Руслана Кравченко
Як мотивувати дітей до навчання: поради мережі приватних шкіл і садочків Educator
На Громадському радіо розповідає Владислава Бандурко, власниця мережі приватних шкіл і садочків Educator.
Ведучі1
Гості1
Гостя — Владислава Бандурко, власниця мережі приватних шкіл і садочків Educator.
Як мотивувати учнів до навчання?
Владислава Бандурко: Ми всі радимо один одному мотивувати дітей. Батьки це кажуть вчителям, вчителі — батькам. Але насправді мотивує середовище. Є багато досліджень про мотивацію. Ми у школі робили великий пошук, як ми можемо сприяти тому, щоб у дітей поверталося бажання до навчання.
Ці кроки не складні:
- Розуміння, для чого ти це робиш.
- Зрозуміти чому саме немає мотивації. Не буває такого, що її взагалі немає. Коли говорять, що дитина не вмотивована означає, що скоріше за все дитина просто не хоче робити те, що хочуть від неї дорослі. У кожного є своя пристрасть. Дуже важливо її віднайти. Ми цим займаємося.
- Алгоритм подальших дій. Коли знаходиться мотивація, треба розуміти, що з цим робити далі. Ми організовуємо зустрічі з людьми, реалізованими у своїх професіях, де вони розповідають про свій шлях. У школі дуже багато говоримо про профорієнтацію. Про професії починаємо говорити з 1 класу. Це важливо. Бо, наприклад, середньостатистична родина випускника може назвати 16 професій. А у світовому каталозі професій їх 55 тисяч.
На жаль, ми, як батьки і вчителі, часом забуваємо, що віра в те, що дитина зможе і впорається — значно важливіша, аніж вивчених 20 формул. Бо ці формули без віри у те, що виростиш переможцем, дуже швидко забудуться. А віра супроводжуватиме все життя.
Хочу побажати батькам і освітянам вірити у свою дитину та знаходити для неї найкращі можливості.
Слухайте також: Росіяни незаконно всиновили 400 українських дітей: чому це геноцид?
Як ви прийшли в освіту?
Владислава Бандурко: Я ніколи не хотіла бути вчителькою. Але мені це пророкували вчителі та моя мама. Вони казали, що у мене дуже класно виходить. Тому я потроху підпрацьовувала, викладала. Але для себе не розглядала це як серйозну роботу. У мене був стереотип, що вчитель — це робота, коли ти вивчив уроки й викладаєш це все життя. Зараз, коли я вже працюю в освіті, розумію, що навпаки. Освітяни — це люди, які в авангарді змін. Бо від того наскільки вони є прогресивними залежить наскільки вони можуть дітей готувати до майбутнього.
У моєму житті склалося, що я прийшла в освіту з репетиторства. У 2014 році я переїхала з Донецька, там я працювала в ліцеї «Ерудит». Потім я працювала репетиторкою в Києві. Далі мала репетиторську студію. Одного дня діти, яких ми готували до ЗНО, сказали, що дуже не чесно ходити в школу, а потім приходити ще вчитися. Так ми вирішили відкрити школу.
Система дуже потребує змін. Тішуся, що зараз відбувається їх багато в освітній системі України. Наш ліцей Educator — це один з ліцеїв, який вносить інновації в українську освіту. Ми створюємо цікавий, сучасний, корисний для життя формат освіти для дітей.
Чим відрізняється навчання в Educator від навчання в інших закладах?
Владислава Бандурко: Для нас дуже важливим є — готувати дитину до реального життя. Тому весь наш освітній процес побудований відповідним чином.
Є кілька компонентів.
- Якісні знання. База, без якої неможливо.
- Практичні навички та проєктна робота. Сучасні діти мають розуміти, для чого знання їм потрібні у житті. У нашій школі діти обов’язково кожного року реалізують проєкт. Наприклад, зараз учні 10 класу організовують благодійну виставку картин. Це великий проєкт, повноцінний продукт.
