Редактор «Європейської правди» каже, що проти партії Марін Ле Пен обʼєднались всі інші французькі партії, що не дало їй перемогти на позачергових парламентських виборах. Хоча у її партії був непоганий рейтинг та дуже високі шанси виграти.

«Однак, перспектива отримати ультраправий уряд мобілізувала французів. Була рекордно висока явка. Такої не було 40 років, хоча це літо, тобто не найкращий час для високої явки. Більшість політиків у другому турі об’єдналися. У французькій політичній системі у другий тур виходять не два політики, як у нас, а всі, хто отримав більше ніж 20 відсотків. Звісно, якщо ніхто не виграв у першому турі. Бували ситуації, що по три політики, а в деяких округах і чотири політики виходили в другий тур.

Сталась ситуація, коли представник партії Марін Ле Пен був лідером перегонів, але все міняло те, що третій чи четвертий кандидати знімали свою кандидатуру на користь більш рейтингового опонента. Так цей політик вигравав. Макроністи знімались на користь лівих, ліві на користь макроністів, хоча між ними теж є конфлікт. Але бажання не допустити ультраправий уряд все ж таки зіграло своє», — зазначає експерт.

Читайте також: Ультраправа французька партія Марін Ле Пен приєдналася до блоку Орбана в Європарламенті

Як формуватиметься уряд

Юрій Панченко розповідає, що немає політичної сили, яка має абсолютну більшість. Є три ключові політичні сили. Для створення більшості — дві з них мають об’єднатися. Праворадикальну партію «Національне обʼєднання» треба винести за дужки, бо з нею ніхто не хоче обʼєднуватись. Вони отримали 143 місця.

«Новий Народний фронт» зібрав найбільше місць в Національних зборах — 182 з 577 місць. До цього обʼєднання входять соціалісти (59 місць), зелені (28), комуністи (9), ліворадикальна «Непокірна Франція» (74) та інші ліві групи. Пропрезидентський блок лібералів «Разом за республіку» отримав 168 місць, а консервативна партія «Республіканці» — 45 місць.

«Є буква закону, а є політична традиція. За традицією президент має дати мандат партії переможців — «Новому народному фронтові». Він теоретично не зобов’язаний це робити, бо може дати мандат представнику своєї партії. Тоді це буде уряд меншості, якому в будь-який момент можуть висунути вотум недовіри. Якщо ліві та праві проголосують проти цього уряду, то його відправлять у відставку. Буде політична криза.

Тут ще важливий момент – після виборів парламент не можна розпускати рік. Президент Макрон може дати мандат якійсь іншій політичній силі, якій теж можуть в будь-який момент висунути вотум недовіри. Тому треба домовлятися. Але є політична традиція, що все ж таки президент має дати мандат партії-переможниці. Це воля французів, президент не має ігнорувати волю виборців», — зауважує Панченко.

Про вплив уряду на зовнішню політику

Редактор «Європейської правди» зазначає, що президент Франції за традицією контролює зовнішню та безпекову політику, що є важливим для України. Однак, представники партії Ле Пен ставили це під сумнів. Вони казали, що якщо уряд контролює бюджет, в тому числі військові витрати, то вони мають керувати військово-політичним напрямком.

«Це був великий конфлікт напередодні виборів. У випадку перемоги партії Ле Пен міг би бути конфлікт між прем’єром і президентом у сфері розподілу повноважень. Якби ця партія отримала абсолютну більшість, то жодна інша вже не змогла б сформувати уряд», — зауважує Панченко.

Читайте також: У Франції розслідують ймовірність незаконного фінансування кампанії Марін Ле Пен

Про вибори у Франції

Нагадаємо, 9 червня президент Франції Емманюель Макрон розпустив французький парламент.

Таке рішення президент Франції ухвалив після поразки на виборах до Європарламенту. Ультраправа партія «Національне об’єднання» Марін Ле Пен набрала близько 33%, партія Макрона — 15%, соціалісти — 14%.

Перший тур виборів пройшов 30 червня. Результати першого туру: «Національне об’єднання» (33% голосів), лівий альянс «Новий народний фронт» (28%) та блок Макрона (20%).

У другому турі виборів, що відбувався 7 липня у Франції, явка, за даними соціологів, склала 67,1 відсотка.

Лідер радикальних лівих Жан-Люк Меланшон, якого вважають проросійським, наголосив, що французькі ліві готові сформувати новий уряд, а прем’єр-міністр Габріель Атталь має піти у відставку.

Він оголосив, що подасть заяву про відставку президенту Емманюелю Макрону в понеділок, 8 липня.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту