ілюстративне фото
У Молдові парламент запровадив у країні надзвичайний стан на 60 днів. Він починає діяти з 16 грудня. За словами Маріанни Присяжнюк, це пов’язано з тим, що російський «Газпром» відмовляється виконати свої зобов’язання перед Молдовою, визначені контрактом, тобто надати країні газ в умовах, коли Україна перериває транзит російського газу.
«Важко сказати, чому Молдова до цього не готувалася, адже українська влада прямо й завчасно заявляла, що транзит буде припинений. Я припускаю, що Молдова розраховувала, що Росія таки піде на певні поступки. Як можна судити з політичної ситуації, попри декларативну підтримку України, залишаються «білі плями» в російсько-молдовських відносинах».
Крім того, невирішеним залишається питання Придністров’я. Маріанна Присяжнюк говорить, що кроки в цьому напрямку не виходили за рамки форматів, які були б зручними, зокрема, для Росії. На думку аналітикині, проблеми з Придністров’ям можна було б вирішити, якби на те була належна політична воля, зокрема й тими шляхами, що неформально просувалися через український інформаційний простір.
«Я не говорю обов’язково про силовий сценарій. Але зважаючи на те, що Придністров’я межує лише з Україною та іншою частиною Молдови, я думаю, що наші країни змогли б це питання владнати».
Маріанна Присяжнюк каже, що таке лояльне ставлення, ймовірно, було зумовлене надією Молдови на поступки з боку РФ у питаннях енергетики. За словами аналітикині, Придністров’я існує за рахунок безкоштовного газу. Молдова ж залежна від цих домовленостей, оскільки 90% електроенергії країни генерується на підприємствах, розташованих на території Придністров’я.
«Будуються якісь лінії електропередач на Румунію, але це видається неприродньо затягнутим процесом. Протягом російсько-української війни Молдова теж відчувала її наслідки та була полігоном для випробування певних гібридних втручань. Тому Молдова мала нагоду раціонально оцінити ситуацію».
За словами Маріанни Присяжнюк, в 2025 році в Молдові відбудуться парламентські вибори, й Росія намагатиметься втримати Молдову в зоні свого впливу. Рф може розгорнути чергову дестабілізаційну операцію, що стосуватиметься соціально-економічних вразливостей Молдови.
«До цієї пропаганди будуть залучені всі проросійські політичні сили, які зможуть на цьому заробити собі політичний капітал. За гіршого сценарію вони захоплять більшість місць у парламенті та перехоплять контроль у країні».
За більш нейтрального для Молдови сценарію їй вдасться знайти нові домовленості з Росією щодо постачання газу в Придністров’я, говорить аналітикиня. Тоді збережеться політичний статус-кво. Для цього можуть бути залучені інші європейські країни, передусім Румунія.
Третього листопада в Молдові відбувся другий тур президентських виборів. Перемогу з мінімальним відривом здобула чинна президента країни Мая Санду. Вона набрала 54% голосів, її опонент Александр Стояногло — 45%. Перемогу Санду забезпечили голоси закордонних дільниць. Натомість у самій Молдові більше голосів отримав Стояногло.
У першому турі виборів, що пройшов 20 жовтня, лідирувала чинна президентка Молдови Майя Санду, яка просуває проєвропейський курс країни. Вона набрала 42,45% голосів виборців, а колишній генеральний прокурор Олександр Стояногло, якого підтримують проросійські опозиційні партії — 25,98%.
Також 20 жовтня в Молдові відбувся референдум щодо вступу країни в ЄС. Зрештою, за результатами підрахунку голосів, перевагу отримала відповідь «так», але менш ніж на один відсоток.
Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі