Проєкт закону містить понад 150 сторінок, із ним можна ознайомитись на сайті Верховної Ради.
Про що йдеться у президентській законодавчій ініціативі, ми запитали в юриста, голови правління Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка.
Ігор Коліушко: Законопроєкт про всеукраїнський референдум готувався багато років, починаючи з того часу, коли у 2012 році був ухвалений Верховною Радою під диктовку тодішнього президента Януковича неконституційний закон про всеукраїнський референдум. Відтоді, зокрема ми, боролися за визнання його неконституційним, і це сталося у 2018 році, а паралельно ми працювали над новим проєктом, який би відповідав Конституції України.
Добре, що у минулому році нова влада створила робочу групу і взяла за основу напрацювання громадських експертів попередніх років, і таким чином з’явився цей законопроєкт.
Варто зауважити, що розгляд його не означає, що треба якнайшвидше проводити якісь референдуми. Я неодноразово у публічних виступах порівнював закон про референдум із рушницею на стіні. Хай рушниця висить, а якщо хтось до нас полізе, ми матимемо, чим його зустріти. Але це не означає, що треба хапати її і стріляти просто так, коли для цього немає ніяких підстав. Так само і закон про референдум: він повинен бути, він передбачений Конституцією.
Конституція містить два випадки, коли держава повинна проводити референдум. Перший — коли вносяться зміни в Конституцію (розділ 1,3,13). Другий — коли ратифікується якийсь договір, що передбачає зміну території держави.
Третій випадок — це референдум за народною ініціативою, передбачений 3-ім розділом, і має бути закон, який повинен реалізовувати право громадян на проведення такого референдуму. Цей закон містить дві підстави для проведення референдуму за народною ініціативою. Перша — скасування закону або його частини. Друга — коли є потреба порадитися з приводу якихось загальнодержавних важливих рішень. Наприклад, це референдум про вступ чи не вступ у Європейський Союз.
Дуже важливо, щоб цей закон не дозволяв проведення маніпулятивних референдумів, наче, за народною ініціативою, а насправді – на досягнення інтересів можновладців.
Президент вніс цей законопроєкт як невідкладний, і це мене дещо дивує. Я не бачу причини для того, щоб розглядати його так терміново. Це наводить на думку, що, можливо хтось із політиків бачить якийсь сценарій використання його у найближчій перспективі. Але я не бачу ніяких підстав про проведення референдуму у найближчий час.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі