ІТ-журналістка Надія Баловсяк розповідає, що раніше для того, щоб створити фейк про «мальчіка в трусіках» треба було найняти акторку, написати їй текст, відзняти це. А зараз для цього потрібен лише компʼютер. Навіть не потрібно програмувати чи мати якісь особливі навички. Лише декілька кліків — і маємо не якісну, але підробку. Ця підробка може бути у вигляді відео чи сайту. Ці речі достатньо автоматизовані та спрощені. Вони доступні та прості у використанні, дозволяють створювати просто нескінченні потоки фейків.
«Кожна технологія, яка з’являється, може використовуватися задля добрих справ, але й поганих також. На жаль, світ не встигає регулювати це все.
Закони чи правила створювались роками, десятиліттями, століттями. Лише півтора року працює ChatGPT, а його вже використовують у фейках, у зламах акаунтів, у виманюванні грошей тощо. Це відбувається дуже швидко. Ми ще не знаємо, як жити з цим інструментом, а він вже використовується зловмисниками», — зауважує Надія Баловсяк.
За її словами, сьогодні ChatGPT допомагає брехати в промислових масштабах.
Читайте також: Юлія Дукач: 25% українців використовують Тік-Ток, а він — ШІ
Надія Баловсяк відзначає такі випадки використання генеративно-штучного інтелекту:
Більше про пропаганду та фейки можна дізнатись на Громадському радіо.
Слухайте також: «Усі фейки починаються з Telegram»: як РФ поширює дезу протягом 2 років повномасштабної війни
Нагадаємо, за словами співзасновниці «StopFake» Ольги Юркової, віру у фейки пояснюють особливостями людської психології. Фейкові новини приваблюють людей своєю новизною. Фейки вирізняються у стрічці новин: провокують набагато більше емоцій. Відомо, що у людини спочатку включаються емоції, а вже потім — інтелект. Оскільки люди нині стали обережніше ставитися до інформації, фейки еволюціонують.
Як уберегтися від фейків читачам Громадського радіо радила Олена Чуранова. За її словами, для цього потрібно перевіряти всю інформацію. А найлегший спосіб не повестися на фейки, зазначила фактчекерка, — це влаштувати інформаційний чекап: перевірити ті джерела, які ви читаєте. І якщо вони поширюють щось сумнівне — просто прибирати їх зі свого простору. Споживайте перевірену інформацію з перевірених, авторитетних медіа.
Попри те, що джерелом отримання новин та інформації українці називають Telegram, 20-30% опитаних не пам’ятають назви жодного Telegram-каналу, на який підписані. Про це повідомив виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в етері Громадського радіо.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі