«Швейцарія хоче бути долучена, як миротворець, усюди» — експерт-міжнародник про «мирний план» Китаю та Бразилії

Навіщо це Швейцарії

27 вересня стало відомо, що Китай, Бразилія та інші країни-однодумці Глобального Півдня хочуть створити платформу «Друзі миру», щоб просувати свій «мирний план».

Артур Харитонов розповідає, що Швейцарія постійно наголошувала про те, що є відкритою до всіх пропозицій, в тому числі й від автократичних країн. За логікою їхнього уряду та виборця, Швейцарія хоче долучатись як миротворець усюди. Тобто, це нормально для їхніх принципів. Такою політикою вони послуговуються понад 200 років.

На його думку, претензія до Швейцарії з боку українського МЗС не є зовсім аргументованою, а є більш емоційною, бо тоді варто було б висловлювати претензії й до КНР.

«Ми не бачили китайського плану, де ще є й Бразилія за компанію. Коли ми побачимо якусь конкретику з боку КНР, тоді зможемо більш широко з цього приводу говорити.

Вони продовжують наголошувати, що хочуть зупинки війні по лінії фронту. Вони знов повернулися до цієї тези, бо була деякий час пауза через Курську операцію. Для мене в принципі є загадкою, що КНР думає щодо цієї операції. Коли вони пропонували свій план, то не очікували, що Україна опиниться на території Росії», — говорить Харитонов.


Читайте також: Формат переговорів «Зеленський-Путін» — найгірший для нас — політолог Олексій Кошель


Що робить КНР

На думку експерта, головною метою КНР є прямі переговори між Україною і Росією. Китайці також кажуть, що війна має зупинитися на тій стадії, на якій вона є зараз, а також на умовах, які задовольнять Росію. Їхній ключовий наратив, що «мають бути зазначені російські безпекові претензії, щоб нічого не загрожувала безпеці Росії».

«КНР хоче прийняти мирну конференцію в Пекіні, де буде Україна і Росія, за модерації Сі Цзіньпіня», — говорить він.

Харитонов вважає, що якщо і заходити на Глобальний Південь, то через Індію, а не через Китай.

«У нас планується другий Саміт миру в Індії. Це набагато важливіша для нас історія, ніж те, що пропонує КНР», — каже фахівець.

За його словами, ідеологічно Бразилії не має сенсу завдавати шкоду Україні, а ця країна долучається до «мирних ініціатив» через гроші. Бразильці хочуть заробляти й бути в БРІКС.

Китай сформував нову платформу, альтернативну «формулі миру», яка називається «Друзі за мир». До цих «Друзів миру» вони долучили 15 країн-учасниць БРІКС, говорить експерт. Вони планують 24 жовтня в Казані озвучувати свій «план миру». До консультацій хоче долучитися Угорщина та Швейцарія.

«Це спроба КНР зробити все можливе, щоб держави так званого Глобального Півдня не прибули на другий Саміт миру в Індії, якщо він там буде проходити», — каже Харитонов.


Читайте також: Росія реагує на «мову сили», а не дипломатію — політолог про можливі перемовини


Довідково

Постійні повідомлення про допомогу Китаю військовим зусиллям Росії підривають спроби Пекіна зобразити себе нейтральним посередником у війні в Україні. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни.

Експерти зауважили, що західні чиновники продовжують наголошувати на зусиллях КНР, спрямованих на підтримку військових дій Росії в Україні.

Зокрема, аналітики згадали про матеріал видання The Times. У якому викрили надсилання невідомою компанією з Китаю низки військових безпілотників до Росії. Безпілотники використовували для тестування та можливого використання російськими військами в Україні.

За словами західного чиновника, минулого року компанія КНР підписала угоду із Росією. І є чіткі докази того, що китайські компанії постачають РФ смертоносну зброю для використання в Україні. Крім цього, чиновник підтвердив інформацію Reuters від 25 вересня про секретну російську збройну програму у КНР щодо розробки ударних БпЛА великої дальності для використання проти України.

У звіті ISW також згадуються слова держсекретаря США Ентоні Блінкена, який 27 вересня заявив, що приблизно 70% російського імпорту верстатів та 90% імпорту мікроелектроніки надходить з Китаю та Гонконгу і РФ використовує цей імпорт для виробництва ракет, бронетехніки і боєприпасів.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Теги: