Ілюстративне фото з відкритих джерел
Етнологиня Галина Бондаренко пояснює, що у кожному календарному святі, яке побутує на теренах України, варто розрізняти давній язичницький сенс та християнські мотиви.
У народі цей день кличуть — день Андрія. За церковним календарем, це день пам’яті святого Андрія Першозваного, одного з 12 апостолів. Власне, в цей день відзначають день його смерті. Характер молодіжних вечорниць суперечить трагічності цієї дати.
«Але, мабуть, у цьому є сенс народної культури: попри трагедію, знаходити якісь живильні сили, створювати події, намагатись вийти з драматичних подій. Ворожіння та пророцтво — це спроби наших предків заглянути в майбутнє, доступними їм на той час методами. Вони не хотіли миритися з обставинами, за допомогою гадань намагались на них вплинути», — каже вона.
Фахівчиня зазначає, що українці завжди мали схильність до містики й езотеричних захоплень. Церква боролася з цими традиціями, але вони продовжували існувати серед народних традицій.
Читайте також: «Ми повертаємося до свого» — етнологиня про святкування Різдва 25 грудня
Галина Бондаренко розповідає, що селяни намагались прогнозувати долю майбутнього врожаю напередодні свята. Вони звертали увагу на погоду. Якщо було багато інію, то вважалось, що буде добрий врожай.
У всіх церквах відбувалась служба. В Андріївських церквах було храмове свято. Запрошували гостей з ближніх та дальніх сіл, каже фахівчиня. У Середньовіччі середньовіччя цехові ремісники та братства у містах, що мали ім’я святого Андрія, досить пишно відзначали це.
До середини 20 століття не всі відзначали дні народження, а святкували іменини, говорить етнологиня. Тому в цей день вітали всіх, хто називався Андрієм. Під час Андріївських вечорниць дівчата виконували різні обрядові дії, такі як: виготовлення обрядового хліба, засівання конопель, і гадання. Ці дії мали на меті передбачити майбутнє і вплинути на долю дівчат.
Читайте також: Аргументи на користь святкування Різдва 25 грудня від історика Зінченка
Експертка зауважує, що люди намагались вплинути на стан речей в природі. Вони хотіли розтопити темряву. Для цього їм потрібно було якось освітити, принести жар за допомогою своїх рухів чи слів.
Обряд кусання калити був поширений по всій території України, каже етнологиня. Він передбачає виготовлення обрядового хліба. Йдеться про круглий корж з діркою посередині. Його вимішували на вечорницях дівчата. Це такий собі сонячний символ. Часто його підвішували до сволока (балки, що підтримує стелю в будівлях — ред.) чи до рогача (предмет традиційного хатнього начиння, яким беруть і ставлять у піч горщики — ред.).
За сценарієм обряду, один учасник сідав на кочергу і зображав вершника. Він промовляв:
«Їду-їду калиту кусати».
Призначався громадою писар, який казав:
«А я буду по губах писати».
Був квачик з сажею, який писав по губах того, хто не зміг вкусити без допомоги рук калиту.
За словами фахівчині, використання кочерги, сажі, хлібної лопати чи ожуха (крючок, яким помішували вугілля в печі — ред.) символізувало про тепло. Все це мало належним чином вплинути на пробудження сонця та почав збільшуватись день. Свято Андрія передує зимовому сонцестоянню.
Читайте також: Варити пиво на Миколая: відроджуємо забуті українські традиції
Свято Андрія Первозванного українці раніше відзначали 13 грудня. З переходом на новоюліанський календар дата перенеслася на 13 днів — на 30 листопада.
Нагадаємо, Православна Церква України (ПЦУ) вирішила відзначати Різдво у грудні за Новоюліанським календарем. Рішення про перехід на новий календар із 1 вересня ухвалили 24 травня під час засідання архієрейського собору в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври. Також змістяться дати інших свят, зокрема Водохреще (6 січня), Покрова (1 жовтня), Миколая (6 грудня). Однак це не стосуватиметься Великодня та Трійці.
27 липня Православна церква України офіційно затвердила перехід на Новоюліанський календар із 1 вересня 2023 року під час Помісного Собору. Раніше про перехід на новий календар заявляла Українська греко-католицька церква (УГКЦ).
Наприкінці липня президент Володимир Зеленський підписав закон, який затвердив перенесення дат святкування Різдва, Дня Української Державності та Дня захисників і захисниць України. Документ затвердив такі дати свят: 25 грудня — Різдво Христове (замість 7 січня); 15 липня — День Української Державності (замість 28 липня); 1 жовтня — День захисників і захисниць України (замість 14 жовтня).
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі