«Мрія, яка втілилася»: за що Максим Буткевич та Ольга Вакало цінують Громадське радіо
У «Друзях Громадського радіо» говоримо про правозахист, регіональні медіа та любов до радіо наших слухача і слухачки.
Гості — правозахисник, журналіст, координатор неурядової ініціативи проєкту «Без кордонів» Максим Буткевич, а також журналістка із Запоріжжя, головна редакторка «Радіо на дотик» Ольга Вакало.
Максим Буткевич: Я — друг «Громадського радіо». І дуже з цього тішуся. Я довго відкладав опанування такого інструменту, як Patreon, просто якось руки не доходили. Все хотів підтримати вартісні ініціативи. І потім мені стрельнуло: «Ну, якщо вже опановувати цей інструмент, то першим на черзі має бути підтримка Громадського радіо. Я дуже з цього тішуся з низки причин. Передусім, як читач і слухач, я люблю і поважаю Громадське радіо.
- Я вважаю, що Громадському радіо вдається дотримуватися високих стандартів професії. Це справді якісне інформування аудиторії. Я отримую різнобічну і неупереджену інформацію.
Ба більше, я пам’ятаю кілька ситуацій, де дуже було легко видати ту інформацію, яка потім виявлялася неперевіреною. І величезна кількість медіа на це повелися, але не Громадське радіо.
Для прикладу нагадаю. Два роки тому, коли з’явився фейк, що додому до України летять тодішні бранці Кремля. Оскільки посилання вело на Facebook новопризначеного генерального прокурора України, всі сприйняли це як підтвердження того, що це офіційна інформація. І багато медіа, навіть іноземні, опублікували це. Крім Громадського радіо. Тому що не було другого джерела, не було можливості це перевірити й підтвердити. А джерела інформації видавалися надзвичайно підозрілими.
Ольга Вакало: Чому я підтримую Громадське радіо? Я дуже довго в журналістиці. Завжди була в тележурналістиці. Коли створювалося Громадське радіо, я представляла державну телекомпанію у Запоріжжі. Тоді була така мрія — про суспільне медіа, якого потребує Україна. Я пам’ятаю вересень 2013 року, коли на львівському Форумі видавців презентували Громадське радіо. Я була на тій презентації.
Потім я пам’ятаю події грудня 2013 року. А також перше грудня, коли Громадське радіо вперше вийшло в етер. Я тоді робила на Миколая програму на телебаченні про те, що це мрія, яка втілюється.
- Сьогодні через стільки років для мене надважливо, що це не мрія, яка втілилася і лопнула. Для мене це один з найцінніших здобутків Майдану, Революції Гідності. І це якраз реалізований ідеал.
Я не знаю, що буде далі. Але принаймні те, що є на сьогодні — це дуже високий штиб, висока планка, яку тримає Громадське радіо. Це медіа, яке виконує роль того суспільного медіа, якого потребує Україна.
Слухайте також попередні ефіри з патронками та патронами:
- Підтримка Громадського радіо — це інвестиція в себе — Олександра Ляшенко
- Незалежні медіа можуть пропонувати простір поза інформаційною бульбашкою — Соломія Боршош
- Громадське радіо підкупило мене здоровим глуздом та критичним мисленням — Бурбела
- Програму для підлітків мають вести підлітки: Громадське радіо закликає надсилати пілот
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS