Закон про швидкий мобільний інтернет: як він працюватиме

Про закон

Швидкість інтернету стала обовʼязковим показником якості звʼязку. Тепер оператори зобовʼязані надавати послуги інтернету у визначеному діапазоні, а українці зможуть перевіряти швидкість мережі просто зі смартфона. Президент підписав закон № 4670-IX, який встановлює чіткі вимоги та стандарти до звʼязку.

Експерт з питань телекомунікацій Олександр Глущенко каже, що цей закон стосується не лише мобільних операторів, а взагалі всіх операторів електронних комунікацій, як операторів мобільних, так і операторів фіксованого зв’язку. Держава вимірюватиме швидкість.

Він пояснює, що регулятором виступає Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК). Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзвʼязок) встановлює стандарти. Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» (УДЦР) буде виконавцем, тобто робитиме заміри.

«Перші результати мають з’явитись від УДЦР десь в січні 2026 року. Там є певні критерії: як вимірювати, за допомогою якого обладнання, що вимірювати. Саме державний виконавець повинен це зробити й показати, наскільки у кожного оператора зв’язку мережа відповідає тим чи іншим критеріям», — говорить він.

Читайте також: Як аукціон радіочастот покращить якість мобільного зв’язку та інтернету: розповів експерт з питань телекомунікацій

Хто має проводити заміри

За словами Олександра Глущенка, щоб заміри мали цінність, їх треба проводити тому, хто за це відповідальний, у кого є стандартизоване обладнання.

«З практики ми знаємо, що швидкість користувачів вимірюють у двох випадках: коли все дуже класно і хочеться похизуватись цим, або коли погане обладнання, умови прийому чи локація прийому погані.

Якщо я буду з підвалу вимірювати швидкість мобільного інтернету і скаржитись, то нічим іншим, ніж скамом, це назвати не можна. Це не відповідає дійсності та реаліям, тому що він там і не повинен працювати. Коли я перебуваю в зоні радіотіні, за двома бетонними стінами, то такими заявами я тільки зроблю гірше державі та оператору», — каже експерт.

На його думку, конкуренція створює кращі умови для розвитку, ніж державні органи. Якщо кінцевого споживача не влаштовує постачальник послуг, то завжди можна замінити його на кращого.

«Перші результати ми побачимо вже в січні. Тоді можна буде зробити певні висновки. Водночас зауважу, що жоден оператор в Україні ніколи не будував свою мережу задля того, щоб мати якісь проблеми чи скарги від абонентів. Бажання кожного постачальника полягає в тому, щоб йому заплатили гроші за послугу й абонент його ніколи не бачив, а він ніколи не бачив абонента, щоб всі були задоволені», — зазначає експерт.

Про «білі плями»

Олександр Глущенко каже, що в Україні є програма, за якою до 2023 року має з’явитись зв’язок в зонах, які називають «білими плямами», там де немає звʼязку. За допомогою користувачів та певних процедур ці зони визначать.

«Можна далеко не ходити. Якщо їхати по трасі між Києвом і Ірпенем, є одна з таких „білих плям“ на 1,5 км, де немає звʼязку взагалі. Коли будувались мережі, то там був ліс. Тому в лісі просто не поставили базову станцію, бо не було абонентів. Наразі ця проблема є.

Я не хочу чекати до 2030 року. Хочу, щоб це було швидше. Завдяки цим змінам «білі плями», які можна спостерігати в житлових забудовах або в населених містах, зникнуть як явище. Для цього це все робиться», — зауважує експерт із питань телекомунікацій.

Що саме робитимуть

Олександр Глущенко розповідає, що державний регулятор отримає повноваження та інструментарій для того, щоб проводити заміри за єдиною методикою та стандартизованим обладнанням.

«Всеукраїнських мобільних операторів у нас три. У регулятора з ними вже з’явиться предмет для діалогу. Можна буде чітко встановити, де є скарги й за якою методикою їх перевірили, і тому треба це виправляти.

Якщо раніше на скарги абонентів можна було сказати, що це вчора звʼязку там не було, а сьогодні зʼявився, то тепер це все буде обраховано і можна чітко визначити, в якій точці його немає», — зауважує він.

Читайте також: Як мати інтернет, навіть коли відключають світло: поради

Довідково

Після того, як закон почав діяти, швидкість інтернету стала обов’язковим показником якості зв’язку. Для швидкості інтернету встановлять фіксовану кількість мегабіт на секунду, а мобільні оператори надаватимуть послуги в межах цього стандарту.

Закон передбачає, що абоненти самостійно зможуть перевіряти якість мобільного інтернету через смартфони. Інформація про якість та швидкість передаватиметься до регулятора сфери НКЕК для аналізу. Це допоможе визначати слабкі місця мережі та оперативно реагувати на проблеми. Про систему моніторингу якості мобільного інтернету Міністерство цифрової трансформації пообіцяло повідомити пізніше.

Також документ передбачає скасування мораторію на перевірку виконання умов ліцензій. Це стимулюватиме операторів будувати базові станції в сільській місцевості, щоб зменшити зони без зв’язку.

А ще закон визначає, що національний роумінг працюватиме й після завершення воєнного стану. Українці зможуть надалі користуватися мережами інших операторів, щоб мати звʼязок у кризових ситуаціях.

Як повідомили у Міністерстві цифрової трансформації, ухвалений закон допоможе розвивати цифрову інфраструктуру та забезпечити безперебійний зв’язок для всіх.

Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]
• Base by Mono