facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Державні закупівлі завжди були проблемою»: що робити із самопідривними дронами «Фенікс»

Інтерв'ю

Про проблемні FPV-дрони «Фенікс» та державні закупівлі в армії говоримо із заступником генерального директора компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби, експертом з авіації Анатолієм Храпчинським.

«Державні закупівлі завжди були проблемою»: що робити із самопідривними дронами «Фенікс»
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Уніфікація дронів

16 вересня блогер та волонтер Сергій Стерненко написав на своїй сторінці у Facebook, що через самопідрив FPV-дронів «Фенікс», які постачають у підрозділи за держконтрактом, декілька воїнів отримали поранення, у тому числі тяжкі. А один військовослужбовець нібито загинув. Самопідриви, що відбулися з дронами, сталися через спрацювання плати ініціації з усіма поставленими запобіжниками.

Анатолій Храпчинський каже, що у випадку виявлення несправностей варто направляти до виробника скарги та повністю затримувати закуплений товар до того моменту, поки не буде усунена проблема.

Водночас Храпчинський каже, що вже є низка компаній, які виготовляють, наприклад, засоби ураження безпосередньо для FPV-дронів. Щоб військові не кріпили до БПЛА саморобну вибухівку. Тобто відбувається стандартизація й уніфікація обладнання, й Сили оборони потребуватимуть цього надалі.


Читайте також: Дрони знівелювали танк як дорогу одиницю озброєння — експерт


Проблеми державних закупівель

FPV-дронів «Фенікс» постачають в армію за держконтрактом. Як каже Анатолій Храпчинський, справді є виробники, які за державним замовленням постачають у військо малоефективне озброєння. І це стосується не лише дронів, а й засобів РЕБ та інших. 

На думку експерта, державні закупівлі завжди були проблемою. І для її розв’язання громадськість має порушувати цю проблему.

«Я постійно наголошую на тому, що будь-хто з нас може допомогти виправити ситуацію в країні або розголошенням певної проблеми, або долучанням до розв’язання цієї проблеми», — каже Храпчинський.


Читайте також: Уряд виділив 24 млрд гривень на закупівлю БпЛА для Сил безпеки й оборони


Що робити з «Феніксами»

Анатолій Храпчинський частково вже відповів на це питання — тимчасово припинити постачання дронів. Водночас, за словами спікера, треба детальніше проаналізувати цей випадок і подивитися, чи проблема була в одній партії, чи вона перманентна. 

При цьому, за його словами, відповідальність за комплектування особового складу неякісними БПЛА мають нести всі, хто долучений до постачання дронів. Як виробник, так і ті, хто закупив дрони.

Також Храпчинський вважає, що якщо проблему таки виявили, то, до прикладу, самі військові також можуть про неї заявляти публічно.

«Я розумію, що це складно, бувши військовим. Я сам був колись військовим і розумію, що таке йти проти командирів і пояснювати, що є порушення якихось норм. Але ми будуємо нову державу, ми зараз виборюємо свою свободу для того, щоб ми надалі могли сказати, що щось є неправильним. Що ми не можемо виконувати певний наказ, тому що дрони не відповідають вимогам, і через ці дрони можуть загинути люди», — каже Храпчинський.


Нагадаємо, Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до постачання у військах безпілотний авіаційний комплекс «Чорна вдова».

У відомстві зазначили, що «Чорна вдова» — це безпілотник тактичного рівня дії. Досвідчений пілот може застосовувати його як вдень, так і вночі. Крім того, багаторазовий квадрокоптер може працювати й у форматі ударного FPV.

Заступниця міністра з питань стратегічних галузей та промисловості України Анна Гвоздяр під час хакатону від Brave1 Precision заявила, що Україна може виробити понад три мільйони дронів на рік.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Запуск ЗАЕС зможе бути можливим через 2-3 роки після деокупації — Носовський

Запуск ЗАЕС зможе бути можливим через 2-3 роки після деокупації — Носовський

Бізнес повертається до зарплат в конвертах — Длігач про підвищення податків

Бізнес повертається до зарплат в конвертах — Длігач про підвищення податків

Чому Україна має боротися за суб’єктність кримських татар

Чому Україна має боротися за суб’єктність кримських татар