково

За час війни в Україні у навколишнє середовище було викинуто майже 180 млн тонн парникових газів. Це дорівнює рівню викидів такої країни як Бельгія. Про це в етері Громадського радіо розповіла заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва.

Через збройну агресію Російської Федерації додаткові викиди CO2 в Україні вже оцінюються у 10 мільярдів доларів.

Значних проблем також завдають SLCP, тобто нетривалі забруднювачі довкілля. Вони «на другому місці» після CO2 за впливом на зміну клімату. До 2030 в Україні планують скоротити частку викидів метану «Global Methane Pledge» на 30%.

Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
ставши нашими патронами на Patreon
PayPal: [email protected]

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту