facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Варити пиво на Миколая: відроджуємо забуті українські традиції

Інтерв'ю

Етнографиня Оксана Гордієць розповідає про прадавні звичаї та обряди на Святого Миколая.

Варити пиво на Миколая: відроджуємо забуті українські традиції
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Миколай — «другий після Бога»

Оксана Гордієць: Миколай має європейське коріння. Святкування Різдва походить саме з середньовічної Німеччини. Далі воно поширилось до Австрії, Нідерландів, Чехії, Словаччини та Польщі. Власне через останню країну свято прийшло до України. Саме тому активніше святкували День Святого Миколая на Правобережжі, бо ця частина була в складі Речі Посполитої.

Прихід цієї традиції на терени України був абсолютно природнім. Святий Миколай є «другою постаттю після Бога». Він – його заступник на землі. Ще з сивої давнини в нас пошановували пращурів та природу. На цих засадах ґрунтується вся обрядовість українців, а Миколай втілює характеристики, які притаманні дідам та пращурам.

Дохристиянські вірування

Оксана Гордієць: Дохристиянські вірування і звичаї лягли в основу тих християнських свят, які поширені в Україні. В українських щедрівках та колядках згадується про Дідів Ладо (чоловіча пара язичницької богині кохання та шлюбу Лади – ред). В приспівах можна почути «Ой, Ладо, Ладо», «наводити лад» та «ладувати світ». Це була глибока традиція.

На різдвяні свята в оселю до господаря приходять духи пращурів. Вони перебувають саме в місці, яке уособлює дідух. Якщо йдеться про святки, про три найпоширеніші свята Катерини, Андрія, Миколая, то Катерини святкують за місяць до Різдва, Андрія за місяць до Василя, а Миколая рівно за місяць до Водохреща.

На Миколая проводили домашні сакральні обряди. По всій Україні господарі вставали дуже раненько, щоб відвідати худобу, яку сприймали як годувальницю. Вони приносили хліб, дрібочку солі та обов’язково священну воду. Господарі пригощали тварин, від яких залежало їхнє життя. Таким способом підсилювали опіку святого Миколая саме скотарства. Існувала інша традиція на Поділлі, коли господарі виливали священну воду в цей день у колодязь для того, щоб надати воді цілющої сили та запобігти блискавці, яка може пошкодити господарство.

Про пивоваріння та кораблі

Оксана Гордієць: Серед величезної кількості функцій і робіт, якими опікувався Миколай, були пивоваріння та винокурна справа. На Миколая варили пиво. Говорили про це так:

  • «Що Катерина замісила, то Миколай скріпив».

Звичка ходити в гості та влаштовувати гостини мали доброчинний характер. Навіть в давній колядці згадується:

  • «Чому зараз так нема, як давно було? Як давно було з первовіку святим Миколаєм пива варять».

Тобто це дійсно була усталена традиція, яка робилась по всій Україні, не тільки на Слобожанщині. Що стосується Миколая і сприйняття цього свята в різних регіонах, то на Одещині та півдні України дуже шанували цього персонажа. Морський Миколай керує кораблями, а ще є мокрий, який владарює водами. Українці говорили так:

  • «Попроси Миколая, а він скаже Спасу».

Читайте також: Не «миколайчик», не супергерой, не бухгалтер: як дітям розказати про святого Миколая?


Миколай — покровитель дітей

Оксана Гордієць: Миколайчики випікалися на правобережній Україні, на західних територіях. Цей звичай лягає в глибинну традицію виготовляти на свята спеціальний обрядовий хліб. Думка про те, що Миколай опікується саме дітьми, прийшла до нас з Європи. Саме тому малеча так чекає цього свята.

Існує багато легенд та оповідок про добрі діяння із життєпису Миколая Мирлікійського (Чудотворного). Солодке пісне печиво Миколайчики було головним гостинцем від Миколая для дітей, які цілий рік поводились слухняно. Неслухняним хлопчикам та дівчатам клали різочку під подушку, щоб нагадати про правила поведінки в цьому світі.

Як комуністи знищували традиції

Оксана Гордієць: Радянська влада намагалася знищити традицію святкування Миколая та підмінити поняття. Навіть зовнішньо Дід Мороз подібний до Санти Клауса (Святого Миколая), образ якого ми сьогодні собі уявляємо.

Мій батько Микола народився в 1919 році. Він зачепив ще у своєму дитинстві дореволюційний побут. Мушу сказати, що зимового Миколая тоді якось не так святкували, як літнього та весняного.

Традицію дідуха знищили Голодомори під час Радянського Союзу. Навіть ялинку, яка стала традиційною з часів Петра I та не притаманна для давньоукраїнської традиції, комуністи забороняли. Протягом віків і тисячоліть йшла підміна одного поняття іншим. Українці звикли вкладати у свої дії подвійний сенс, тому дохристиянські традиції перегукуються з християнськими.

Легенда про двох Миколаїв

Оксана Гордієць: Існує давня легенда, яка виправдовує наявність двох свят Миколая. Йдеться про те, що до Бога прийшов Касіян ображений на Миколая, бо занадто вже шанують його на землі. В Україні є багато ікон та храмів, присвячені йому. Господь вислухав Касіяна, який прийшов на зустріч гарно вбраний у панський одяг, попросив янголів гукнути Миколая. Вертаються вони й кажуть, що немає його на небі та на землі. Мовляв, він допомагає рибалкам шторм пережити.

Через якийсь час знов гукають янголи Миколая, а той роздає голодним дітям подаруночки. Ще раз гукають, і знову він зайнятий на землі: весь час подорожнім людям, бранцям та морякам допомагає. Тільки вчетверте янголи все-таки привели Миколая до Бога. Він був у простому одязі, а ще й весь в багнюці. Питає Господь:

  • «Що ж ти такий переді мною явився? Де ти був?»

А він каже, що допомагав селянину воза із багнюки витягати, тому такий і прийшов. Подивився тоді Господь на двох святих і сказав, що завдяки добрим справам. Миколая будуть святкувати двічі на рік, а Касіяна тільки один раз на чотири роки (29 лютого).


Довідково про свято

Перші згадки про святого в Україні з’являються значно раніше – разом зі з’явою християнства. Ще давні церковні записи засвідчують цей факт: «Напередодні Святого Ніколауса матері тримають напоготові подарунки та різки для своїх дітей» (1555 р.). Так само найдавнішою українською іконою Святого Миколая вважається ікона початку 14 століття.

Святкування Миколая в Україні почалося ще за Всеволода Ярославовича – 1088 року. Княгиня Ольга побудувала на його честь один з перших храмів Київської Русі – біля могили Аскольда в Києві, ще в 11 столітті.

Миколай Чудотворець народився у III-IV ст. до нашої ери. Існує повір’я про те, що Микола Чудотворець потай приносив до будинків знедолених теплі речі, іграшки та їжу.

Згадки в літературі

Олександр Довженко у «Зачарованій Десні» пише, що люди часто зверталися до святого Миколая як до Божого угодника: просили допомоги й благословення (до речі, його ім’я в перекладі з грецької означає «перемога народу»).

Іван Франко поетично переспівав легенду «Чудо з утопленим хлопцем» й створив одноактову п’єсу «Суд святого Николая», в якій уже постають традиційні персонажі українського миколаївського свята.

Народні вірування

У народі ще кажуть, що святий Миколай береже людей і від стихійного лиха, особливо на воді. Знову згадуємо рядки найпопулярнішої пісні про нього: «…хто спішить у твої двори, того ти на землі й морі все хорониш від напасти».

Засватана на Миколая дівчина буде гарною господинею та вірною дружиною. Також існувала традиція пробачати в цей день старі образи та просити пробачення за свої вчинки. Тож люди, які до цього посварились, могли на Миколая примиритись за шматочком святкового пирога.

Святкування

Саме на Миколая розпочинались передноворічні базари та ярмарки. Дівчата та хлопці купляли різне приладдя, аби шити собі костюми до Нового Року. Адже вже зовсім скоро на них чекали обрядові ігри, святкування та вечорниці. Прийнято було також у цей день ворожити.

Колись у цей день господарі варили пиво, скликали гостей: пили, гуляли, веселились. А по обіді, уже напідпитку, запрягали найкращих коней і з піснями їздили навколо села. Варити пиво на «Миколая» — звичай дуже старий.

Сучасна традиція: За легендами, Святий Миколай сам у зовсім юному віці осиротів, тому став покровителем усіх сиріт. Тож з часів Незалежності України, відродилась традиція святкувати цей день, вітаючи сиріт у дитячих будинках. Тож на Миколая люди, які хочуть послідкувати за прикладом благородного святого, йдуть до дитячих будинків, влаштовують дітлахам свято, ставлять вистави, а також дарують подарунки.


Читайте також: «Ми повертаємося до свого» — етнологиня про святкування Різдва 25 грудня


Як повідомляло ГР у жовтні 2022 року, у стародавній церкві в Туреччині археологи виявили гробницю, яка належала Святому Миколаю, відомому також як Миколай Чудотворець. Гробницю знайшли в будівлі, яку колись затопило Середземне море.

Святий Миколай жив між 270 та 343 роками нашої ери й прославився тим, що успадкував гроші, які роздав бідним. Він був ранньохристиянським єпископом часів Римської імперії, також відомий як Миколай Чудотворець.

Святий Миколай був побожним християнином, який дотримувався вчення Ісуса про продаж усього мирського майна й допомогу бідним. Про нього мало що відомо, проте легенда про дарування подарунків святим стала джерелом натхнення для Санта-Клауса.

Як стало відомо ГР, цьогоріч у тимчасово захопленому Старобільську Луганської області російські загарбники скасували святкування Дня Святого Миколая у закладах освіти. Про це повідомив начальник Луганської обласної військової адміністрації Артем Лисогор.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Figurat: «Грав у інших гуртах, поки не зрозумів, що хочу сказати щось своє»

Figurat: «Грав у інших гуртах, поки не зрозумів, що хочу сказати щось своє»

Зараз немає підстав, щоб Трамп змінив позицію щодо України — експерт-міжнародник

Зараз немає підстав, щоб Трамп змінив позицію щодо України — експерт-міжнародник

Держава системно не займається освітніми втратами дітей — співголова ГО «Батьки SOS»

Держава системно не займається освітніми втратами дітей — співголова ГО «Батьки SOS»

Чому ВРП досі працює недосконало: думка фахівця фундації DEJURE

Чому ВРП досі працює недосконало: думка фахівця фундації DEJURE