- Психологічна підтримка та ментальне здоров’я. Це дуже важливо. Особливо зараз, коли українські діти навчаються в умовах хронічного стресу.
- Ми — школа результату. У нас є система, у якій кожна родина спільно з дитиною визначають для чого їй школа, який результат вона хоче отримати за рік.
Також ми вчимо як заробляти гроші. Маємо окремий курс «Стартап». Всіляко підтримуємо підприємницькі ініціативи дітей. Серед річних проєктів у нас зазвичай приблизно 30% проєкти, де діти заробляють гроші.
Є навички, які потрібні для життя. І це не тільки про заробляння грошей. Це і перша медична допомога, і самозахист, питання безпеки в інтернеті, і секс-освіта тощо. Як на мене, це все потрібно і має бути у школі.
Наші учні мають високі результати. Вступають у заклади освіти, у які потрапити досить не просто. Не тільки в українські. Наші випускники кажуть, що Educator дав їм сильну базу, навчила їх мислити, працювати.
Переглянути цей допис в Instagram
Читайте також: У часи війни освіта дає дітям відчуття нормальності життя, що у нас забрали — засновниця ГО «Простір знань»
Дитячі садочки
Владислава Бандурко: З народженням своєї доньки я зрозуміла, що підготовка до майбутнього дитини починається з моменту вагітності. Діти можуть створювати середовище для дитини. Садочки та дошкільна освіта загалом дуже недооцінені зараз в Україні.
Владислава Бандурко: Є дослідження, яке проводили гарвардські вчені. Вони визначили, що вплив раннього розвитку та дошкільної освіти на майбутній успіх дитини є дуже значним. За дослідженням, діти, які ходили до садочків, починаючи приблизно з 1,5 року, мали у кар’єрі на 80% більше успіхів і кращі результати, ніж їхні однолітки, які садочки не відвідували. Тому ми відкрили й садочки.
До наших дитячих садочків ми приймаємо з 2 років. Але працюємо над тим, щоб у нас з’явилися і «яслі». Бо з війною є дуже велика потреба в економіці залучати жінок до праці. Щоб вони могли працювати, звісно, потрібні садочки. Якісні.
Виклики війни
Владислава Бандурко: Ми школа, яка дуже швидко адаптується. За це нас цінують. Нам 5 років. Як би не змінювалися умови за цей час, ми продовжуємо надавати дітям якісне навчання. Зараз це дуже важливо.
Ми ні на день не спиняли навчання. Ні в Covid, ні у повномасштабне вторгнення. Після початку великої війни ми оголосили онлайн-навчання. Обладнали укриття. Продовжували проводити уроки там. Це було дуже важливим. Бо так ми могли проговорити з дітьми те, що відбувається. У нас є штат психологів. Ми надавали підтримку для наших учнів. Нещодавно одна з мам нашої учениці писала пост у Facebook про те, що навчання її доньки був одним із моментів, який допомагав триматися. У наших школах є генератори. Ми готові до відключень тепла, світла, води. Маємо гаряче харчування для дітей. У минулий блек-аут ми роздавали інтернет сусідам з найближчих будинків, щоб вони могли мати доступ до інтернету.
У нас є багато родин, які не виїхали з України тільки тому, що є наша школа. Це вирішує насправді багато питань з дітьми. Те, що потрібно єднатися, ми вже всі зрозуміли. Треба бути опорою один для одного. Нам це вдається. Хоча це не просто.
Із першого дня війни ми визначили для себе, що світ не чекає у своєму розвитку, поки війна в Україні закінчиться. Ми маємо робити усе, щоб наші діти були сильними, здоровими, розумними та конкурентними. Тому ми не послаблювали навчання через війну. Навпаки, вирішили, що через війну ми маємо бути вдвічі сильнішими та розумнішими. Так само ми робили і в період пандемії.
Читайте також: Вихованці інституцій — не тільки діти держави, а наші з вами — представниця БФ Руслана Шостака
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
